Застосувавши імуноблотинг, вірусолог у сироватці крові хворого виявив глікопротеїн gp120. При якому захворюванні виявляють цей глікопротеїн?

А. При ВІЛ-інфекції.

В. При вірусному гепатиті В.

С. При туберкульозі.

D. При сифілісі.

Е. При поліомієліті.

182. При трансфузії якого з препаратів крові ризик інфікування вірусним гепатитом та ВІЛ-інфекцією є мінімальним:

А. Альбуміну.

В. Свіжозамороженої плазми.

С. Тромбоцитарної маси.

D. Еритроцитарної маси.

Е. Антигемофільного глобуліну.

183. Під час проведення штучної вентиляції легень методом "рот у рот" у ротову порожнину лікаря потрапила кров хворого на ВІЛ-інфекцію. Який розчин необхідно застосувати лікарю для полоскання ротової порожнини з метою невідкладної профілактики ВІЛ-інфекції:

А. 70% етиловий спирт.

В. 2% розчин карбонату натрію.

С. 2% розчин хлораміну.

D. 3% розчин хлорного вапна.

Е. 6% розчин пероксиду водню.

184. Водій, 40 років, хворіє протягом двох місяців, скаржиться на загальну слабість, пітливість, часту тривалу діарею та рецидивні респіраторні інфекції, схуд на 12 кг. Об'єктивно: генералізована лімфаденопатія, явища кандидозу ротової порожнини; у фекаліях - домішки слизу та крові. У крові зниження кількості Т-хелперів, CD4⁺/CD8⁺< 0,5. Який попередній діагноз лікар поставив пацієнту?

А. СНІД.

В. Хронічна дизентерія.

С. Амебіаз.

D. Туберкульоз.

Е. Цитомегаловірусна інфекція.

Під час обстеження донора лікар у крові виявив антитіла до ВІЛ-інфекції. Скарг у донора немає. При огляді пацієнт практично здоровий. Який попередній діагноз лікар поставив донору?

А. ВІЛ-інфікування.

В. СНІД.

С. Усі відповіді правильні.

D. Усі відповіді неправильні.

Е. –.

Хворий, який півроку тому мав сумнівний статевий зв’язок, скаржиться на зниження маси тіла, діарею, тривалу гарячку, дерматит. Які клітини уражені збудником?

А. Т-хелпери.

В. Т_ГСТ.

С. CD8⁺ (регуляторні, супресори).

D. В-лімфоцити.

Е. CD8⁺ (ефекторні, цитотоксичні).

Молодий чоловік отримав позитивну відповідь на наявність у нього антитіл до ВІЛ (на підставі результатів ІФА). Пацієнт вимагає додаткового дослідження, яке б підтвердило наявність у нього антитіл до цього збудника. Яке дослідження підтвердить наявність антитіл до ВІЛ-інфекції?

А. Імуноблотинг.

В. РПГА.

С. РІФ.

D. РГГА.

Е. ПЛP.

188. Клінічно здорового 25-річного чоловіка, який планує бути донором, необхідно обстежити на носійство вірусу імунодефіциту людини. Що буде виявлено під час дослідження крові донора, якщо він дійсно є ВІЛ-інфікованим?

А. Антитіла до глікопротеїнів вірусу.

В. Вірусну РНК.

С. Фермент ревертазу.

D. Провірус.

Е. Зниження кількості Т - лімфоцитів.

Річній дитині перелили кров, яка містила вірус СНІДу. Упродовж наступних 6 місяців ознаки захворювання не розвинулись, але сформувався стан вірусоносійства, пов’язаний з переходом збудника у форму провірусу. Що являє собою провірус?

А. Дволанцюгову ДНК.

В. Одноланцюгову РНК.

С. Комплекс вірусних ферментів.

D. Нуклеокапсид вірусу без суперкапсиду.

Е. Глікопротеїновий компонент суперкапсиду.

Одним із перспективних напрямків розроблення засобів для лікування ВІЛ-інфекції є створення препаратів, які конкурентно блокують рецептори на лімфоцитах та попереджають адсорбцію на них вірусу. Які структури клітини відповідають за адсорбцію вірусу?

А. CD4.

В. gp120.

С. gp41.

D. CD28.

Е. CD29.

191. Найбільш частим збудником опортуністичних пневмоній при ВІЛ / СНІДі є:

А. Пневмоцисти.

В. Стафілококи.

С. Стрептококи.

D. Цитомегаловіруси.

Е. Клебсієли.