Податки та їх види

Основним джерелом доходівдержавного та місцевих бюджетів є податки.

Податки - це обов'язкові платежі державі з боку фізичних та юридичних осіб.

Основна форма мобілізації державою фінансових ресурсів для утримання державного апарату, армії, надання інвестицій та соціальних послуг населенню (пенсії, одноразові виплати, соціальна допомога, тощо). За допомогою податків відбувається також перерозподіл доходів між різними групами населення та галузями економіки.

Той, хто сплачує податки за більш високою ставкою, практично утримує того, хто робить це за низькою ставкою. Таким чином, держава опосередковано стимулює або гальмує розвиток окремих галузей народного господарства і намагається зробити так, щоб в суспільстві не було значної кількості надто багатих та бідних людей.

В той же час уряд досить широко використовує податки як один з антициклічних заходів. Підвищення або зниження ставки податків досить сильно впливає на ділову активність, стримуючи або заохочуючи її.

Податки відрізняються своєю універсальністю: вони охоплюють всіх одержувачів доходів і власників майна всіх форм власності.

Податки носять примусовий характер, їх введення та відміна належать до компетенції законодавчих органів (Верховна рада та місцеві ради).

Дуже важливим також є питання про розміри критичного оподаткування. Аналізуючи взаємозв'язки між величиною податкової ставки та надходженням коштів до бюджету, американський економіст Артур Лафер довів, що не завжди підвищення ставки оподаткування викликає зростання доходів держави. Однакові за абсолютними розмірами надходження до бюджету можуть бути забезпечені як при високій так і при низькій ставках (рис. 13.1).

Найбільші (оптимальні) податкові надходження до бюджету То досягаються при рівні податкової ставки Rо. Одночасно рівність надходжень (Т1, Т2) спостерігається при дуже різних рівнях податкових ставок R1 та R2. Низька ставка R1 приваблює більшу кількість людей до підприємницької діяльності, доходи бюджету зростають. Висока ставка R2 дає такі ж доходи тому що, частина підприємців збанкрутує, а інші почнуть шукати способи ухилення від сплати податків.

Як свідчить світовий досвід підвищення ставки податку з прибутку до 30-55 % викликає " згортання" виробництва, приховування доходів. Низькі податки впливають на економіку навпаки, однак за межею у 10 % накопичення капіталу відбувається швидше, ніж створюються умови для його ефективного використання. Тому найбільш зваженою виявляється концепція " нейтральності податків". Оптимальним вважається такий рівень податків, який забезпечує функціонування ринкової економіки та механізму її саморегулювання. Оптимальні розміри податку з прибутку, як свідчить досвід багатьох країн - 20-30%.

Податки поділяються на прямі та непрямі. Переважають прямі податки з доходів (прибутку, зарплати, гонорару, тощо) та майна (на будівлі, спадщину, дарування, транспортні засоби та інші матеріальні цінності).

Непрямі податки (акцизи, мито) не пов'язані з урахуванням доходів платника податків, вони входять в ціну товарів, що належать до предметів розкоші, а також спиртних напоїв, тютюну, тощо.

За способом встановлення ставки податки можуть бути: прогресивні, пропорційні, регресивні.

Прогресивні податки - з більших доходів відшкодовується більш високий відсоток порівняно з низькими. Іншими словами із зростанням доходів збільшується ставка відсотку. Пропорційний податок характеризується постійною ставкою податку незалежно від розмірів доходів. Регресивний податок означає сплату більшого проценту з низьких доходів і меншого з високих. В цьому випадку із зростанням доходів ставка податку зменшується