Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сенсорно-пізнавальний розвиток в онтогенезі
| Вік дитини | Прояви сенсорно-пізнавального розвитку |
| Від народ-ження до 1-го року життя | - мають інтерес до облич; - активно обстежують предмети різної форми та величини; маніпулюють ними. Привчаються виконувати дії, пов'язані із знаходженням предметів, однакових за формою та величиною іграшок; - здатні усвідомити схему тіла: показують, де знаходяться очі, вуха, ноги тощо; - прагнуть наслідувати слова дорослого, інтонацію, міміку, деякі дії під час перебування в природному оточенні; - виявляють бажання спілкуватися з батьками, членами сім'ї, іншими дітьми; - виявляють інтерес до довкілля, прагнення діяти з предметами, розуміють назви навколишніх предметів,простих дій, прохання та вказівки дорослого, відгукуються на тон, яким дорослий заохочує до певних дій чи забороняє їх; - емоційно відгукуються на ігрові дії, колискові пісні, забавлянки; реагують на імена близьких людей, назви іграшок, дій |
| 2-й рік життя | - виявляють інтерес до навколищніх предметів, порівнюють їх за формою та величиною, розуміють значення слів: великий, малий, сюди, туди, тут, такий самий, не такий як..., зараз, потім, ближче, далі; - мають елементарні уявлення про сонце, воду, рослини і тварин найближчого оточення; - розрізняють органи свого тіла, наслідують деякі правила догляду за ними, виявляють задоволення від прогулянок; - діти знають рідних людей, виявляють інтерес до них, бажання спілкуватися, вітають їх, дякують їм; - знають назви і призначення предметів побуту, з якими зустрічаються найчастіше у власному досвіді, вміють виконувати окремі дії з ними; - розуміють прості вимоги-заборони дорослого щодо елементарних правил безпечної поведінки; - виявляють бажання допомагати дорослим у господарсько-побутовій праці, інтерес до ігрових імітацій цих дій; - цікавляться діями вихователя, помічника вихователя, виявляють бажання спілкуватися з ними й дітьми в групі, спільно діяти |
| 3-й рік життя | - з бажанням порівнюють групи предметів, називають їх кількість словами: один, багато, мало, більше, менше; формується предметне сприймання; - орієнтуються на собі і в напрямах відносно себе; - виявляють зацікавленість при доборі й групуванні іграшок, предметів за формою та величиною; - виявляють бажання пізнавати об'єкти і явища природи, мають позитивне емоційне ставлення до них; - мають уявлення про сонячне тепло і світло, воду, ґрунт і їх значення для життя рослин, тварин, людей; - знають своє прізвище, імена рідних людей, педагогів; уміють виражати своє ставлення до людей за допомогою слів, інтонації, міміки, дій; вітаються, прощаються, ввічливо просять надати допомогу, дякують за послугу, пропонують допомогу; - розуміють призначення різних кімнат людського житла та дитячого садка; уміють використовувати речі за призначенням, знають прості правила безпечної поведінки |
| 4-й рік життя | - відбувається перехід від поверхового відображення окремих розрізнених предметів і явищ до пізнання їх взаємозв’язків, взаємовідношень, від практичних спроб і помилок через постійне вдосконалення орієнтовних дій сприймання до мисленнєвих дій; - вдосконалюється зорово-рухова орієнтувально-дослідницька діяльність; сприймання стає осмисленим, цілеспрямованим, аналітичним процесом; - мовлення збагачується словами, що означають якості предметів, зв’язки та відношення між ними; - вирізняють кожен предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позначають її словом «багато»; - послідовно накладають предмет однієї сукупності на предмет іншої, зрівнюють групи за кількістю елементів; - розуміють суть запитання: скільки?, визначають кількість предметів, іграшок, звуків і позначають словами «один, багато, жодного»; «більше (менше) на один, порівну»; розрізняють і порівнюють предмети за величиною і формою, використовуючи геометричні фігури як еталони; - розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду — позаду, вгорі — внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч); - дістають радість від пошуку і задоволення від одержаного результату; - легко застосовують знання в різних життєвих ситуаціях; - діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання здобувати інформацію про неї; - на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою; - знають прізвище, ім'я та по батькові свої і членів сім'ї, домашню адресу; - знають прості правила поведінки на вулиці, у громадських місцях; - виявляють цікавість до трудової діяльності дорослих; відтворюють у дитячих іграх знайомі професії батьків, родини,близьких людей |
