Розділ IX. справ України, затверджене Наказом МВС України від 10.10.2004 р

справ України, затверджене Наказом МВС України від 10.10.2004 р. №1177, визначає порядок доступу громадян до інформації про них. У період збирання інформації, необхідної для здійснення перевірки за зверненнями, громадяни мають право:

— знати, які відомості про них, з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони мають використовуватися.

— доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, об'єктивність тощо.

Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до законодавства. Зберігання інформації про громадян не повинно тривати довше встановленого строку зберігання матеріалів перевірки за зверненнями. Необхідна кількість даних про громадян, отримана під час перевірки звернення, має буги максимально обмеженою і може використовуватися лише з метою перевірки викладених у зверненні відомостей.

Інструкція про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затверджена Наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 серпня 2002 р. № 823/188, визначає, що об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіціїіаими каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку має обмежений доступ.

Декілька слів про перспективне законодавство у сфері доступу до інформації про особу.

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про вне-■ння змін до Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо црава споживача на інформацію у вигляді рахунків), зареєстрованого у Верховній Раді від 10.05.2005 р. № 7457, внесеного Кабінетом Міністрів України і не прийнятого Верховною Радою (07.09.2005), містила обґрунтування для прийняття ще одного закону, спрямованого на регламентацію доступу до персональних даних про особу.