Стаття 19. Загальний порядок роботи ради

1. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради скликаються міським головою, секретарем ради в передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (п.7, 8 ст. 46) випадках, в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць. Сесія міської ради повинна також бути скликана за пропозицією не менше як одної третини від загальної кількості депутатів ради. Відповідні пропозиції подаються міському голові у письмовій формі із зазначенням питань, для розгляду яких пропонується скликати сесію, і обґрунтуванням необхідності її скликання.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

2. Перша сесія ради скликається міською територіальною виборчою комісією. ЇЇ відкриває і веде голова міської територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів та міського голови і визнання їх повноважень.

3. Рішення про скликання сесій доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 (десять) днів до сесії із зазначенням часу скликання і місця проведення сесії, питань, які передбачається внести на розгляд ради, а у виключних випадках (затвердження оцінки землі для спадщини та дарування тощо) – не пізніше як за день до засідання постійних комісій ради із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, що виносяться на розгляд.

4. Питання до порядку денного пленарних засідань та проекти рішень вносяться за поданням міського голови, секретаря міської ради, депутатів, постійних комісій, депутатських груп і фракцій, виконавчих органів міської ради після юридичної експертизи відповідно до вимог Регламенту.

5.Депутат ради, постійна комісія, або депутатська група (фракція), проекти рішень, пропозиції або зауваження до проектів рішень подають у письмовій формі секретарю ради.

6. Питання вважається включеним до порядку денного після попереднього розгляду в постійних комісіях, якщо за це проголосувало більшість присутніх на засіданні депутатів, а в окремих випадках – без попереднього розгляду в постійних комісіях, якщо таке питання внесено на розгляд безпосередньо під час засідання сесії та/або якщо за включення до порядку денного такого питання проголосує більшість депутатів, присутніх на відповідній сесії.

7. Питання затвердженого порядку денного сесії можуть розглядатися в іншій, ніж передбачені в ньому послідовності, відкладатися чи виключатися з порядку денного, якщо за це проголосувало більшість присутніх на засіданні депутатів.

8.Матеріали до питання, що виносяться на розгляд сесії включають:

8.1. проект рішення з додатками (якщо вони є), преамбула якого, крім обґрунтування підстав прийняття рішення, повинна містити посилання на законодавчі та нормативні акти із зазначенням номерів статей і підпунктів;

8.2. при необхідності - відповідні рішення виконкому;

8.3. висновки та пропозиції постійних комісій (за наявності);

8.4. при необхідності-довідку щодо суті питання, підписану керівниками структурних підрозділів, що її готували, яка повинна містити:

- обґрунтування необхідності прийняття рішення;

- обґрунтування відповідності проекту рішення чинному законодавству;

- очікуванні наслідки прийняття та застосування рішення (у випадку прийняття рішення, що впливає на соціально-економічну ситуацію у місті);

8.5.у разі внесення проекту рішення, яке потребує матеріальних чи інших витрат за рахунок міського бюджету-фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат або обґрунтування громадської необхідності, значимості проекту;

8.6. довідку про зауваження, пропозиції, доповнення до проекту рішення (якщо вони

є);

8.7 прізвище і посаду особи, яка буде доповідачем при розгляді проекту рішення на пленарному засіданні міської ради (при наявності співдоповіді зазначається прізвище співдоповідача).

9. Проекти рішень та інші матеріали, що додаються до проекту, повинні бути стислими, ретельно відредагованими та розкривати суть питання.

10. Проекти регуляторних актів вносяться та розглядаються в порядку, визначеним чинним законодавством.

Стаття 20. Ведення пленарних засідань.

1. Сесія міської ради правомочна, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

У разі відсутності встановленої кількості депутатів за розпорядженням міського голови проведення сесії переноситься на інший час.

2.Відповідно до цього Регламенту депутат міської ради зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях ради. Якщо депутат не може взяти участь у пленарному засідання міської ради, або може спізнитися на його відкриття, то він повинен повідомити про це міського голову через секретаря ради до початку пленарного засідання, вказавши відповідні причини. Про намір достроково покинути пленарне засідання, депутат зобов’язаний письмово проінформувати головуючого на пленарному засідання через секретаріат сесії.

