Метод коефіцієнтів зміни середньозалізночної собівартості перевезень та метод питомих ваг витрат

Метод коефіцієнтів зміни середньозалізничної собівартості перевезень і метод питомих ваг витрат дозволяють швидко розрахувати собівартість для конкретних умов перевезень та оцінити вплив на неї проведення різних організаційно-технічних заходів. Однак результати розрахунку цими методами менш точні, ніж при використанні методу прямого розрахунку або методу витратних ставок.

Середньозалізнична собівартість перевезень у цілому або зрозподіленням її на окремі складові, пов'язані з певними вимірниками або статтями витрат, коригується для умов і показників конкретних перевезень. Для цього попередньо розраховують або середній коефіцієнт коригування середніх витрат, або окремі коефіцієнти коригування виділених складових собівартості перевезень. Множачи середньозалізничну собівартість перевезень або окремі її складові на відповідні коефіцієнти, визначають собівартість конкретних перевезень:

де, С, ∆С, ∆С_n – середня по залізниці собівартість перевезень або окремі її складові;

k, k₁,…, k_n – коефіцієнти зміни середньозалізничної собівартості перевезень або її окремих складових.

Окремі складові собівартості отримують діленням величини кожної виділеної групи витрат, пов'язаних з певним показником, на експлуатаційні тонно-кілометри по залізниці в цілому. Величина коефіцієнтів зміни витрат визначається розрахунковим шляхом для умов кожного конкретного перевезення.

Метод питомих ваг витрат, розроблений проф. О. В. Михальцевым, заснований на виділенні з середньозалізничних витрат (або собівартості) частки, що припадає на окремі вимірювачі або групи статей витрат у відсотках від загальної величини витрат (або собівартості перевезень). В іншому порядок розрахунку собівартості перевезень цим методом аналогічний методу коефіцієнтів зміни середньозалізничної собівартості перевезень.