Технології управління організацією: теоретичні засади

Як вже зазначалося, система управління організацією включає об'єкти управління, суб'єкти управління та управ­лінські важелі. Управлінські важелі становлять систему ме­неджменту організації.

Можна дати декілька визначень менеджменту організації, які виражають його зміст:

• менеджмент організації — це засіб організаційного управління;

• менеджмент організації — напрям наукових дослі­джень, що формує теоретичні засади та практичні пропозиції щодо ефективного управління розвитком організації;

• менеджмент організації — система спеціальних важелів та інструментів забезпечення розвитку організації через вико­ристання внутрішніх ресурсів та резервів.

Менеджмент організації також називають внутрішньоор-ганізаційним менеджментом. Основними функціями менедж­менту організації є планування, організація, контроль та мо­тивація. Функції менеджменту є елементами процесу управ­ління, з'єднаними в єдине ціле алгоритмом прийняття управ­лінських рішень. Завданнями менеджменту організації є коор­динація та інтеграція зусиль членів організації на досягнення її цілей; забезпечення взаємодії між окремими елементами ор­ганізації; ефективний розподіл та використання ресурсів ор­ганізації; налагодження контактів із зовнішнім середовищем;

Розділ 5

адаптація діяльності організації залежно від умов внутрішньо­го та зовнішнього середовища; постійне впровадження інно­вацій.

Як і будь-який інший вид менеджменту, менеджмент ор­ганізації реалізується за допомогою інструментів, які в сукуп­ності становлять спеціальний економічний інструментарій (табл. 5.1). Спеціальний економічний інструментарій менедж­менту організації є комплексною системою взаємопов'язаних та взаємозалежних інструментів, застосування яких спрямо­ване на ефективне досягнення стратегії розвитку організації. Кожен з інструментів спеціального економічного інструмен­тарію менеджменту організації реалізується за допомогою комплексу управлінських технологій.

Таблиця 5.1. Елементи спеціального економічного інструмен­тарію менеджменту організації

Продовження табл. 5.1

Розділ 5

Спеціальний економічний інструментарій менеджменту ор­ганізації спрямований на реалізацію стратегії розвитку органі­зації в межах стратегічного управління. Формування набору інструментів менеджменту організації з врахуванням характе­ристик конкретної організації та стану зовнішнього середови­ща в певний момент часу відбувається за допомогою апарату ситуаційного управління.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте співвідношення понять "організа­ція" та "управління".

2. Яку роль відіграє управління всередині організації?

3. Чи потрібно управляти процесом взаємодії організації з зовнішнім оточенням?

4. Охарактеризуйте процес здійснення управління органі­зацією.

5. Що таке система управління організацією? Назвіть її елементи.

6. Які елементи в організації є об'єктом управлінської діяльності?

7. Хто є суб'єктом управлінської діяльності та які ролі він виконує в організації!

8. Назвіть принципи, що характеризують організацію як керовану систему.

9. Що таке менеджмент організації? Назвіть елементи його спеціального економічного інструментарію.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ¹

1. Виберіть визначення, що характеризує організацію як
систему:

а) організація — внутрішня впорядкованість, узгодже­
ність, взаємодія частин цілого, що обумовлена його будовою;

б) організація — об'єднання людей для досягнення спіль­
них цілей;

в) організація — сукупність цілеспрямованих процесів чи
дій, що призводить до утворення необхідних зв'язків;

г) організація — установа, яка виконує певні функції у
визначеній сфері.

2. Виберіть визначення, що характеризує організацію як
процес:

а) організація — установа, яка виконує певні функції у
визначеній сфері;

б) організація — сукупність цілеспрямованих процесів чи
дій, що приводить до утворення необхідних зв'язків;

¹ Із запропонованих необхідно вибрати одну правильну відповідь.

Тестові завдання

в) організація — внутрішня впорядкованість, узгодже­
ність, взаємодія частин цілого, що обумовлена його будовою;

г) організація — об'єднання людей для досягнення спіль­
них цілей.

