Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Мовні кліше, як і всі мовні одиниці, що відтворюються, необхідно розглядати всередині фразеологічної системи мови

Кліше (стереотип) — готовий мовний зворот, що вживається як стандарт у певних умовах та контекстах або — звичний зворот, регулярно повторюваний у пев­них умовах і контекстах для тотожного позначення адекват­них ситуацій, сто-сунків між людьми тощо. Хоча термін кліше цілком адаптований у сучасній тер-міносистемі практичної сти­лістики, його часто ототожнюють, плутають, вжи-вають на його заміну термін мовний штамп.

Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний і стилістико-смисловий ефект.

На відміну від мовного штампа — часто вживаного виразу із бляклим лексичним значенням, стертою лексичною експресивністю, — кліше становить конст­руктивну одиницю, що зберегла семантичну виразність.

Позитивні властивості кліше — відповідність психологіч­ним стереотипам; легка відтворюваність готових мовних фор­мул, тобто цілковита готовність до ви-користання; економія зу­силь для комунікаторів, а отже, і полегшення комунікації.

Хоч мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: «Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва...». Втра-та нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуаль-на манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови типу за рахунок; у зв’язку з; згідно з; у результаті; у силу; з метою та інші, іменники від-дієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впли-вають на сприймання.

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зо-бов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити ін-фінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов’язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, бороть-ба, експеримент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загальнонарод-ній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню…, боротьба по винищенню..., експери-мент по застосуванню..., дослідження по ліквідації..., які треба замінювати сло-восполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищува-ти, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації).

Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; склалися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які по-трібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками — невеликий, незначний, цей.

Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі вислови, що су-перечать логічному зв’язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вва-жаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити; гадаємо та ін.

Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях — фонетичному, лексично-му, фразеологічному, словотворчому, морфологічному, і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випад-ку.

Штампи — явище нетипове, чуже для ділового стилю. Якщо штампи й по-трапляють в усне ділове мовлення, то це чужорідні там вкраплення. А те, що ти-пове для ділового стилю,— стандартизовані словосполучення — не мають в осно-ві своїй образності й служать зовсім іншим цілям.

Штампи— це утерті від частого невмотивованого вживан­ня вирази, які втра-тили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовлен-ні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне зо-лото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, віді-гравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-діло­вого мовлення вжи-вають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових пра-цях: у зв’язку з від­сутністю коштів, за наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота.

Вони можуть являти собою також нагромадження зай­вих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), робота по впроваджених нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійсненням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забезпечення виконання плану, питання проведення боротьби із злочинністю.

Для офіційно-ділових паперів, на думку багатьох вчених, розрізнення кліше та штампу неважливе, їх можна розглядати як синоніми. Вважають, що кліше більш відповідне для позна­чення мовних засобів, що не мають експресивного за-барвлен­ня, образного навантаження, і саме їх доцільно використовувати в офіцій-но-діловому мовленні. Проте для офіцій­но-ділових паперів властива все ж таки усталеність висловлю­вання, що відповідає контекстуальним, логічно-стилістич-ним правилам, тому йдеться про використання штампів, а не клі­ше. Негативне ставлення до штампів більшості мовознавців та редакторів пов’язане насамперед з їхнім засиллям в інших функціональних стилях, однак воно втрачає сенс у текстах ділових паперів. Штампи формуються поступово, створюючи певний набір, влас-тивий тому чи іншому функціональному стилю. Розвиток і закріплення в мовлен-ні штампів створює ґрунт для сталості висловлювання. Найпоширеніші і найвідо-міші штампи саме офіційно-ділові, канцелярські, їхнє вжи­вання небажане поза цим стилем, на відміну від кліше. Тобто для штампу рідним мовним середовищем є офіційно-діловий стиль.

На думку М. Кірсанової та Ю. Аксенова, у межах певних типів документів саме завдяки вжитим штампам стає можли­вим узгодження, відповідність змісту і форми. Це досягається незмінним точним значенням і навіть сталим розташуван-ням у композиції документа. Можна твердити, що штамп — це економний лін-гвістігчний засіб досягнення точності та інфор­мативності документа, з одного бо-ку, а з другого — надання йо­му уніфікованості та стандартизованості.

Частина штампів і справді набула ознак стандартизованих одиниць, що сто-сується не лише власне штампів, а й їхніх скла­дових, виражених певними грама-тичними категоріями, особою, числом, наприклад: комісія підтверджує...; мініс-терство ре­комендує...; згідно з попередньою домовленістю...; доводимо до Ва-шого відома, що...; у зв’язку з..., відповідно до регламенту...; беручи до уваги...; взяти за основу...; затвердити пропозицію.

