Лікування. Базовими напрямками терапії шоку на догоспітальному і госпітальному етапах є усунення наявного джерела кровотечі і термінове усунення гіповолемії

Базовими напрямками терапії шоку на догоспітальному і госпітальному етапах є усунення наявного джерела кровотечі і термінове усунення гіповолемії. За показниками проведення комплексу серцево-легеневої і церебральної реанімації.

Складовими лікування також є:

- забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів та інгаляція 100 % киснем;

- катетеризація магістральних судин;

- інфузія плазмазамінних розчинів колоїдів й кристалоїдів - препаратів гідроксиетилкрохмалю, реополіглюкіну, альбуміну, плазми, розчину Рінгера та інших полііонних розчинів. Для досягнення гемодінамічного ефекту корекційний об'єм колоїдів повиенн бути вище об'єму крововтрати на 20 %, а кристалоідних розцинів - на 300 - 400 %, що визначає необхідність сполученого використання колоїдів і кристалоїдів. Швидкість введення колоїдів орієнтовно складає дозу 5 - 6 мл/кг зі швидкістю 0,75 - 1,2 мл/кг/хв. до відносної стабілізації АТ, потім - 0,1 - 0,5 мл/кг/хв. При неефективності - 7 - 7,5 % розчин NaCl у дозі 2 - 4 мл/кг зі швидкістю введення не швидше ніж за 2 хв.;

- при необхідності - анестезіологічне забезпечення, краще кетамін (кеталар, каліпсол) у дозі 3 - 5 мг/кг внутрівенно.

Інфузійна терапія й транспортування дитини з геморагічним шоком повинно здійснюватись в горизонтальному положенні. Протягом всього догоспітального й госпітального етапів здійснюються теплозберігаючі умови і постійно проводиться інгаляція киснем.

Використання симпатоміметиків при гіпотензії може в деякій мірі попередити повну гемодінамічну нездатність і розвиток церебральних ушкоджень незворотного характеру. Частіше використовується норадреналін 0,1 - 5 мкп/кг разово. Повторне використання препарату небезпечне через можливий розвиток інтестинальних некрозів. Більш прийнятна підтримка гемодінамики допаміном в діапазоні доз 1 - 10 мкг/кг/хв.

На госпітальному етапі проводиться хірургічна зупинка кровотечі і замісна терапія препаратами крові до досягнення корекції кисневотранспортної функції крові поряд з симптоматичною терапією - знечуленням, корекцією ацидозу, електролітних порушень. Критичний рівень гемоглобіну для новонароджених складає біля 110 г/л, для дітей до року - 90 г/л.