3. Організування — це:

а) процес оцінювання організаційної структури;

б) управлінська функція, практична діяльність з форму­
вання і забезпечення функціонування та розвитку організації
всім необхідним;

в) формування усталених зв'язків між окремими підсисте­
мами організації;

г) функція організації управлінської діяльності певної дер­
жавної установи.

4. Інтелектуальна організація — це:

а) науково-дослідна установа академії наук;

б) процес формування проекту організації;

в) творчий процес формування інноваційних розробок та
відображення їх в свідомості людини;

г) структура людської свідомості.

5. Виберіть універсальне визначення організації:

а) організація — сукупність цілеспрямованих процесів чи
дій, що призводить до утворення необхідних зв'язків;

б) організація — внутрішня впорядкованість, узгодже­
ність, взаємодія частин цілого, що обумовлена його будовою;

в) організація — об'єднання людей для досягнення спіль­
них цілей;

г) організація характеризує об'єктивні, суб'єктивні й змі­
шані процеси чи системи в матеріальному, інтелектуальному
та змішаному вираженні.

6. Парадигма організації — це:

а) чітка, наукова, загальноприйнята теорія, базова концеп­
ція, представлена моделлю основних понять, що лаконічно ві­
дображають найбільш істотні риси організації;

б) сукупність комплексно адаптованого понятійно-катего­
рійного апарату, системи понять і дефініцій, структури та зміс-

ту їх взаємозв'язків у процесі дослідження та зображення ор­ганізації;

в) об'єктивний, як правило складний за своєю природою,
малоймовірний зв'язок;

г) суб'єктивний, бажаний, досяжний, необхідний стан про­
цесу чи системи.

7. Тезаурус організації — це:

а) об'єктивний, як правило складний за своєю природою,
малоймовірний зв'язок;

б) співвідношення складових організації, що склалося чи
встановлено, яке підтримується;

в) чітка, наукова, загальноприйнята теорія, базова концеп­
ція, представлена моделлю основних понять, що лаконічно ві­
дображають найістотніші риси організації;

г) сукупність комплексно адаптованого понятійно-кате­
горійного апарату, системи понять і дефініцій, структури та
змісту їх взаємозв'язків у процесі дослідження та зображення
організації.

8. Генезис організації — це:

а) чітка, наукова, загальноприйнята теорія, базова концеп­
ція, представлена моделлю основних понять, що лаконічно ві­
дображають найбільш істотні риси організації;

б) сукупність комплексно адаптованого понятійно-кате­
горійного апарату, системи понять і дефініцій, структури та
змісту їх взаємозв'язків у процесі дослідження та зображення
організації;

в) дослідження організації на стадіях виникнення, станов­
лення та розвитку;

г) співвідношення складових організації, що склалося чи
встановлено, яке підтримується.

9. Вкажіть базове положення генезису організації:

а) організація утворює і розвиває подвійну об'єктивно-су­
б'єктивну природу виникнення, становлення та розвитку;

б) будь-яка система є результатом процесу її організації,
але не кожен процес завершується створенням системи;

в) головним потенціалом формування і розвитку цілеспря­
мованої життєдіяльності людини є прямування до вищих форм
реалізації організації, як у вигляді процесу, так і у вигляді сис­
теми;

г) організація постійно розвивається та удосконалюється.

10. До системи законів організації відносять:

а) закони форми, закони змісту, закони взаємозв'язку, за­
кони взаємодії;

б) закони форми, закони генезису, закони тенденцій;

в) закони розвитку, закони прогресу, закони змісту, зако­
ни взаємозв'язку;

г) закони величини, закони змісту, закони толеранції, за­
кони взаємозв'язку.

11. До основних законів організації належать:

а) закони синергії;

б) закони форми;

в) закони змісту;

г) закони взаємозв'язку.

12. Закон синергії стверджує:

а) потенціал організації перевищує сукупність потенціалів
її складових;

б) зв'язки є основним аргументом форми як похідної від
них функції;

в) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

г) єдність аналізу і синтезу об'єктивно обумовлена.

13. До законів форми належать такі закони:

а) інформатизації та відповідності;

б) композиції та формації;

в) ітерації та єдності;

г) онтогенезу та самозбереження.

