Теорія потреб за А. Маслоу

Абрахам Маслоу почав створювати свою теорію мотивації в 40-х роках. Визнаючи, що люди мають багато різноманітних потреб, він вважав, що їх можна згрупувати у п'ять основних категорій.

Фізіологічні потреби (необхідні для виживання): потреба в їжі, воді, відпочинку тощо.

Потреба в захисті від фізичних і психологічних переобтяжень.

Соціальна потреба: почуття приналежності до чогось або когось, почуття соціальної взаємодії, прихильності, підтримки.

Потреба поваги (самоповага через власні досягнення, через компетентність, повага з боку оточуючих, визнання).

Потреба самовираження (реалізація своїх потенційних можливостей, удосконалення як особистості).

Девід МакКлелланд удосконалив теорію Маслоу, запровадивши нові поняття: потреба у владі, потреба в успіху, потреба у належності (причетності до чого-небудь). Ця модель мотивації розвиває теорію потреб вищих рівнів.

три основні процесуальні теорії мотивації: теорію очікування, теорію справедливості, модель Портера-Лоулера.

Теорія очікування базується на положенні про те, що наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини для досягнення певної мети. Вона повинна також сподіватися на те, що обраний нею тип поведінки дійсно забезпечить задоволення або досягнення чогось бажаного.

Теорія очікування розглядає ці фактори у вигляді наступних взаємозв'язків.

1. Затрати праці - результати (З - Р).

2.Результати праці - винагорода (Р – В

3.Винагорода - валентність (В — В*).

У межах теорії справедливості передбачається, що люди піддають суб'єктивній оцінці співвідношення винагороди і затрачених зусиль і порівнюють її з тим, що одержали іншіробітники за аналогічну роботу. Несправедлива, за їх оцінками, винагорода спричиняє психологічну напругу.

Модель Порт ера – Лоулера ґрунтується на тому, що мотивація є функцією потреб, очікувань і сприйняття робітниками справедливої винагороди.

Методи менеджменту

Адміністративні методи управління представляють собою сукупність засобів адміністративного впливу (на відносини працівників у виробництві). Здійснення цих методів гарантується діючою системою державних законів і нормативних актів. Адміністративні методи припускають організаційний і розпорядчий впливи.

Соціальні методи управління за змістом і цільовою спрямованістю і відображенням об'єктивних соціальних зв'язків і стосунків усередині трудових колективів і між ними. Вони забезпечують формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через фактори їхньої діяльності. Такими факторами є потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі, нахили. Залежно від цього соціальні методи управління поділяють на наступні групи:

методи управління соціально-масовими процесами;

методи управління групами;

методи управління групами і процесами;

методи соціального нормування і методи соціальної профілактики;

методи соціального регулювання;

методи рольових змін.

Економічні методи передбачають розробку планово-економічних показників і способи їх досягнення. Вони є досить ефективним засобом економічного механізму в господарських відносинах. У результаті підвищення дієвості економічних важелів і стимулів формуються такі умови, в яких трудові колективи та їх члени спонукаються до ефективної роботи не стільки через адміністративний вплив, скільки через економічне стимулювання. На основі економічних методів управління розвиваються й стають ефективнішими організаційно-адміністративні й соціально-психологічні методи, підвищуються професіоналізм і культура їх застосування.