Пленарні засідання сесії починаються, як правило, о 14:00 годині з перервами на 10 хвилин через кожні дві години роботи. Засідання міської ради закінчуються не пізніше 18 години. У вихідні дні пленарні засідання ради, як правило, не проводяться.

В окремих випадках рада може встановити інший розпорядок роботи.

3. Сесію міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених частиною 6 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – секретар ради. У випадку, передбаченому частиною 8 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів.

Перед початком та після закриття пленарного засідання звучить Державний Гімн України.

Головуючий на сесії оголошує питання, що вносяться на розгляд ради, надає слово для виступу, слідкує за дотриманням встановленого регламенту, оголошує депутатські запити, що надійшли у письмовій формі, заяви і довідки, проводить голосування і оголошує його результати; забезпечує порядок в залі засідань.

4. Протоколи сесій міської ради, прийняті нею рішення підписуються міським головою, в разі його відсутності – секретарем міської ради, а у випадку, передбаченому частинами 7 та 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутатом ради, який за дорученням ради головував на її засіданні.

5. Робочими органами сесії міської ради є:

1. секретаріат;

2. лічильна комісія.

6. Для ведення протоколу, реєстрації депутатських запитів, довідок, пропозицій, заяв та інших документів, організації роботи із зверненнями, що надійшли на сесію, міська рада обирає з числа депутатів секретаріат сесії в кількості двох чоловік.

Для підрахунку голосів при прийнятті рішень міська рада обирає лічильну комісію з числа депутатів в кількості 2-х чоловік (або одного чоловіка, якщо таку пропозицію підтримає більшість присутніх на сесії депутатів).

Пропозиції щодо персонального складу секретаріату та лічильної комісії можуть вносити міський голова, голови постійний комісій, депутатські групи (фракції) та депутати.

7. Сесія міської ради проводиться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання. Робота сесії міської ради може висвітлюватись засобами масової інформації. На запрошення голови у засіданнях сесії міської ради можуть брати, участь депутати районної, обласної ради, представники державних органів, об'єднань громадян, трудових колективів, органів громадського самоврядування, преси, радіо та інші особи. Питання про кількість запрошених на сесію розглядається, з урахування питань порядку денного сесії та виходячи з існуючих можливостей місця проведення сесії. Міський голова інформуєдепутатів про склад і кількість осіб, запрошених на сесію. Для осіб, запрошених на засідання ради, у залі засідання відводяться окремі місця.

8. Запрошені особи не мають права втручатися в роботу сесії, зобов'язані дотримуватись порядку і підкорятись розпорядженням головуючого.

У разі грубого порушення порядку особа, яка не є депутатом, за розпорядженням головуючого повинна залишити зал засідань.

У разі бажання виступити запрошені особи повинні спитати дозволу у головуючого на сесії, з часом виступу до 5 хвл.

Бажаючі бути присутніми на сесії повинні прийти до сесійної зали до початку роботи сесії. В інших випадках – з дозволу головуючого на сесії.

9. Порядок денний і порядок роботи сесії затверджується радою. Час для доповіді надається, як правило, в межах однієї години, для співдоповіді – до 15 хвл., для виступів – до 10 хвл., для повторних виступів, виступів по порядку ведення – до 3 хвл. За згодою більшості депутатів головуючий може продовжувати час для виступу. В кінці кожної сесії відводяться 30 хвл. для виступів депутатів міської ради з короткими, до 3 хвл. заявами і повідомленнями, обговорення яких не проводиться.

9. Заяви про надання слова для виступу подаються головуючому на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово для виступу у порядку надходження заяв. У разі необхідності головуючий за згодою депутатів міської ради та запрошені особи виступають на засіданнях ради тільки після надання їм слова головуючим.

Слово по порядку ведення, з мотивів голосування, для довідки, відповіді на запитання і пояснення надається головуючим поза чергою.

Міський голова та секретар ради мають право взяти слово для виступу поза чергою.

Головуючий на сесії не має права переривати та коментувати виступи депутатів.

10. Запитання головуючому на засіданні ради, доповідачам, виступаючим та іншим задаються з місця або подаються у письмовій формі.

Відповідь на письмове запитання без зазначення прізвища того, хто його подав, не дається.