14. До законів змісту належать такі закони:

а) онтогенезу та самозбереження;

б) ітерації та єдності;

Тестові завдання

в) композиції та формації;

г) інформатизації та відповідності.

15. До законів взаємозв'язку належать такі закони:

а) інформатизації та відповідності;

б) онтогенезу та самозбереження;

в) композиції та формації;

г) ітерації та єдності.

16. До законів взаємодії належать такі закони:

а) ітерації та єдності;

б) інформатизації та відповідності;

в) композиції та формації;

г) онтогенезу та самозбереження.

17. Закон формації стверджує:

а) мета часткового є підціллю загального;

б) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

в) форма організації визначається побудовою її зв'язків;

г) рівень організації визначається рівнем інформатизації.

18. Закон композиції стверджує:

а) мета часткового є підціллю загального;

б) рівень організації визначається рівнем інформатизації;

в) форма організації визначається побудовою її зв'язків;

г) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових.

19. Закон відповідності стверджує:

а) рівень організації визначається рівнем інформатизації;

б) мета часткового є підціллю загального;

в) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

г) форма організації визначається побудовою її зв'язків.

20. Закон інформатизації стверджує:

а) мета часткового є підціллю загального;

173

б) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

в) форма організації визначається побудовою її зв'язків;

г) рівень організації визначається рівнем інформатизації.

21. Закон єдності стверджує:

а) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

б) єдність аналізу та синтезу об'єктивно обумовлена;

в) мета часткового є підціллю загального;

г) рівень організації визначається рівнем інформатизації.

22. Закон ітерації стверджує:

а) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

б) чим більше складових, тим складніша організація;

в) рівень організації визначається рівнем інформатизації;

г) форма організації визначається побудовою її зв'язків.

23. Закон самозбереження стверджує:

а) рівень організації визначається рівнем інформатизації;

б) властивості організації відповідають якісним властивос­
тям її складових;

в) будь-яка організація прагне до самозбереження;

г) форма організації визначається побудовою її зв'язків.

24. Життєвий цикл організації — це:

а) розвиток організації в часі;

б) етапи становлення організації;

в) виникнення, становлення і розвиток організації, на змі­
ну яких приходять стагнація, розпад та ліквідація;

г) елементи процесу організації.

25. До принципів організації відносять такі групи прин­
ципів:

а) цілі, розвитку, місії;

б) цілі, форми, змісту, взаємозв'язку, діагнозу;

в) функціональні, традиційні, бюрократичні;

г) цілі, форми, змісту, взаємозв'язку, взаємодії.

26. До принципів цілі належать такі принципи:

а) системності, толерантності, конструктивності, ієрархіч-
ності, універсальності;

б) головної ланки, необхідності різноманітності, необхід­
ності та достатності, резервування та дублювання, єдності фор­
ми та змісту;

в) лінійності та функціональності, паралельності та послі­
довності, розподілу та спеціалізації, оптимальної кількості ла­
нок;

г) примату цілі, дерева цілей, цільової адаптації, перма­
нентності цілепокладання.

27. До принципів форми належать такі принципи:

а) головної ланки, необхідності різноманітності, необхід­
ності та достатності, резервування та дублювання, єдності фор­
ми та змісту;

б) системності, толерантності, конструктивності, ієрархіч-
ності, універсальності;

в) примату цілі, дерева цілей, цільової адаптації, перма­
нентності цілепокладання;

г) лінійності та функціональності, паралельності та послі­
довності, розподілу та спеціалізації, оптимальної кількості
ланок.

28. До принципів змісту належать такі принципи:

а) системності, толерантності, конструктивності, ієрархіч-
ності, універсальності;

б) лінійності та функціональності, паралельності та послі­
довності, розподілу та спеціалізації, оптимальної кількості
ланок;

в) головної ланки, необхідності різноманітності, необхід­
ності та достатності, резервування та дублювання, єдності фор­
ми та змісту;

г) примату цілі, дерева цілей, цільової адаптації, перма­
нентності цілепокладання.