| 5-й рік життя | - виявляють інтерес до математичної діяльності, самостійно шукають способи розв'язання завдань; - порівнюють за кількістю елементів сукупності звуків, предметів, рухів; лічать предмети в межах п'яти; - розуміють значення кількісної і порядкової лічби; - порівнюють предмети за формою та величиною; - орієнтуються в просторі (ліворуч — праворуч), встановлюють послідовність подій (учора, сьогодні, завтра); - використовують здобуті математичні знання і вміння в самостійних іграх та різних видах діяльності; - мають знання про сезонні особливості стану об'єктів та явищ неживої природи, причини їх змін; - розрізняють об'єкти живої та неживої природи, розуміють потребу живих істот у чистій їжі, воді, повітрі; - з’являються спроби висловити свої уявлення, образно представити задум-прохання. Поява символічної функції – значущий крок у розумовому розвитку, це початок зародження внутрішнього плану мислення. Психічні процеси дитини поступово набувають ознак довільності; - орієнтуються в значенні праці людей найпоширеніших професій, називають характерні трудові дії; - відтворюють трудові дії дорослих в іграх, інших видах самостійної діяльності |
| 6-й рік життя | - з бажанням займаються математикою, прагнуть здобувати знання; виявляють пізнавальний інтерес та пізнавальну активність, уміють цілеспрямовано спостерігати, роблять висновки й узагальнення; - лічать предмети в межах десяти, знають склад числа у межах 5; - розуміють відношення між числами; - визначають величину та форму предмета в цілому і його частин, уміють вимірювати довжину та об'єм речовин умовною міркою; розуміють відношення між предметами за величиною, встановлюють ряд величин за одним з параметрів; - виділяють ознаки геометричних фігур; - орієнтуються в місцезнаходженні предметів, користуються схемами; - знають дні тижня; - використовують знання в повсякденному житті; - розуміють значення неживої природи як середовища для життя живих істот; - мають поняття про особливості росту й розмноження рослин, поведінки тварин, розуміють їх взаємозалежність; - знають про сімейні традиції, свята, прагнуть зберегти сімейний затишок; - усвідомлюють, узагальнюють й перетворюються в категорії пізнавальної діяльності (простір, час, рух, якість, кількість тощо). Сприймання стає аналітичним: об’єктом пізнання починають бути ознаки, властивості предметів; - розвивається спостереження – довільне сприймання, що підпорядковується меті вивчення якогось явища, події, їх зміни |
| 7-й рік життя | - відбуваються значні зміни в розумовій діяльності: навчаються сприймати умовність завдання, планувати її розв’язування подумки: пробують коментувати, доводити, міркувати; встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, бачать суперечності: розвивається здатність логічно мислити; - розвиваються мисленнєві операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація;розвиваються категорії мислення: причина–наслідок, ціле–його складові частини, істотні–неістотні ознаки. Розширюються знання про навколишній світ, людей, про самих себе; - виявляють зацікавленість у сприйманні й запам'ятовуванні математичних понять; легко виконують математичні завдання; - розуміють відношення між числами і цифрами (в межах 20), склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10), знають структуру й суть простої арифметичної задачі; вміють розв'язувати задачі та приклади на додавання і віднімання, пояснюють вибір арифметичної дії (в межах 10); - порівнюють предмети за величиною і формою, геометричні фігури між собою; уміють ділити їх на частини; - визначають розташування предметів у просторі, використовують схему; - уміють орієнтуватися в часі, визначають час за допомогою годинника; - користуються календарем; - довільно в потрібний момент відтворюють знання, легко й швидко використовують їх у різних видах діяльності; - мають уявлення про основні об'єкти неживої природи (сонце, повітря, вода, ґрунт), їх властивості та стани, значення для живих істот, людей; - орієнтуються в рослинному і тваринному світі найближчого природного оточення; - розуміють взаємозв'язок між об'єктами природи, встановлюють послідовну причинну залежність між сезонними та природними явищами, станом рослин і тварин; усвідом-люють необхідність дбайливого ставлення до природи; - володіють елементарними вміннями організації самостійної діяльності, її планування, обговорення зробленого, самоконтролю |
Date: 2015-12-11; view: 508; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |