Методи контролю та оцінювання знань

У процесі вивчення навчальної дисципліни «Політологія» використовуються наступні види контролю:

1. Поточний - здійснюється на семінарських заняттях. За змістом він включає перевірку розуміння та запам’ятовування студентом навчального матеріалу, який охоплюється темою лекційного та семінарського заняття, умінь самостійно опрацьовувати навчально-методичну літературу, здатність осмислити зміст вивчаємої теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал, а також завдань самостійної роботи.

2. Підсумковий – здійснюється у формі письмової комплексної контрольної роботи, яка охоплює матеріал тем для модуля. Кожному студенту видається індивідуальний варіант контрольних завдань, що складається з трьох частин:

-перша частина - студент має дати чітке визначення поняттям та термінам.

-друга частина - студент має дати грунтовну відповідь щодо особливостей елементів понять та термінів (ознаки, функції, форми, види, структура тощо).

-третя частина - студент має вибрати правильний варіант відповіді на запитання.

Крім того, під час модульного контролю враховуються результати науково-дослідної роботи та самостійної роботи студента.

Модульний контроль проводиться на останній парі модуля, протягом двох академічних годин. До модульного контролю допускаються усі стіденти. Якщо студент не з’явився для проведення модульного контролю або не здав контрольної роботи, йому виставляється нуль балів. Студент не може повторно складати модульний контроль.

Оцінка з навчальної дисципліни за модуль визначається через процентне відношення суми набранних балів за усі контрольні зрізи, що проводились протягом модуля до суми максимально можливих, і преводяться в оцінку за інтервальною шкалою.

Вивчення навчальної дисципліни завершується проведенням усного іспиту з урахуванням поточного та підсумкового контролю по кожному модулю.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозвязків між окремими темами, здатність використовувати та синтезувати отримані знання, уміння сформулювати своє відношення до певної проблеми.

Студент, що набрав протягом семестру менше 60 балів, забовязаний складати іспит. Якщо сумарний рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни і результати контролю з кожного модулю не менше за 60 балів, то студент має право не складати іспит, при цьому отримує оцінку "автоматично", яка виставляється йому відповідно до інтервальної шкали.

Якщо семестрова оцінка за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшеня, складаючи семестровий іспит. Проте, якщо оцінка, яка отримана студентом під час іспиту менше за результати сумарного модульного контролю, то йому зараховується результати сумарного контролю.

Студент допускається до складання іспиту (з правом отримання максимальної кількості - 100 балів) за умов виконання усіх самостійних завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.

В основі рейтингової системи використана 100-бальна шкала оцінок. Це максимальна сума балів за всі види робіт, що виконані студентом з навчальної дисципліни протягом семестру: семінарські заняття, індивідуальні завдання, підготовка рефератів, тез, доповідей, самостійна робота, комплексні контрольні роботи.