29. До принципів взаємозв'язку належать такі принципи:

а) головної ланки, необхідності різноманітності, необхід­ності та достатності, резервування та дублювання, єдності фор­ми та змісту;

б) системності, толерантності, конструктивності, ієрархіч-
ності, універсальності;

в) примату цілі, дерева цілей, цільової адаптації, перма­
нентності цілепокладання;

г) лінійності та функціональності, паралельності та послі­
довності, розподілу та спеціалізації, оптимальної кількості
ланок.

30. До принципів взаємодії належать такі принципи:

а) системності, толерантності, конструктивності, ієрархіч-
ності, універсальності;

б) головної ланки, необхідності різноманітності, необхід­
ності та достатності, резервування та дублювання, єдності фор­
ми та змісту;

в) лінійності та функціональності, паралельності та послі­
довності, розподілу та спеціалізації, оптимальної кількості ла­
нок;

г) оперативності та гнучкості, безперервності та ритміч­
ності, розподілу та кооперації, адекватності впливу, компенса­
ції протидії.

31. Розкрийте зміст принципу дерева цілей:

а) визначення й досягнення цілей здійснюється в логічній
послідовності: часткова — локальна — оперативна — тактична
— стратегічна — глобальна;

б) проблеми, завдання, рішення, результати та інші скла­
дові організації адаптуються до мети, що ставиться перед ор­
ганізацією;

в) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

г) розроблення, визначення та корегування мети здійс­
нюється безперервно в процесі її досягнення.

32. Виберіть твердження, що характеризує принцип сис­
темності:

а) проблеми, завдання, рішення, результати та інші скла­дові організації адаптуються до мети, що ставиться перед ор­ганізацією;

б) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

в) розроблення, визначення та корегування мети здійс­
нюється безперервно в процесі її досягнення;

г) визначення й досягнення цілей здійснюється в логічній
послідовності: часткова — локальна — оперативна — тактична

— стратегічна — глобальна.

33. Виберіть твердження, що характеризує принцип пер­
манентного цілепокладання:

а) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

б) визначення й досягнення цілей здійснюється в логічній
послідовності: часткова — локальна — оперативна — тактична

— стратегічна — глобальна;

в) розроблення, визначення та корегування мети здійс­
нюється безперервно в процесі її досягнення;

г) проблеми, завдання, рішення, результати та інші скла­
дові організації адаптуються до мети, що ставиться перед ор­
ганізацією.

34. Виберіть твердження, що характеризує принцип цільо­
вої адаптації:

а) розроблення, визначення та корегування мети здійс­
нюється безперервно в процесі її досягнення;

б) визначення й досягнення цілей здійснюється в логічній
послідовності: часткова — локальна — оперативна — тактична

— стратегічна — глобальна;

в) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

г) проблеми, завдання, рішення, результати та інші скла­
дові організації адаптуються до мети, що ставиться перед ор­
ганізацією.

35. Виберіть твердження, що характеризує принцип стра­
тегічного планування:

а) ефективність визначення та досягнення мети базується на стратегічному плануванні функціонування та розвитку ор­ганізації;

б) стратегічне планування є основним елементом організу­
вання;

в) без стратегічного планування організація розвиватися
не буде;

г) стратегічне планування орієнтується на перспективу.

36. Виберіть твердження, що характеризує принцип толе­
рантності:

а) адекватність організації забезпечується різноманіттям її
складових;

б) життєдіяльність організації визначається її стійкістю до
зовнішніх впливів;

в) внутрішня стійкість організації забезпечується її конс­
трукцією;

г) зміст дій, що виконуються в організації, обумовлюється
її станом.

37. Виберіть твердження, що характеризує принцип конс­
труктивності:

а) зміст дій, що виконуються в організації, обумовлюється
її станом;

б) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

в) внутрішня стійкість організації забезпечується її конс­
трукцією;

г) адекватність організації забезпечується різноманіттям її
складових.

38. Виберіть твердження, що характеризує принцип необ­
хідності та достатності:

а) внутрішня стійкість організації забезпечується її конс­
трукцією;

б) зміст дій, що виконуються в організації, обумовлюється
її станом;

в) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

г) кількість та різноманітність складових організації має
бути оптимальною.