С. В. Кушнерук слушно зауважує, що ці лексико-фразеологічні одиниці, за-кріпивши за собою певне місце в усталених сло­восполученнях, створюють «мало-проникні надфразеологізми, що відтворюються не тільки в словосполученні, а й у синтаксичних конструкціях, що набувають рис неподільних чи цілих».

Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: уста-новити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринко-ва економіка. Для визначення зріз — для сучасної української мови встановлю-ється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв’язана з частотністю й повторюва-ністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно по-стійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні.

Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризу-ються тимчасовістю існування як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехід-ний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, за-хист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та ін.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделя-ми словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалі-зуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Напр.: сфера обслу-говування; підтримувати дипломатичні відносини; всенародне обговорення; рин-кові реформи; факти —неспростовна річ; одержувати інформацію.

Також штампи дають змогу зробити текст трафаретним, а от­же, відтворюва-ним за певним зразком і таким чином з еконо­мити час, спростити обробку та сприйняття, а також штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їх слід уникати.

ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

а) сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам, світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів’я і приказки;

б) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні­мати стружку, на космічній швидкості, да-ти гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;

в) переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: стави-ти крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово (польське), contra spem spero, отпіа теа тесит роrtо;

г) вислови античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемо-га, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастильське джере-ло, не можна двічі увійти в ту саму річку;

г) біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилі-куй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;

д) вислови відомих людей (афоризми, цитати): Хіба ревуть воли як ясла повні ? (П. Мирний), Людина це звучить гордо (М. Горький).

 

СФЕРА ВЖИВАННЯ

 

Стійке сполучення слів, грамагично організованих за моделлю словосполу-чення або речення, називається фразеологічною одиницею або фразеологізмом

За сферою вживання ( із стилістичного погляду) виділяються книжні фра-зеологізми, які використовуються переважно в писемній формі наукового, офі-ційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів: болючі проблеми, заходи адміністративного впливу, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії, питома вага та ін. Крім того, виді­ляються розмовно-побутові, які переважають в усному мов-ленні і художній літературі: вродися та вдайся, казці кінець – ділу вінець, як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Ще розрізняють народно-поетичні фразеологізми: хай наші вороги пла-чуть; не так склатось, як гадалось; будь здорова, як вода, а багата, як земля.

Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компо­нентів, ці-лісністю значення і автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: біла во-рона; море по коліна (ідіоми – виражають єдине поняття): білий як крейда (як спіна) (порівняння); вік живи, вік учись (прислів’я повчального змісту); у страху очі великі (приказки, які часто мають образний характер); лиш боротись зна-чить жить!; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (крилаті вислови); хто шукає, той знайде (афоризм); на городі бузини, а в Києві дядько (каламбур – гумо-ристичне використання багатозначних слів або схожості різних слів); закручувати гайки; дати зелену вулицю (професійні вислови); багато що казати, та мало слу-хати: як задумав, так і зробив; вічна пам’ять (народнопоетичні включення); пи-тома вага; зійти з орбити; поставити на лінійку готовності; міжнародний клі-мат, поставити наголос, тримати за руку на пульсі (вислови термінологічного харак­теру).

Основна особливість фразеологізму полягає у тому, що незалежно від кіль-кості слів у його складі, він виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця, наприклад: впасти духом – «зневіритися».

У реченні фразеологізм виступає як 1 член речення: Спало на думку (голов-ний член безособового речення) – чи не повернути мені в привітне тепло бать-ківської хати.

 

 

 

 

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

 

 

3. Розподіліть фразеологізми за стилями мовлення, в яких вони можуть

вживатися.

На адресу, вивести на орбіту, закладати основу, очна ставка, сфера визна-чення, лакмусовий папір, провести паралель, стати на фініш, від’ємний знак, згід-но із зако­ном, бути в нокауті, перевести мову, сіли за стіл перего­ворів, стояти ран-гом вище, мати рацію, дати реванш, по­бити рекорд, зняти з порядку денного, дій-сний спосіб, рівнобедрений трикутник, прийняти рішення, взяти до уваги, ого-лосити догану, єнотовидний собака, ланцюго­ва реакція, вийти на фінішну пряму, передати естафету, абсолютний нуль, вийти в тираж, хід конем, гра за пра­вилами.

 

4. Випишіть нормативні варіанти стійких словосполучень, часто вживаних у

професійному мовленні.

