Спряження прямої з колом

Розрізняють зовнішнє та внутрішнє спряження прямої лінії з дугою кола.

4.3.1. Внутрішнє спряження прямої лінії з дугою кола радіуса R₁, якщо задано радіус дуги спряження R.

На рисунку 4.4а показано побудову внутрішнього спряження прямої лінії а з дугою кола радіуса R₁. Для визначення центру спряження спочатку на відстані радіусу R проводять пряму в паралельно до заданої прямої а. Потім з центра кола О₁ проводять дугу радіусом R-R₁ до перетину з прямою в. Одержану точку О - центр спряження з’єднують з центром заданого кола О₁ і в перетині з колом одержують точку спряження А. Точку спряження В на прямій а визначають як основу перпендикуляру, який проводять з центру спряження О на пряму а.

а	б
Рис. 4.4. Спряження прямої лінії з дугою кола: а – внутрішнє спряження, б – зовнішнє спряження

4.3.2. Зовнішнє спряження прямої лінії з дугою кола радіуса R₁, якщо задано радіус дуги спряження R.

Для побудови зовнішнього спряження (рис. 4.4б) діють за тією ж послідовністю, тільки центр спряження О знаходять в точці перетину прямої в і дуги радіусом R+R₁.