Методичні вказівки. Під час вивчення теми студентам необхідно звернути увагу на те, що міжнародне валютно-фінансове право має свій об’єкт правового регулювання – міжнародні

Під час вивчення теми студентам необхідно звернути увагу на те, що міжнародне валютно-фінансове право має свій об’єкт правового регулювання – міжнародні валютно-фінансові відносини. Вони виникають з приводу транскордонного переміщення валютних (фінансових) засобів, які обертаються у сфері міжнародного економічного співробітництва держав та інших суб'єктів. До валютних засобів належать іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) у іноземній валюті, цінні папери (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності.

Міжнародні валютно-фінансові відносини на публічно-правовому та приватноправовому рівнях є вкрай важливою складовою системи міжнародних економічних відносин і, разом з іншими структурними компонентами, складають зміст міжнародної валютно-фінансової системи. При підготовці до заняття слід дослідити історичний розвиток універсальних та регіональних міжнародних валютно-фінансових систем, проаналізувати їх основні властивості.

Для регулювання міжнародних фінансових відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. Норми міжнародного валютно-фінансового права мають свої джерела, у яких вони знаходять своє офіційне вираження. До таких належать міжнародні економічні договори, рішення міждержавних та наднаціональних утворень, судові прецеденти.

Треба відзначити, що промислово розвинуті країни створили свій організаційно-правовий механізм валютно-фінансових відносин. Його структурними ланками є, насамперед, самі держави або уповноважені ними відповідні державні органи. На сьогодні спостерігається тенденція зменшення впливу держав на міжнародні фінансові відносини. Це пояснюється тим, що держави з метою уникнення кризових явищ намагаються розумно поєднувати стихійний розвиток фінансових відносин з їх державним регулюванням.

Студентам необхідно визначити основні міжнародні кредитні організації і фонди, які, як правило, поділяють на декілька груп у залежності від територіальних ознак або певної спеціалізації у їх діяльності. Основну увагу, безперечно, слід приділити аналізу діяльності спеціалізованих установ ООН у сфері міжнародних фінансових відносин – МВФ і МБРР, які на сьогоднішній день фактично перетворюються на світовий фінансово-економічний центр, у якому вирішуються важливі питання функціонування міжнародних валютно-фінансових систем. Доцільно зауважити, що у рамках МВФ-МБРР формується особлива система правових норм, які мають наднаціональний характер і є загальнообов’язковими для держав-членів МВФ.

Практика міжнародного економічного співробітництва виробила декілька форм організації валютно-кредитних відносин. Найбільш типовими на сьогодні є чотири: за торговельними і платіжними угодами; за угодами про економічне і промислово-технічне співробітництво; за міждержавними угодами про поставки товарів на компенсаційних засадах; за спеціальними кредитними угодами. На основі перелічених угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди. Під час підготовки питань теми слід визначити сутність та загальний зміст міжнародних кредитних угод (договорів).

Практичні завдання

Завдання 1

У вигляді схеми відобразити структуру міжнародної валютно-фінансової системи, зазначивши її компоненти і зв'язки між ними.

Завдання 2

До якої групи міжнародних кредитних організацій та фондів належать: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Ісламський банк розвитку, Карибський банк розвитку, Союз арабських і французьких банків?

Завдання 3

Скласти схему організаційної структури системи МВФ-МБРР.

Нормативні документи і навчальна література:

1. Соглашение о создании МВФ 1944 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

2. Соглашение о создании МБРР 1944 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

3. Чубарєв В.Л. Міжнародне економічне право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 368 с.

4. Шумилов В.М. Международное финансовое право. Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. - Москва, «Междунар. отношения», 2011. – 328 с.

5. Шумилов В.М. Международное экономическое право: учебник для магистров / В.М. Шумилов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М: Изд-во Юрайт, 2011. – 612 с.

6. Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришка. – К.: КНЕУ, 2006. – 496 с.

7. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Под ред. В.В. Круглова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 432 с.

8. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс: Академический курс. – М.: Изд-во «Волтерс Клувер», 2004. – 496с.

9. Кузьмин Э.Л. Международное экономическое право: Учебное пособие / Отв. ред. К.А. Бекяшев. – М.: ТК Велби, Проспект, 2007. – 200 с.

10. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право. – М.: Международные отношения, 2002. – 608 с.

11. Михеев С.А. Международное экономическое право: Учебник. – Х.: Одиссей, 2006. – 320 с.

12. Дахно І.І. Міжнародне економічне право: Навчальний посібник / І.І. Дахно. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

13. Юргелин С. Валютне регулювання: зарубіжний досвід та пропозиції щодо України // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – № 10.

Контрольні питання

1. Які міжнародні валютно-фінансові системи існували та існують сьогодні у світі?

2. Які міжурядові та неурядові міжнародні організації функціонують у міжнародній валютно-фінансовій системі?

3. У чому полягають елементи наднаціональності у праві МВФ?

Практичне заняття 7. Міжнародне інвестиційне право (2 години)

План:

1. Загальна характеристика міжнародної інвестиційної системи.

2. Поняття та предмет міжнародного інвестиційного права як підгалузі міжнародного економічного права; його джерела.

3. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій.

4. Захист інвестицій та інвестиційні гарантії. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ): правовий статус, структура, основні функції.