39. Виберіть твердження, що характеризує принцип адек­
ватності впливу:

а) внутрішня стійкість організації забезпечується її конс­
трукцією;

б) будь-яка організація є сукупністю взаємопов'язаних
елементів;

в) адекватність організації забезпечується різноманіттям її
складових;

г) зміст дій, що виконуються в організації, обумовлюється
її станом.

40. Цілеспрямованість організації — це:

а) перервність, виокремленість складових організації;

б) неперервна, постійна дія, що триває;

в) періодичне повторення певної послідовності;

г) орієнтація організації на визначення та досягнення ба­
жаного, можливого та необхідного стану.

41. Перманентність організації — це:

а) неперервна, постійна дія, що триває;

б) орієнтація організації на визначення та досягнення ба­
жаного, можливого та необхідного стану;

в) перервність, виокремленість складових організації;

г) періодичне повторення певної послідовності.

42. Дискретність організації — це:

а) перервність, виокремленість складових організації;

б) періодичне повторення певної послідовності;

в) орієнтація організації на визначення та досягнення ба­
жаного, можливого та необхідного стану;

г) неперервна, постійна дія, що триває.

43. Циклічність організації — це:

а) перервність, виокремленість складових організації;

б) періодичне повторення певної послідовності;

в) неперервна, постійна дія, що триває;

г) орієнтація організації на визначення та досягнення ба­
жаного, можливого та необхідного стану.

44. Реверсивність організації — це:

а) здатність організації до адаптації, модернізації, рефор­
мації;

б) повернення до повторення вихідного стану;

в) швидкість, своєчасність;

г) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації.

45. Гнучкість організації — це:

а) поступове формування організацією нових властивостей
її складових;

б) здатність організації до адаптації, модернізації, рефор­
мації;

в) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

г) повернення до повторення вихідного стану.

46. Ротаційність організації — це:

а) оперативна мобілізація нових властивостей;

б) досягнення максимального рівня реалізації властивостей
організації;

в) переміщення циклічною траєкторією;

г) поступове формування організацією нових властивостей
її складових.

47. Корпоративність організації — це:

а) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

б) повернення до повторення вихідного стану;

в) схильність до групової асоціації та кооперації;

г) оперативна мобілізація нових властивостей.

48. Комунікаційність організації — це:

а) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

б) повернення до повторення вихідного стану;

в) схильність до взаємозв'язку;

г) потенціал, ресурс можливих способів з'єднання еле­
ментів.

49. Композиційність організації — це:

а) можливість побудови адекватної організації шляхом
цілеспрямованого впорядкування її елементів;

б) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

в) повернення до повторення вихідного стану;

г) оперативна мобілізація нових властивостей.

50. Селективність організації — це:

а) поступове формування організацією нових властивостей
її складових;

б) здатність організації до удосконалення шляхом відбору,
закріплення та розвитку необхідних властивостей;

в) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

г) повернення до повторення вихідного стану.

51. Інгресивність організації — це:

а) оперативна мобілізація нових властивостей;

б) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

в) повернення до повторення вихідного стану;

г) поступове формування організацією нових властивостей
її складових.

52. Корелятивність організації — це:

а) оперативна мобілізація нових властивостей;

б) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації;

в) здатність до активізації взаємозв'язків;

г) повернення до повторення вихідного стану.

53. Егресивність організації — це:

а) оперативна мобілізація нових властивостей;

б) поступове формування організацією нових властивостей
її складових;

в) повернення до повторення вихідного стану;

г) досягнення максимального рівня реалізації властивос­
тей організації.

54. Комбінаторність організації — це:

а) оперативна мобілізація нових властивостей;

і б)поступове формування організацією нових властивостей
її складових;

в) потенціал, ресурс можливих способів з'єднання
ментів;

г) повернення до повторення вихідного стану.

55. Емерджентність організації — це:

а) поступове формування організацією нових властивостей

;

їїскладових;

б) оперативна мобілізація нових властивостей!

в) можливість побудови адекватної організації шляхом
цілеспрямованого впорядкування її елементів;

г) неперервна, постійна дія, що триває.