11. Виступаючий на сесії міської ради не повинен вживати грубі, некоректні вирази, ображати депутатів та інших осіб, закликати до незаконних, насильницьких дій.

Головуючий на засіданні може позбавити виступаючого слова у випадках, коли він взяв слово без дозволу головуючого, виступає не з питання, що обговорюється, перевищив відведений йому час для виступу або порушує норми депутатської етики. Слово для повторного виступу по питанню, що обговорюється, вказаним особам не надається.

Головуючому надається право вносити на голосування питання про позбавлення права виступу депутата на період засідання сесії за порушення норм етики і культури поведінки.

12. Сесія міської ради ведеться українською мовою. В ході обговорення питань можливо використовувати іншу мову, зрозумілу більшості присутнім в сесійній залі.

13. Рішення про припинення обговорення приймається шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів від кількості депутатів, присутніх на засіданні.

При постановці питання про припинення обговорення головуючий інформує депутатів про кількість депутатів, що записались на виступ і виступили, уточнює, хто наполягає на виступі.

Депутатам, які наполягають на виступі, для обговорення доцільності виступу надається по одній хвилині.

В протокол сесії включається за проханням депутатів, які не мали змоги виступити в зв'язку з припиненням обговорення, тексти їх виступів, які вони передають головуючому на сесії.

Стаття 21. Прийняття рішень.

1. Рішення міської ради приймаються відкритим (в т.ч. поіменним) чи таємним голосуванням, більшістю голосів від загальної кількості обраних депутатів міської ради, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Регламентом. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених законом.

При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

2. При надходженні кількох пропозицій по одному і тому ж питанню голосування проводиться по цих позиціях у порядку їх надходження.

При обранні відкритим голосуванням органів ради та службових осіб кандидатури ставляться на голосування в порядку їх висунення.

3. Кожний депутат чи група депутатів можуть вносити пропозиції про відвід кандидатури до складу органів ради чи на службову посаду з обґрунтуванням такої пропозиції. Відвід вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості обраних депутатів міської ради.

Кандидатури, по яких не надійшло відводів, вносяться в список для голосування.

Якщо кандидат бере самовідвід, його кандидатура знімається з обговорення і голосування.

4. При проведенні відкритого голосування підрахунок голосів доручається лічильній комісії, обраній з числа депутатів.

5. Перед початком відкритого голосування головуючий вказує кількість пропозицій, що ставляться на голосування, уточнює їх формулювання, нагадує про порядок голосування.

6. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, після виступу з мотивів голосування проводиться повторне голосування без обговорення.

7. Після оголошення головуючим на пленарному засіданні початку голосування ніхто не може його переривати. З моменту початку голосування до оголошення його результатів слово нікому не надається.

8. Пропозиція або проект рішення міської ради вважається відхиленими, якщо вони не отримали необхідної більшості голосів. Таке відхилення заноситься до протоколу і прийняття рішення не потребує.

9. Після закінчення підрахунку голосів головуючий оголошує результати голосування.

При голосуванні по одному питанню депутат має один голос і подає його за пропозицію чи проти неї, або утримується при голосуванні.

Після закінчення підрахунку голосів головуючий оголошує результати голосування.

10. У випадку розгляду питань, включених до порядку денного безпосередньо на засіданні сесії міської ради, за підтримки більшості депутатів міської ради, присутніх на засіданні, головуючий оголошує перерву в роботі сесії для обговорення питань порядку денного в постійних комісіях.

11. 3 метою більш повного врахування думки депутатів по питанню, що обговорюється, редагування проектів рішень доручається постійний або тимчасовим комісіям. В необхідних випадках створюється редакційна комісія.

Пропозиції і зауваження щодо змін і доповнень до проектів рішень міської ради подаються депутатами у письмовій формі або вносяться усно. Вони повинні бути чітко сформульовані і ставляться головуючим на голосування.

12. Рішення, прийняті радою, дооформлюються відповідними відділами міськвиконкому, апаратом ради з урахуванням змін і доповнень, внесених на сесії, і подаються на підпис міському голові (головуючому на сесії) не пізніше як на третій робочий день після сесії. Додатки до рішень сесії підписує секретар ради.

