Приклад 4.7.2

Підібрати сталевий панельний радіатор для системи з параметрами, аналогічними прикладу 4.7.1.

Величина теплового потоку від трубопроводів, що прокладаються відкрито в приміщенні, визначається за формулою:

Тепловий потік приладу складає:

Q_пр = Q_п – β_тр · Q_тр = 2000 - 0,9 · 342 = 1692 (Вт)

Розрахункові витрати води в приладі:

Для опалення кімнати приймаємо радіатор типу 11 висотою 400 мм. При цьому його номінальна густина теплового потоку складе q_ном = 697 Вт/м. Тоді:

Тоді густина теплового потоку приладу становитиме:

(Вт/м²)

При таких параметрах:

Δt_н = 60ºС для приладів імпортного виробництва;

n = 0,3 (для сталевих радіаторів при їх приєднанні зверху вниз)

р = 0 (для сталевих радіаторів при їх приєднанні зверху вниз і G_пр = 86 кг/год >50 кг/год)

Необхідна площа поверхні такого опалювального приладу:

м²

Приймаємо радіатор «KERMI» типу 11 розміром 400х1000 мм з фактичною площею нагріву 3,19м².

5 Конструювання системи вентиляції

5.1 Визначення необхідного повітрообміну приміщень

Оскільки задана будівля є житловою, то найекономічнішим рішенням забезпечення нормального мікроклімату приміщень є влаштування природньої витяжної канальної вентиляції із ванни, санвузла і кухні. Витяжна канальна вентиляція складається з вертикальних внутрішньостінових або приставних каналів з отворами, закритими жалюзійними решітками, збірних горизонтальних повітропроводів і витяжної шахти (мал. 5.1). Забруднене повітря з приміщень надходить через жалюзійну решітку, піднімається вгору, досягає збірних повітропроводів і звідти через шахту виходить в атмосферу. Природний рух повітря пояснюється різницею густин зовнішнього і внутрішнього повітря – тепле повітря піднімається вгору, а холодне надходить з нижньої частини вікон.

Необхідний повітрообмін приміщень визначається, як правило, за санітарними нормами (табл. 5.1)

Таблиця 5.1 – Норми повітрообміну в приміщенні

5.2 Розрахунок вентиляційних каналів і підбір решіток

Витяжні жалюзійні решітки встановлюються на висоті 200 мм від стелі. З кожного приміщення виводиться на горище окремий вентиляційний канал, об'єднувати їх забороняється для запобігання проникнення повітря з одного приміщення в інші. Вертикальні канали прокладаються безпосередньо з ванн, санвузлів та кухонь в цегляних стінах або приставних каналах із залізобетонних (шлакобетонних) плит у панельних будівлях. Всередині зовнішніх стін канали влаштовувати забороняється через можливість конденсації водяної пари. Випуск вентиляційної шахти повинен знаходитись не менше як на 1 м вище конька даху для запобігання утворення вітрового підпору і облаштовуватись металевим зонтом або дефлектором.

Аксонометрична схема викреслюється після позначення каналів і витяжної шахти на плані будівлі. При цьому радіус дії системи повинен бути не більше 8 м для забезпечення стабільності її роботи.

Гравітаційний тиск в системі визначається за формулою:

, Па

де: h – вертикальна відстань від центра вікна відповідного поверху до верху витяжної шахти, м (h₁, h₂, h₃, h₄) (мал. 5.1);

ρ_зов і ρ_вн – густина зовнішнього і внутрішнього повітря, при чому

розрахунок завжди ведеться для температури зовнішнього повітря t_зовн = 5ºС

(ρ_зов = 1,27 кг/м³); для деяких температур ρ_вн можна прийняти за табл. 5.2;

Таблиця 5.2 – Густина повітря ρ_вн, кг/м³ для різних температур повітря

1 – витяжна шахта

2 – витяжні канали

3 – повітроприймальні отвори із

жалюзійними решітками

Мал. 5.1

Розбиваємо аксонометричну схему на ділянки. Розрахунок починаємо з відгалуження, для якого ΔР має найменше значення (верхній поверх).

Перед початком розрахунків задаються швидкістю руху повітря в системі:

у вертикальних каналах верхнього поверху v = 0,5 – 0,6 м/с, з кожного нижче розташованого каналу на 0,1 м/с більше, ніж з попереднього, але не більше 1 м/с; в збірних повітропроводах v ≥ 1,0 м/с, у витяжній шахті v = 1 – 1,5 м/с.

Визначаємо переріз вентиляційної решітки за формулою:

, м²

де: L – витрата повітря на відповідній ділянці, м³/год;

Також визначаємо розміри витяжного каналу a x b, які кратні розміру цеглини – 140х140мм, 140х270мм, 270х270мм, мінімальна відстань між суміжними каналами – 1/2 цеглини (140 мм); можливі варіанти наведені у додатку Д; розмір приставних шлакобетонних каналів також приймаємо за додатком Д. За уточненими площами перерізів каналу і решітки уточнюємо швидкості руху повітря в них:

і , м/с

Вентиляційний канал має прямокутній переріз, тому для визначення втрат тиску на тертя визначаємо еквівалентний діаметр каналу круглого перерізу:

, мм

Детальніше порядок розрахунку природної витяжної системи вентиляції описаний в прикладі 6.1.

______________________________________________________________________