56. До загальних властивостей організації відносять:

а) цілісність, комплексність, конструктивність, стійкість,
обмеженість, репродуктивність, дискретність, гнучкість, адап-
тивність;

б) цілеспрямованість, концептуальність, ієрархічність, кон­
сервативність, корпоративність, проблемність, мотивованість,
ротаційність, конкурентність;

в) місія, архітектоніка, формалізованість, толерантність,
інгресивність, саморегулювання, циклічність, реверсивність,
емерджентність, егресивність, кореляційність;

г) цілеспрямованість, концептуальність, ієрархічність, ре­
версивність, емерджентність, егресивність, комплексність,
конструктивність, стійкість.

57. До соціальних властивостей організації відносять:

а) цілісність, комплексність, конструктивність, стійкість,
обмеженість, репродуктивність, дискретність, гнучкість, адап-
тивність;

б) цілеспрямованість, концептуальність, ієрархічність, кон­
сервативність, корпоративність, проблемність, мотивованість,
ротаційність, конкурентність;

в) цілеспрямованість, концептуальність, ієрархічність,
реверсивність, емерджентність, егресивність, комплексність,
конструктивність, стійкість;

г) місія, архітектоніка, формалізованість, толерантність,
інгресивність, саморегулювання, циклічність, реверсивність,
емерджентність, егресивність, кореляційність.

58. До синергічних властивостей організації відносять:

а) цілеспрямованість, концептуальність, ієрархічність, ре­
версивність, емерджентність, егресивність, комплексність,
конструктивність, стійкість;

б) цілісність, комплексність, конструктивність, стійкість,
обмеженість, репродуктивність, дискретність, гнучкість, адап-
тивність;

в) місія, архітектоніка, формалізованість, толерантність,
інгресивність, саморегулювання, циклічність, реверсивність,
емерджентність, егресивність, кореляційність;

г) цілісність, комплексність, конструктивність, стійкість,
обмеженість, репродуктивність, дискретність, гнучкість, адап-
тивність.

59. Динаміка організації як процес — це:

а) процес встановлення та розвитку взаємозв'язків;

б) формування процесу розвитку організації;

в) визначена послідовність об'єднання дій, операцій, ста­
дій, етапів, фаз, циклів у загальний процес;

г) динаміка кількісних та якісних властивостей організа­
ції в просторі та часі.

60. Зміни в організації:

а) є небажаними;

б) є неможливими;

в) є необхідними для забезпечення її розвитку;

г) властиві лише промисловим підприємствам.

61. До організаційних підсистем належать такі підсис­
теми:

а) матеріально-технологічна, фінансово-економічна, соці­ально-психологічна;

б) організаційна, фінансова, економічна;

в) технологічна, технічна, інформаційно-аналітична;

г) зовнішня, внутрішня.

62. Первинним в організації є:

а) система;

б) процес;

в) форма;

г) зміст.

63. Чинники, які формують зовнішнє середовище організа­
ції поділяються:

а) на внутрішні і зовнішні;

б) слабкі й сильні;

в) прямого і непрямого впливу;

г) мобільні та динамічні.

64. За критерієм формалізації організації поділяються:

а) на формальні та неформальні;

б) комерційні та некомерційні;

в) приватні, колективні, комунальні та державні;

г) добровільні, примусові та унітарні.

65. За формою результату організації поділяються:

а) на формальні та неформальні;

б) комерційні та некомерційні;

в) приватні, колективні, комунальні та державні;

г) добровільні, примусові та унітарні.

66. За принципами об'єднання людей організації поділя­
ються:

а) на формальні та неформальні;

б) комерційні та некомерційні;

в) приватні, колективні, комунальні та державні;

г) добровільні, примусові та унітарні.

67. За формою власності організації поділяються:

а) на формальні та неформальні;

б) комерційні та некомерційні;

в) приватні, колективні, комунальні та державні;

г) добровільні, примусові та унітарні.

68. В організації виділяють такі процеси:

а) основні, неосновні;

б) динамічні, статичні;

в) реальні, ідеальні;

г) первинні, вторинні, управлінські.