13. Депутати забезпечуються копіями протоколів засідань ради та постійних комісій чи їх витягами за їх особистими заявами на ім’я міського голови або секретаря ради відповідно до вимог законодавства України про інформацію.

14. Рішення міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Стаття 22. Загальні положення про таємне голосування.

1. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4, 10 частини 1 статті 26, частини 3 статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

2. Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат ради за дорученням міського голови або іншої особи, яка скликала пленарне засідання ради та голови лічильної комісії.

3. До бюлетеня для таємного голосування з питання про обрання на посаду секретаря міської ради включається депутат ради, який дав згоду балотуватися і кандидатуру якого було висунуто у встановленому законом порядку. Самовідвід кандидата приймається радою без голосування за усною чи письмовою заявою депутата, зафіксованою в протоколі.

4. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування.

5. Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосування обирається лічильна комісія.

6. Протоколи лічильної комісії про результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання ради.

7. Таємне голосування має здійснюватись депутатом ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 23. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування.

1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування – обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.

2. Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак - квадрат, за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє волевиявлення.

У випадку проведення таємного голосування під час обрання або звільнення службової особи в бюлетені повинно бути передбачено два варіанта відповіді: “за” та “проти”.

Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей (“за”, “проти”, “утримався”), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено три графічних символа (квадрата) із позначенням варіанту відповіді, у одному з яких голосуючий повинен зробити відмітку, яка засвідчує його волевиявлення.

Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат.

3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів ради, покладається на апарат ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання ради та голова лічильної комісії.

4. Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються представником апарату ради голові лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відповідають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів ради.

5. Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством та цим регламентом, у засіданні ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою лічильною комісією. Нові бюлетені виготовляються виконавчим апаратом ради під контролем уповноваженого представника (представників) лічильної комісії.

6. Недійсними вважаються бюлетені:

- невстановленого зразка;

- в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;

- у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

- з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата ради;

- до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

7. Якщо у скриньці для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться пере голосування.

Стаття 24. Процедура таємного голосування.

1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє опечатування скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.

2. Кожному депутату ради після проставлення особистого підпису в реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.

3. Голосування здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат голосує (проставлення позначки напроти відповіді “так”, “ні” або “утримався” – якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді.) Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка постійно має знаходитись в полі зору депутатів, присутніх на засіданні сесії ради.

Стаття 25. Підведення підсумків таємного голосування.

1. Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється лічильною комісією в приміщенні сесійної зали.

2. Результати таємного голосування лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні ради.

3. Про результати таємного голосування голова лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні ради, відповідає на запитання депутатів ради.

Стаття 26. Наслідки порушення порядку таємного голосування.

1. У разі виявлення лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголошуються лічильною комісією недійсними.

2. Про порушення лічильна комісія доповідає раді. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням ради проводиться повторне голосування.

Стаття 27. Протокол сесії.

1. В протоколі сесії зазначається:

- порядковий номер сесії (в межах скликання) та дата проведення сесії;

- загальна кількість депутатів, обраних до складу ради, число присутніх на сесії депутатів;

- прізвище, ініціали, посада особи, яка відкрила сесію, а також головуючого на сесії;

- затверджений радою порядок денний (найменування питання, прізвище, ініціали, посада доповідачів);

- обговорення питань, які включені до порядку денного, найменування кожного питання, прізвище, ініціали та посада доповідача та співдоповідача;

- виступи у дебатах з питань порядку денного сесії, прізвище, ініціали депутата, а також прізвище, ініціали та посада виступаючої у дебатах особи;

- запити та довідки які надійшли під час сесії;

- прийняті радою рішення та результати голосування, у тому числі і рішення ради з процедурних питань (про затвердження порядку денного, про зупинення дебатів та прийняття до відома довідок, які надаються учасникам сесії, тощо).

2. До протоколу сесії додаються текст доповідей, співдоповідей, або запис змісту виступів депутатів та запрошених осіб, письмові запити депутатів, зауваження депутатів, які надані головуючому на сесії; список депутатів, які відсутні на сесії, із зазначенням причин; відомості про кількість та склад запрошених осіб, які присутні на сесії.

