Тема № 23. Кваліфікація дій у стані крайньої необхідності

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки.

2. Етапи кваліфікації дій у стані крайньої необхідності.

2.1. Кримінально-правова оцінка підстав, наявність яких обумовлює право особи на заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності.

2.2. Кримінально-правова оцінка заподіяної шкоди.

2.3. Кримінально-правова оцінка діяння, яке визнається вчиненим у стані крайньої необхідності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перше питанні теми необхідно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як крайня необхідність.

У наступному питанні необхідно розглянути ознаки, що характеризують підстави виникнення стану крайньої необхідності. Тут автор має визначити, що підставою виникнення стану крайньої необхідності є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність”.

В наступному пункті плану, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як «крайня необхідність», а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”. При розгляді цього питання окремо слід звернути увагу на те, що чинний КК України містить поняття перевищення меж крайньої необхідності, однак, на відміну від переви­щення меж необхідної оборони чи заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, не передбачає спеціальних кримінально-правових норм, за якими мало б кваліфікуватися таке перевищен­ня. Перевищення меж крайньої необхідності не може ква­ліфікуватися за ст. 118 чи 124 КК України, оскільки це по­в'язано з порушенням норми про заборону застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

Останнє питання теми необхідно присвятити оцінці діяння, яке визнається вчиненим у стані крайньої необхідності. Тут необхідно вказати за якою статтею Особливої частини КК може бути кваліфіковано фактично вчинене діяння у цьому стані.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 23: [1-24, 33, 34, 35, 56, 58, 120, 142, 144].