69. Об'єктом управління організацією є:

а) організаційні підсистеми;

б) зовнішні чинники впливу;

в) процеси управління;

г) суб'єкти управління організацією.

70. До соціальних організацій відносять:

а) школу, університет, фірму;

б) годинник, комп'ютер;

в) біогеоценоз;

г) всесвіт, молекулу.

71. Об'єкт теорії організації — це:

а) регульовані та самоорганізовані процеси, що відбува­
ються в суспільних організаційних системах, сукупність ор­
ганізаційних відносин як за вертикаллю, так і за горизон­
таллю;

б) здатність до саморегулювання, до відповідної дії та пере­
творення зовнішнього середовища на користь власного життє­
забезпечення;

в) істотні зв'язки і відносини, що обумовлюють процеси са­
моорганізації та впорядкування в підсистемах суспільства;

г) форми забезпечення розвитку.

72. Правило використання порівняльного методу в теорії
організації:

а) виявляти не тільки ознаки подібності, але і ознаки від­
мінності;

б) виявляти різноманіття типів зв'язку організації з зов­
нішнім та внутрішнім середовищем;

в) порівнювати тільки за частковими ознаками;

г) використовувати перехід від абстрактного до конкрет­
ного.

73. Основоположник школи наукового управління:

а) М. Вебер;

б) А. Файоль;

в) Ф. Тейлор;

г) Е. Мейо.

74. Предметом організаційної науки є:

а) загальні організаційні принципи і закони;

б) часткові організаційні принципи і закони;

в) специфічні організаційні принципи і закони;

г) похідні організаційні принципи і закони.

75. Метод теорії організації — це:

а) набір теоретико-пізнавальних та логічних принципів і
категорій, а також наукового інструментарію для дослідження
системи організаційних відносин;

б) регульовані і самоорганізовані процеси, що відбувають­
ся в суспільних організаційних системах, сукупність організа­
ційних відносин як за вертикаллю, так і за горизонталлю;

в) загальні, часткові і специфічні закономірні тенденції,
що діють в організаційних системах, механізм їх прояву і ви­
користання різними суб'єктами управління;

г) істотні зв'язки і відносини, що обумовлюють процеси са­
моорганізації та впорядкування в підсистемах суспільства.

76. Завдання — це:

а) конкретні кінцеві стани або бажаний результат, якого
прагне досягти група, працюючи разом;

б) вказана робота, серія робіт або частина роботи, яка по­
винна бути виконана наперед встановленим способом та в напе­
ред визначені терміни;

в) напрям діяльності організації;

г) форми діяльності організації.

77. Етапом життєвого циклу організації є:

а) народження;

б) визначення мети;

в) об'єднання;

г) реорганізація.

78. Роль менеджера в організації:

а) дослідницька;

б) управлінська;

в) виконання рішення;

г) комунікаційна.

79. До загальних законів організації належить:

а) закон соціальної гармонії;

б) закон розвитку;

в) закон пропорційності композиції;

г) закон змагальності кадрів управління.

80. Які принципи організації належать до загальних:

а) принцип зворотного зв'язку;

б) принципи статичного стану організації;

в) принципи динамічного стану організації;

г) ситуативні принципи?

81. Предмет теорії організації — це:

а) загальні, часткові та специфічні закономірні тенденції,
що діють в організаційних системах, механізм їх прояву та ви­
користання різними суб'єктами управління;

б) закони організації та суб'єктивні закони для органі­
зації;

в) умови для сприятливої дії законів, передбачення та про­
гнозування розвитку організаційних процесів;

г) конкретні кінцеві стани або бажаний результат, якого
прагне досягти група, працюючи разом.

82. Основоположник "бюрократичної" моделі організації:

а) Ф. Тейлор;

б) М. Вебер;

в) Е. Мейо;

г) А. Файоль.

83. Вкажіть компонент соціальної системи, що відрізняє її
від біологічних систем:

а) процеси;

б) людина;

в) речі;

г) духовні цінності.

84. Скільки рівнів соціального середовища Ви знаєте:

а) п'ять;

б) шість;

в) чотири;

г) три?