3. Протокол сесії ради повинен бути оформлений та підписаний головуючим на сесії не пізніше ніж у місячний термін з дня закінчення сесії. Оформлення рішення сесії проводиться в 10- денний термін після проведення сесії. За правильність записів у протоколі сесії відповідає секретаріат сесії. Відповідальність за своєчасне оформлення протоколу та інших матеріалів сесії несе секретар ради.

4. Оригінали протоколів протягом строку повноважень ради знаходяться у раді, а потім передаються до міського архіву для постійного зберігання.

Розділ V. Акти ради.

Стаття 28. Види актів ради, етапи правотворчого процесу.

1. Рада в межах своїх повноважень ухвалює рішення. Постійні комісії ради приймають висновки, рекомендації. Тимчасові контрольні комісії представляють звіти і пропозиції на розгляд ради.

2. Інші акти ради: положення, статути, регламенти, заяви та інше. затверджуються рішенням ради.

3. Підготовка проекту рішення здійснюється безпосередньо суб’єктом правотворчої ініціативи, а також за дорученням або домовленістю.

4. З метою забезпечення громадського обговорення та внесення можливих пропозицій, проекти рішень ради підлягають оприлюдненню не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на черговій сесії ради.

Вказані проекти рішень підлягають обовۥязковому розміщенню на інформаційних щитах та на офіційному інтернет-сайті Снігурівської міської ради, а також можуть публікуватися в газеті "Вісті Снігурівщини" або інших друкованих засобах масової інформації, оприлюднюватися на телебаченні та радіо.

Розділ VI. Правові гарантії і відповідальність міської ради.

Стаття 29. Правові гарантії міської ради.

1. Міська рада самостійно реалізує надані їй повноваження.

2. Акти, прийняті міською радою, міським головою, виконавчим комітетом у межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма розташованими на території органами державного управління, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, і організаціями, установами, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На вимогу міської ради, міського голови, виконавчого комітету, постійних та інших комісій ради керівники інших органів державного управління, підприємств, організацій і установ, незалежно від форм власності, що розташовані на території ради, зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради, та її органів.

3. Рада, міський голова, виконавчий комітет, мають право звертатись до суду з позовом про визнання недійсними актів державного управління, не підпорядкованих раді підприємств, організацій і установ, які суперечать законодавству або утискують права ради.

Стаття 30. Відповідальність міської ради.

1. Міська рада та її органи відповідають за законність та наслідки прийнятих ними рішень.

Міський голова, посадові особи місцевого самоврядування персонально відповідають за законність та наслідки дії прийнятих ними актів. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності міської ради, відшкодовується за рахунок коштів міського бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Розділ VП. Проходження служби в міській раді.

Стаття 31. Прийняття на службу в міську раду.

1. Прийняття на службу в міську раду здійснюються:

- на посаду міського голови шляхом обрання територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, передбачений Конституцією України в порядку, визначеному законом, і він здійснює свої повноваження на постійній основі;

- на посаду секретаря міської ради шляхом обрання міською радою згідно чинного законодавства України;

- на посади заступників міського голови шляхом затвердження міською радою згідно чинного законодавства України;

- на посади працівників - міським головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в міську раду здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду без конкурсного відбору.

На час відсутності (відпустки) посадових осіб міської ради (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом). Особи, прийняті на роботу в міську раду на умовах контракту не складають Присяги, їм не встановлюється ранг і період роботи за контрактом не зараховується до стажу служби в органі місцевого самоврядування чи державної служби.

2. Громадяни України, які вперше приймаються (обираються) на службу в міську раду, складають Присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Посадова особа місцевого самоврядування підписує текст Присяги, про що робиться запис у трудовій книжці. Новобраний міський голова складає Присягу на сесії міської ради.

3. Ранг міському голові присвоюється рішенням міської ради в межах відповідної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам четвертої – сьомої категорії присвоюються міським головою.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в орган місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посаду з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посаду і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.

Черговий ранг присвоюється за умови якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менше як 2 роки.

За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особи місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю при виході на пенсію посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до цього Закону рангу лише за вироком суду.

Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи призначена на посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг.

У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

4. За розпорядженням міського голови в міській раді створюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі.

До кадрового резерву зараховуються особи, які виявили бажання зайняти посаду в органі місцевого самоврядування і мають відповідну кваліфікацію та освіту або здобувають її.

