Розділ XI. вають комп'ютерними. Українське ж законодавство у даній сфері має враховувати досягнення іноземних держав

вають комп'ютерними. Українське ж законодавство у даній сфері має враховувати досягнення іноземних держав.

Комп'ютерні злочини — це суспільно небезпечні, винні, кримінально карані діяння, що завдають шкоди інформаційним відносинам, засобом забезпечення яких є електронно-обчислювальні машини, системи або комп'ютерні мережі.

Провідні вітчизняні дослідники інформаційного права відзначають, що законодавство ФРН про комп'ютерні злочини складається з кількох умовно визначених блоків:

1. Економічне кримінальне законодавство: протиправні
комп'ютерні маніпуляції; комп'ютерний саботаж; комп'ютерне
шпигунство; несанкціонований доступ до комп'ютерних систем
або мереж.

2. Законодавство про охорону прав інтелектуальної власності: протизаконне використання робіт, захищених авторським правом; незаконне виробництво топографій мікроелектронних напівпровідників.

3. Законодавство щодо захисту державної інформації: регулює ступінь відповідальності за злочини, пов'язані з протизаконним розголошенням захищеної державної інформації.

4. Процесуальне законодавство: регламентує склад злочинів, пов'язаних з протиправним втручанням до комп'ютерних систем у зв'язку з проведенням процесуальних дій.

Правопорушення, пов'язані з комп'ютерами та визначені Законом, зібрано в статтях Кримінального кодексу:

— інформаційне шпигунство (нелегальне здобування даних) — ст. 202а;

— комп'ютерне шахрайство — ст. 263а;

— фальсифікація даних і речових доказів — стаття 269;

— обман у правовій діяльності у зв'язку з проведенням процесуальних дій — ст. 270;

— заміна інформації — ст. 303а;

— комп'ютерний саботаж — ст. ЗОЗв.

Ст. 263а Кримінального кодексу Німеччини регламентує склад протизаконних дій, які становлять форми комп'ютерних маніпуляцій і пов'язані із заподіянням шкоди. Вона передбачає кримінальну відповідальність за неправомірний вплив на кінцеві результати процесу обробки інформації шляхом протизаконного використання