Загальні відомості

Зображення предметів на проекційних поверхнях, побудоване за методом центрального проекціювання з урахуванням закономірностей і особливостей зорового сприйняття людиною навколишнього простору, називається перспективою.

Перспектива, як наука, є однією з найбільш наочних проекційно-зображальних систем.

Розрізняють геометричну, повітряну, аналітичну та інші види перспективи.

До геометричної перспективи належать лінійна, панорамна і сферична перспектива залежно від форм поверхні, на якій будується зображення.

Лінійна перспектива вивчає способи побудови перспективних зображень ліній контуру предметів на поверхні проекцій – площині. При цьому площину проекцій здебільшого вибирають вертикально.

Для побудови перспективного зображення користуються апаратом проекціювання – системою площин, ліній і точок (рис.1.1).

З основними елементами апарата проекціювання при побудові перспективних зображень можна ознайомитися в літературі [1,2] та ін.

Основними елементами апарата проекціювання є:

- p₁ – предметна площина, на якій розташований зображуваний предмет;

- К – картинна площина (картина) – вертикальна площина основних проекцій, що міститься між глядачем і об’єктом зображення перпендикулярно до предметної площини p₁;

- N – нейтральна площина (площина глядача), яка проходить через точку S паралельно картинній площині;

Рисунок 1.1 – Елементи проекційного апарата

- G – площина горизонту – площина, проведена через точку S паралельно предметній площині.

Площини К і N поділяють весь простір на три частини: предметний – за картиною, нейтральний (або проміжний) – між картиною і нейтральною площиною та уявний – за глядачем (перед нейтральною площиною).

Назвемо також характерні точки та лінії апарата проекціювання:

- S – точка, яка визначає положення ока глядача відносно картини і предметної площини, називається точкою зору;

- S' – точка стояння (основа точки зору) – основа перпендикуляра, опущеного з точки S на площину p₁, а довжина перпендикуляра SS' – висота точки зору;

- Р – головна точка картини – прямокутна проекція точки зору на картинну площину К;

- Д – зорова відстань – відстань від глядача до картини – довжина перпендикуляра SР;

- kk – лінія перетину p₁ і К називається основою картини;

- hh – лінія горизонту – лінія перетину площини горизонту з картиною проходить через точку Р паралельно основі картини.

Висота горизонту – перевищення точки зору над предметною площиною.