Кадровий резерв формується з:

- посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування і рекомендовані атестаційною комісію на вищі посади;

- державних службовців, які бажають перейти на службу в орган місцевого самоврядування;

- спеціалістів виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю.

5. З метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім виборних посад, посадові особи місцевого самоврядування один раз на чотири роки підлягають атестації.

Атестації не підлягають міський голова, секретар міської ради, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки по вагітності і пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк.

Атестаційна комісія створюється за рішенням міського голови. Головою атестаційної комісії призначається секретар міської ради.

Атестаційна комісія працює гласно. Посадова особа має право попередньо познайомитися з матеріалами її атестації, брати участь в засіданні комісії, на якому розглядається питання про її атестування, оскаржувати, у разі незгоди, рішення атестаційної комісії міському голові протягом 10 днів з дня винесення її рішення або до суду.

За результатами атестації атестаційна комісія робить один з таких висновків: про відповідність займаної посади; про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації, тощо); про невідповідність займаній посаді.

Результати атестації мають рекомендаційний характер.

Відповідно до висновку атестаційна комісія пропонує міському голові:

- визнати посадову особу атестованою;

- призначити протягом року повторне атестування (за згодою посадової особи);

- зарахувати посадову особу до кадрового резерву або призначити її на вищу посаду;

- перевести посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або звільнити її з займаної посади.

Спори, що виникають у зв’язку з проведенням атестації, вирішуються відповідно до законодавства про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

Інші питання атестації посадових осіб регулюються положенням про проведення атестації, яке затверджується міським головою.

6. Граничний вік перебування на службі в органі місцевого самоврядування становить 65 років. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.

Термін перебування на службі в органі місцевого самоврядування може бути продовжений, але не більш як на 5 років за рішенням міського голови.

Після закінчення цього терміну служба в органі місцевого самоврядування припиняється відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». За рішенням міського голови посадові особи можуть бути залишені шляхом переведення на посадах радників чи консультантів, якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», та іншими законами України, а також у разі:

- відмови посадової особи місцевого самоврядування від складання Присяги;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування;

- у разі притягнення посадової особи до відповідальності за корупційні правопорушення;

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають пересуванню на службі, чи не дотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування;

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Рішення про припинення служби в органі місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування в порядку, визначеному законом.

Перевибори міського голови не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів ради.

7. Повноваження міського голови вважаються достроково припиненими у разі:

- його звернення з особовою заявою до міської ради про складання ним повноважень голови;

- припинення його громадянства;

- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

- порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю);

- визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

- його смерті.

Повноваження міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або Закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження міського голови за наявності підстав передбачених законом можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятих шляхом таємного голосування не менше як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови приймається міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на території міської ради і мають право голосу.

За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори міського голови.

Повноваження міського голови припиняються з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про це, а в разі призначення Верховною Радою України позачергових виборів міського голови - в день обрання головою іншої особи.

Розділ VIII. Порядок розгляду запитів на інформацію.

Стаття 32. Поняття запиту на інформацію та порядок його розгляду.

1. Запит на інформацію – це прохання особи до ради та її органів надати публічну інформацію, що знаходиться у їх володінні.

2. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).

3. Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше пۥяти робочих днів з дня отримання запиту.

4. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

5. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обгрунтуванням такого продовження. У цьому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше пۥяти робочих днів з дня отримання запиту.

6. Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів або їх друк обсягом більш ніж 10 сторінок, то за відповідне виготовлення копій документів або їх друк із запитувача обовۥязково справляється плата, встановлена окремим рішенням сесії Снігурівської міської ради.

Розділ IX. Дія Регламенту.

Стаття 33. Межі дії Регламенту ради.

1. Регламент діє протягом строку повноважень Снігурівської міської ради 7 скликання. Дія Регламенту Снігурівької міської ради 7 скликання продовжується до моменту прийняття та затвердження Регламенту Снігурівської міської ради 8 скликання.

2. Даний Регламент приймається, доповнюється і змінюється на сесії міської ради більшістю депутатів від загального складу ради.

3. Зміни в Регламент приймаються на засіданні ради шляхом відкритого голосування і набувають чинності з моменту їх затвердження.