Політичний розвиток України в пер. Пол. XVIII ст

Лекція 10

Україна у XVIII ст. Політичний та

Соціально-економічний розвиток

ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ПЕР. ПОЛ. XVIII ст.

25 травня 1687 р. гетьманом Лівобережної України був вибраний Іван Степанович Мазепа.

XVIII століття позначене тотальним наступом Москви-Росії на автономні права Лівобережної України (Гетьманщини), що значним чином вплинуло на політичний розвиток українських земель.

Улітку 1687 р. гетьманом Лівобережної України став И. Мазепа. Він мав репутацію гетьмана «корисливого й вигідного для царя», але, незважаючи на це, він відстоював автономію Гетьманщини

Мазепа постарався використати події Північної війни для досягнення Україною незалежності від Росії. В 1708 р. Мазепі вдалося за посередництвом польського короля встановити таємні зв'язки зі шведським королем Карлом ХІІ.

Російський цар Петро І жорстоко покарав Мазепу і його прихильників за перехід на бік шведського короля в розпал Північної війни. Мазепа був низложений і відданий анафемі. Все його чимале майно було конфісковано. Новим гетьманом Лівобережної України був вибраний І. Скоропадський.

Союз зі шведами не підтримала більша частина, як козацтва, так і іншого українського населення. У травні 1709 р. Запорізька Січ за допомогою полковника Галагана була захоплена російськими військами й зруйнована. Частина запорожців, що підтримали Мазепу бігли в Туреччину, де в урочищі Олешки заснували Нову Січ. У травні 1710 р. гетьманом там вибраний Пилип Орлик. Автор першої Конституції Війська Запорізького.

Після поразки шведів під Полтавою влітку 1709 р. Мазепа утік в Османську імперію, де й умер у Бендерах.

Росія в Північній війні перемогла, уклавши в 1721 р. Ништадський мир.

В 1722 р. у Глухові Петро І створив Малоросійську колегію, що контролювала діяльність гетьмана й козацької старшини, і розпоряджалася фінансами. Українське козацьке військо підпорядковувалося кн. Голіцину. Колегія діяла до 1727 р.

Після смерті Скоропадського новим гетьманом був вибраний Павло Полуботок (Чернігівський полковник), але він прагнув до незалежності України, тому гетьманом Лівобережжя залишався недовго. В 1727 р. гетьманом був вибраний Данило Апостол.

Д.Апостол, незважаючи, на обмеження з боку царської адміністрації намагався зберегти права українських козаків і козацької старшини. Після його смерті в 1734 р. виборів нового гетьмана не було. Для правління Лівобережною Україною був створений гетьманський уряд з 6-ти чоловік (рос. і укр.) під керівництвом кн. Шаховського. Гетьманський уряд діяв до 1750 р. Для цього періоду характерно грубе втручання царської адміністрації у внутрішні справи Гетьманщини, погіршення економічного становища, загострення внутрішніх проблем.

Гетьманство було відновлено в 1750 р. указом імператриці Єлизавети Петрівни. Гетьманом був призначений Кирило Розумовський, що сприяв розвитку українських земель, розширив права козацької старшини, постійно обмежував втручання царської адміністрації в справи Лівобережжя й Запоріжжя.