Види депозитів фізичних осіб. Правові відносини між фізичними особами і банками щодо депозитних операцій

Проведення банками операцій із залучення коштів на депозити фізичних осіб як з економічного, так і з юридичного погляду є схожими з операціями залучення депозитів юридичних осіб. Адже йдеться лише про зміну учасників депозитної угоди, якими в даній ситуації виступатимуть банк і фізична особа. Відповідно, класифікація банками депозитів фізичних осіб здійснюється за тими ж принципами, що і депозити юридичних осіб, а їх проведення регулюється тими самими законами України, нормативно-правовими актами НБУ і внутрішніми положеннями банків.

Водночас, слід відзначити великий інтерес банків до проведення депозитних операцій саме з фізичними особами, котрі більшою мірою зосереджені на нагромадження коштів, порівняно з юридичними особами. Цей аспект економічної поведінки фізичних осіб, а також формування депозитної політики банку відповідно до потреб та інтересів фізичних осіб дають можливість сформувати банкам левову частину своїх ресурсів. З цією метою банки відкривають фізичним особам поточні і вкладні рахунки. Права та зобов'язання суб'єктів вкладної операції (фізичної особи і банку) визначає договір банківського рахунку або договір банківського вкладу. Договір засвідчує зобов'язання банку зберігати залучені грошові кошти або банківські метали, проводити операції за дорученням власника рахунку виплатити дохід у встановлений договором строк та право вкладників отримати у визначений договором строк суму вкладу і процентів за ним.

Банки можуть укладати з фізичними особами договори банківського вкладу на користь третьої особи (за умови подання банку паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу вкладника). Відкриття вкладного рахунку однією фізичною особою на ім'я іншої фізичної особи може здійснюватися на підставі довіреності. У такому разі довірена особа має представити паспорт або документ, що його заміняє, і копію довідки з присвоєння особі ідентифікаційного номера платника податків, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально. На підставі отриманих документів, уповноважений працівник здійснює ідентифікацію довіреної особи.

Банк зобов'язаний, незалежно від того, на яких умовах укладався договір банківського рахунку (вкладу), видати всю суму коштів або його частину на першу вимогу вкладника - фізичної особи.

Вкладник – фізична особа ще має право зробити відповідне розпорядження банку щодо коштів, що її належать, на випадок своєї смерті (заповідальне розпорядження). Якщо заповідальне розпорядження клієнта складається у формі окремого документа, то на ньому має бути зазначена дата його складання. Цей документ засвідчується підписом уповноваженого працівника банку і зберігається в його юридичній справі. Дія заповідального розпорядження може бути повністю або частково скасована заповітом, складеним після того, як було зроблене розпорядження банку, якщо в заповіті змінено особу, до якої має перейти право на кошти фізичної особи - вкладника рахунку, або якщо заповіт стосується всього майна спадкоємця.

Коштами, що внесені на вкладний рахунок, відкритий на ім'я малолітньої особи, розпоряджаються її законні представники - батьки або опікуни. Коштами вкладного рахунку, відкритому на ім'я неповнолітньої особи, розпоряджається неповнолітня особа за згодою її батьків або піклувальників. Самостійно розпоряджатися коштами вкладного рахунку неповнолітня особа може тільки в тому разі, якщо ці кошти внесені нею самостійно.

Банк не має права обмежити права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунках (відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України), крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, установлених законом.

Виконання банком обмеження права вкладника щодо розпорядження коштами здійснюється в разі прийняття судом рішення про арешт коштів або за примусового виконання рішення суду про стягнення коштів за постановою державного виконавця про арешт коштів, ухваленою на підставі рішення суду.

Арешт може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові. Операції на рахунках можуть бути відновлені органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду.

Стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних осіб, що зберігаються в банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України. Рішення суду про стягнення на кошти, які зберігаються на рахунках фізичних осіб, видаткові операції за якими зупинено уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, окрім випадків уведення мораторію відповідно до Закону.

Важливо зазначити, що відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки при обслуговуванні клієнтів зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці. Для цього службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.

Інформація щодо фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

- на запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

- на письмову вимогу суду або за рішенням суду;

- органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України - на їхню письмову вимогу.

Довідки щодо рахунків (вкладів) у разі смерті їх власника банк надає особам, які зазначені в заповідальному розпорядженні, іноземним консульським установам у справах спадщини.

Банк має право надавати загальну інформацію іншим банкам в обсягах, потрібних при наданні кредитів, банківських гарантій.

Особи, які винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України.