Дія нормативно-правових актів у часі

Якщо в нормативно-правовому акті зазначено час його вступу в дію, то с цього моменту він вступає в силу. Так у Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 27.02.2001р. зазначено, що він вступає в дію через рік після моменту опублікування, тобто 27.02.2002р. Також нормативно-правові акти можуть вступати в силу одразу з моменту прийняття - наприклад Конституція України вступила в силу з моменту ії прийняття¹³.

Якщо порядок вступу не оговорюється, то закони вступають в дію за загальним правилом, встановленим законодавством-нормативні акти парламенту Україні починають діяти на всій території після десятиденного терміну їх оприлюднення(повинні бути оприлюдненими протягом п'ятнадцяти днів після підписання і прийняття до виконання президентом України). Закони та інші нормативно-правові акти оприлюднюються в спеціальних виданнях¹⁴. Контроль за своєчасністю і правильністю опублікування нормативно-правових актів здійснює Міністерство Юстиції України.

Як можна побачити, термін вступу в силу різних акті різний. І це зрозуміло, бо самі акти, по відношенню до яких встановлюються ці терміни, відріжняються між собою. Логічним є положення, багаторазово перевірене державно-правовою практикою різних країн, у відповідності з якім «початок дії закону може бути навмисно відтягнуто через особливу важливість і складність

Для більш складних і більш важливих нормативно правових актів термін вступу в дію повинен бути більшим, ніж для всіх інших нормативно-правових актів. Це викликано тим, що для ознайомлення та вивчення, а в деяких випадках і для підготовки ті прийняття необхідних мір, які пов'язані з реалізацією правових положень, потребується більше часу та зусиль, ніж це потребується по відношенню до менш складних нормативно-правових актів (наприклад прийняття нового податкового кодексу). Також важливі не тільки терміну вступу в дію нормативно-правових актів, а ще й засіб:

Нормативно - правові акти сучасності починають діяти одночасно по всій території, на яку вони розраховані, але не виключається можливість, у випадку необхідності, поступового введення в дію того чи іншого нормативно-правового акту.

Але при всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування. Тобто нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, але не доведені до відома громадян у порядку, встановленому законом не є чинними. Момент набуття чинності нормативно-правового акту залежить від того, хто є суб'єктом його прийняття (народ, уряд, президент, парламент) і яким є його зміст (присвячений він громадянам чи має графи «секретно»). Наприклад, неопубліковані акти Верховної Ради або Президента України вступають в силу з моменту їх одержання державними органами, тобто оприлюдненням такого акту вважається доведення його до відома установ на

Втрата юридичної сили нормативно-правовим актом відбувається з моменту:

- закінчення терміну, на який він був прийнятий;

- зміни обстав, на який був розрахований;

- скасування нормативно-правового акту;

- прийняття рішення о неконституційності нормативно правового акту.

Дія нормативно-правового акту припиняється у випадках:

- прямої відміни

- з закінченням терміну, на який був прийнятий нормативно-правовий акт

- прийняття нового нормативно-правового акту з тих же питань тими же або вищестоящими органами.

Момент припинення дії нормативно-правового акту є моментом втрати його юридичної сили.

Загалом для законів характерна пряма дія-новий закон поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, тобто на всі нові факти і на триваючі «старі» (лише з моменту набуття чинності) - він діє лише уперед.

Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Вона надає визначеності і стабільності суспільним відносинам, бо громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Але таке поняття є.