Брати участь, розділяти думки, складати іспити, ко­ристуватися авторитетом, продовжити контракт, дотри­муватися правил, договірні обов’язки, об’єм виробни-ц­тва, підводити підсумки, взяти до уваги, мати за мету, рахувати за необхідне, вступити в переговори, приймати участь, поділяти думки, здавати іспити, мати авторитет, подовжити контракт, дотримувати правил, договірні зо­бов’язання, об-сяг виробництва, підбивати підсумки, прийняти до уваги, мати на меті, вважати за необхідне, розпочати переговори.

 

7. Перекладіть стійкі словосполучення українською мовою.

Ввиду того, что; согласно инструкции; в связи с изложенным; в соответст-вии с графиком; довести к сведению; должен соответствовать; надлежащее испол-нение; направление деятельности; немедленно известить; несвоевременное испол-нение; нести ответственность; окончательное решение; о нижеследующем; под-вести итоги; по согласию; по этому договору; с согласия; является неотъемлемой частью; в порядке вещей; повестка дня; сойти на нет; будьте любезны; нанести удар; потерпеть по ражение; занять первое место; верный проиграш; сбиваться с толку; значительное большинство; брать (одержать) верх; одним махом; указан-ное время; вниз головой; пере­водить дыхание; ехать рысью; как можно быстрее; приобрести известность; задачи механики; сводиться к движению; вокруг неко-торого центра; материальная точка; центр выделен тем...; направлены к центру; центральные силы; пример движения; движение планет вокруг Солнца; изучение движения; под действием сил; механический вращательный момент.

 

8. Запишіть фразеологізми у три колонки:

1) іменні,

2) дієслівні,
3) прислівникові.

Гра з вогнем, смертельний бій, переймати естафету, хоч греблю гати, об-бігати очима, холодний прийом, втра­чати форму, хоч у воду стрибай, перша ра-кетка, гонки за лідером, метати іскри, держати першість, олімпійський спокій, мов по команді, натискати на всі педалі, як з гори бігти, китайські церемонії, хоч гоп-ки скачи, покласти на обидві лопатки, стиль гри, прохід під кільце, взяти висоту.

 

9. Поясніть лексичне значення фразеологізмів. Складіть речення з фразе-ологізмами (5 на вибір).

Атмосфера розжарюється, бачити наскрізь, вдарити по руках, взяти курс, питома вага, вертиться в голові, вивести з себе, вимотувати всі жили, відібрати мову, відкрито глянути у вічі, підготувати ґрунт, на ґрунті, давати відсіч, держати фасон, доказати свого. високої думки, загнути ціну, здати собі справу, іти врозріз, не йняти віри, кут зору, лицем в лице, ловити кожне, не мати, добра міна при по-ганій грі, не на такого напав, параграф безсловесний, підбити клинці, до наймен-ших подробиць, можна подумати, від щирого серця, сказати спасибі, перший сорт, на часі, рук не чути, шкандибати на голову, щастя твоє.

 

10. У поданих реченнях виправте помилки слововживання. Правильні варіанти запишіть.

1. Слід відмітити, що в статті йдеться мова про цікаві історичні події.

2. Книжка кинулася мені в очі своєю строкатою обкладинкою.

3. Усі присутні в кінці кінців розсілися.

4. До особистого листка по обліку кадрів прикладається справка з місця

роботи, виписка з протоколу зборів трудового колективу та характеристика.

5. Моє працевлаштування залишається під питанням.

6. Дякую всіх за те, що прийняли участь у сьогоднішньому міроприємстві.

7. У нього були великі види на майбутнє.

8. Страйкарі розбили намети в центрі міста.

9. Директор дав добро на заключення договору про оренду приміщення.

 

       
   
 
 



     
 
 
 


 
 

 

       
 
 
   


ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам, світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів’я і приказки;
професіоналізми, що набули метафо-ричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні­мати стружку, на космічній швидкості, да-ти гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;
переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово (польське), contra spem spero, отпіа теа тесит роrtо;
вислови античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемога, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастильське джерело, не можна двічі увійти в ту саму річку;
біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;
вислови відомих людей (афоризми, цитати): Хіба ревуть воли як ясла повні ? (П. Мирний), Людина це звучить гордо (М. Горький).

       
 
 
   

 




<== предыдущая | следующая ==>
Мокрая курица ( слайд №17) | Словари и справочники. Вопросы для самостоятельной подготовки





Date: 2015-05-23; view: 515; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.011 sec.) - Пожаловаться на публикацию