85. Який тип управління організацією характеризується
чітко визначеними стандартизованими та стійкими завдан­
нями:

а) механістичний;

б) органічний;

в) адміністративний;

г) системний?

86. "Є такий набір ресурсів, за якого потенціал організації
завжди буде або значно більшим від суми потенціалів ресурсів,
що входять до неї, або значно меншим". Який закон організа­
ції має таке формулювання:

а) закон самозбереження;

б) закон синергії;

в) закон розвитку;

г) закон ітерації?

87. Який закон організації належить до часткових:

а) закон відповідності різноманітності керуючої системи
різноманітності керованого об'єкта;

б) загальний закон врахування системи потреб;

в) безперервність, ритмічність руху виробничих фондів;

г) об'єктивний закон пріоритету цілого над частиною?

88. До принципів статичного стану організації відносять:

а) принцип пріоритету мети;

Тестові завдання

б) принцип пріоритету персоналу;

в) принцип пріоритету структури над функціями;

г) принцип пріоритету об'єкта управління над суб'єктом.

89. Теорія організації як наука та навчальна дисципліна
виконує функцію:

а) планування;

б) методологічну;

в) мотивації;

г) координування.

90. Багаторівневий характер має:

а) предмет теорії організації;

б) об'єкт теорії організації;

в) метод теорії організації;

г) закон теорії організації.

91. Відмінність еволюції соціально-економічних систем від
еволюції біологічних систем полягає в такому:

а) передачі історичного досвіду майбутнім поколінням;

б) безповоротності;

в) наявності кількісних та якісних перетворень;

г) зміні буття.

92. До чинників зовнішнього середовища прямої дії відно­
сять:

а) постачальників ресурсів;

б) природні чинники;

в) соціально-політичні чинники;

г) стан економіки.

93. Який тип управління організацією характеризується
гнучкою структурою та динамічними завданнями:

а) механістичний;

б) органічний;

в) бюрократичний;

г) адміністративний?

94. "Кожна організація прагне вижити і використовує для
досягнення цього весь свій потенціал". Який закон має таке
формулювання:

а) закон самозбереження;

б) закон синергії;

в) закон розвитку;

г) закон композиції?

95. Який закон організації належить до специфічних:

а) закон змагальності кадрів управління;

б) закон синергії;

в) закон розвитку;

г) закон ітерації?

96. До принципів динамічного стану організації належить:

а) принцип пріоритету мети;

б) принцип пріоритету функцій над структурою;

в) принцип пріоритету структури над функціями;

г) принцип пріоритету суб'єкта управління над об'єктом.

97. До загальнонаукових методів аналізу організаційних
проблем відносять:

а) моделювання;

б) акліматизацію;

в) кристалохімічний аналіз;

г) спектральний аналіз.

98. Засновник адміністративної школи теорії організації:

а) А. Файоль;

б) Ф. Тейлор;

в) М. Вебер;

г) Е. Мейо.

99. Загальним системоформуючим чинником соціальних
систем є:

а) підпорядкування цілей кожного компонента загальній
меті;

б) соціальна мобільність компонентів;

в) організаційна діяльність соціальних систем;

г) взаємодія компонентів.

100. Внутрішньою змінною організації є:

а) цілі;

б) інформаційна система;

в) стратегія;

г) політичні чинники.

101. Які чинники зовнішнього середовища впливають на
організацію опосередковано:

а) непрямі;

б) прямі;

в) слабкі;

г) динамічні?

102. Хто є суб'єктом управлінської діяльності в органі­
зації:

а) менеджер;

б) персонал;

в) підприємець;

г) виконавець?

103. "Кожна організація прагне досягти найбільшого су­
марного потенціалу при проходженні всіх етапів життєвого
циклу". Який закон має таке формулювання:

а) закон самозбереження;

б) закон єдності синтезу та аналізу;

в) закон синергії;

г) закон розвитку?

104. Хто сформулював 14 принципів організації:

а) А. Файоль;

б) М. Вебер;

в) Ф. Тейлор;

г) В. Іванов?