Комунікації в системі японського менеджменту

Особливістю японського менеджменту є неформальні
комунікації між персоналом і менеджерами. Стосунки між
японцями через особливості національного характеру неодмінно переходять у неформальне русло. Це спостерігається як у внутріфірмових, так і міжфірмових комунікаціях.

Японський стиль управління базується на принципах переконання, а не примусу. Керівник не виокремлює себе з маси підлеглих; його завдання - не керувати роботою, яку виконують інші, a сприяти взаємодії працівників, надавати їм необхідну підтримку і допомогу, формувати гармонійні міжособистісні стосунки. Переважання нефор­мального стилю спілкування зумовило виникнення особливого стилю міжособистісних стосунків – «менталітету зрівнялівки». Яп­онські підприємства акцентують на відкритості про стан справ і плани, що розвиває співробіт­ництво з адміністрацією і сприяє налагодженню тісної взаємодії колективів різних служб. Система спілкування між працівниками охоплює ще й практику горизонтальної ротації, коли працівників періодично призначають на роботу в інші підрозділи без посадового підвищення; видання внут­ріфірмових журналів, регулярні виступи керівників перед своїми підлеглими. Полегшує контакти працівників і те, що всі вони, як правило, працюють не в окремих кабіне­тах, а в одному великому приміщенні.

У Японії вважають, що на сучасному етапі економіч­ного розвитку провідні позиції будуть належати не тим підприємствам, які використовують інформацію як засіб, а тим, які зроблять її основним знаряддям своєї діяльності. Це вимагає від управлінців уміння ефективно працювати з інформацією. А тому домінуючими є такі принципи інформаційного забезпечення (автор концепції - Морімаса Огава):

1. Інформація з’являться внаслідок зміни ситуації.

2. Рівень засвоєння інформації залежить від досвіду, прийняття і знань отримувача й потреби у ній.

3. Цінність інформації, визначається її точністю та швидкістю отримання.

4. Цільовий відбір інформації, групування і оброблення даних створюють нові можливості для її застосування.

5. Поліпшення якості інформації передбачає її концентрацію.

6. Людина схильна недооцінювати небажану інформацію та переоцінювати бажану.

7. Практичне використання інформації вимагає дотримання критерію об'єктивності.

8. Надлишок чи нестача інформації є шкідливими, тому необхідна система її впорядкування та використання.

9. Масове поширення інформації є дієвим важелем впливу на працівників.

10. Справжню цінність інформація має тоді, коли потрапляє до працівників, здатних її зрозуміти та відповідно використати.

Важливим методом інформаційного забезпечення який сприяє зміцненню зв'язків між працівниками і керівництвом, є заохочення інтенсивного спілкування. Наприклад, щоденно персонал починає робочий день із зарядки, виконання гімнів фірми. Щорічно відзначається «День заснування компанії», що дає змогу керівництву реалізовувати ідею «спільності інтересів» підприємців і робітників. Практикуються відвідування театрів, виїзди на природу, організація спортивних змагань тощо.