Організація обліку основних засобів на підприємстві

Для здійснення виробничої діяльності підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігають при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану роботу. Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості перетворюючись на кінцеву готову продукцію.

В економічній літературі часто зустрічається ототожнення понять «основні засоби»і «основні фонди».

Під фондами, як відомо, розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, якими є статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, що відображаються в пасиві балансу.

Стосовно основних засобів більш правильно застосовувати поняття «засоби», бо саме вони становлять частину активів підприємства.

Як економічна категорія основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують на підприємстві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції та платні послуги частинами в міру спрацювання [36].

На ТОВ «Поліграф-Сервіс» методологічні основи обліку та формування первинних даних про основні засоби визначаються Положенням (стандарти) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Згідно з ПсБО 7, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [6].

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із основними засобами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення (Дод. П).

Більшість авторів під “основними засобами” розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі автори ототожнюють поняття “основні засоби” та “основні фонди” зазначаючи, що вони є засобами праці які використовуються у виробництві протягом тривалого часу. Інші автори вважають, що основні засоби – це матеріальні активи, що використовуються лише у виробничому процесі, тобто більш ні на що вони впливу не мають, а це є невірним тлумаченням, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його господарській діяльності.

Всі джерела вказують на те, що основні засоби повинні використовуватися тривалий час (а саме більше одного року чи одного операційного циклу). В податковому законодавстві основні засоби мають вартісну межу, що становить 6000 грн., а в бухгалтерському обліку вартісну межу підприємство встановлює власноруч і зазначає її в обліковій політиці підприємства.

Економіко-правовий аналіз нормативної бази наведено в додатках Б, В.

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою [6].

На «Поліграф-Сервіс» об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за речовим натуральним характером, за використанням, за ознакою належності (рис. 1.1) [22 с.47-50].

Рис. 1.1 Класифікація основних засобів

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за певними групами і за цими групами встановлені відповідні коди (шифри) (табл. 1.1) [12].

Таблиця 1.1

Групи основних засобів[12].

Перша класифікація має більш загальний характер, оскільки групує основні засоби за певними ознаками, а друга - детальніше описує основні засоби, поділяє їх на субрахунки, показує сферу застосування. Необхідно використовувати дану класифікацію на підприємстві для кращого розуміння теорії основних засобів і правильного оформлення фінансової звітності.

Кожен об'єкт основних засобів має кілька вартісних оцінок, що зумовлено їхнім тривалим функціонуванням, спрацюванням і зношенням.

Оцінка основних засобів на підприємстві ТОВ «Поліграф-Сервіс», залежно від моменту її проведення та стану засобів, може здійснюватися за такими видами:

- первісна вартість;

- переоцінена вартість;

- залишкова вартість;

- справедлива вартість;

- вартість, яка амортизується;

- ліквідаційна вартість.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку а придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів [32 с. 312].

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною(переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку півдприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) [34 с. 218].

Приватне товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Сервіс» є самостійним господарюючим суб’єктом, яке повністю належить на праві приватної власності засновнику, громадянину України Нейланду Геннадію Робертовичу, зареєстроване 19.07.1999 року Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Предметом діяльності підприємства є надання поліграфічних послуг (Дод. Д).

ТОВ «Поліграф-Сервіс» використовує таку форму організації бухгалтерського обліку: введення до штату підприємства посади бухгалтера. Тобто, введення бухгалтерського обліку на підприємстві забезпечує головний бухгалтер.

Обліковий апарат ТОВ «Поліграф-Сервіс» складається з головного бухгалтера, яка зобов’язана вести бухгалтерський облік на підприємстві та відповідати за правильність його ведення.

ТОВ «Поліграф-Сервіс» використовує спрощену форму бухгалтерського обліку, яка передбачає використання відомостей. Для кожного рахунку чи групи рахунків призначена конкретна відомість. На підставі первинних і зведених документів у ній роблять запис за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Записи проводять у міру надходження документів.

Для обліку підприємство використовує програмний продукт «1C бухгалтерія 7.7», що дозволяє автоматично і безупинно виконувати обліково-обчислювальні роботи, накопичувати інформацію про здійснення господарських операцій, формувати допоміжні документи і звітність з синтетичного обліку.

Зміст облікової політики ТОВ «Поліграф-Сервіс» затверджений спеціальним наказом про облікову політику. Уповноваженою особою за розробку, формування та здійснення облікової політики є головний бухгалтер, а керівник після підписання несе відповідальність за її зміст (Дод. И). Відповідно до облікової політики ТОВ «Поліграф-Сервіс» використовує прямолінійний метод нарахування амортизації.

Для ведення бухгалтерського обліку підприємство ТОВ «Поліграф-Сервіс» розробила та використовує такий робочий план рахунків (Дод. К).