Провідна ідея досвіду

З процесом прийняття нових стандартів по підготовці водіїв автотранспортних засобів, коли програми навчальних предметів по об’єму і кваліфікаційні характеристики за змістом залишаються без змін, а навчальне навантаження по предметах зменшується, а вимоги до якості знань із кожним разом підвищуються, виникає питання про оптимізацію навчального матеріалу і інтенсивність кожного уроку з предметів: «Правила дорожнього руху», «Будова й експлуатація вантажного автомобіля».

Обставини, які склалися змушують викладача в своїй педагогічній діяльності вишукувати самі оптимальні варіанти, які б могли сприяти покращенню, засвоєнню навчального матеріалу. Одним із таких напрямків в поєднанні з такою педагогічною діяльністю, як особистістно - розвивальне навчання є використання інформаційно-комунікаційних технологій. Сьогодні застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій проходить обговорення на сторінках методичних видань.

При цьому кожному викладачеві очевидна доцільність застосування мультимедійних засобів навчання в професійно-технічних навчальних закладах.

Таким чином, інформаційні можливості у сукупності із правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативність, диференціації й індивідуалізацію навчання.

При аналізі доцільності використання мультимедійних засобів навчання потрібно враховувати деякі дидактичні можливості комп’ютера:

- розширення можливостей для самостійної творчої діяльності учнів особливо при дослідженні й систематизації навчального матеріалу;

- прищеплення навичок самоконтролю й самостійного виправлення власних помилок;

- розвиток пізнавальних здібностей учнів;

- інтегроване навчання предмету;

- розвиток мотивації в учнів.

При цьому комп’ютер може представляти:

- джерело навчальної інформації;

- наочне приладдя (нового рівня з можливостями мультимедіа й телекомунікацій);

- тренажер;

- засіб діагностики й контролю.

Велику роль в інформаційно-комунікаційних технологіях відіграє забезпечення навчального процесу «Інтернетом», це дає можливість користуватись необхідним навчальним матеріалом і вивчати досвід інших педагогів, поширювати свій власний, а також використовувати в навчальному процесі останні зміни в законодавстві по предмету «Правила дорожнього руху», та технічні новини по предмету: «Будова та експлуатація вантажного автомобіля».

Велику користь в навчанні предмета: «Правила дорожнього руху» відіграє використання електронного посібника з ілюстрованими коментаріями, а також тематичні тести в режимах навчання та контролю.

З метою кращої адаптації учнів до екзаменаційних білетів в режимі «Online» організовує колективні розв’язування ситуацій з використанням мультимедійних засобів навчання.

Для вивчення теми «Проїзд перехресть» використовуємо реальні відеозаписи в мобільному режимі, порядок проїзду регульованих та нерегульованих перехресть, нерегульованих рівнозначних і нерівнозначних.

Поєднання інформаційно-комунікаційної технології навчання з такою педагогічною діяльністю як особистісно-розвивальне навчання дає можливість викладачеві розвивати особистісні якості учневі.

Для того, щоб сформувати таку особистість в умовах інформаційно-комунікаційного простору, необхідно створити належні педагогічні передумови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, задоволення навчальних потреб, використовувати особистістно – зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу за для ефективного навчання та розвитку кожного учня.

Розвивальне навчання не може існувати без постійного навчального спілкування, при якому учень, зрозумівши чого він не знає, не вміє робити, сам починає активно діяти, включаючи в цей процес викладача, як більше досвідченого партнера.

Думка викладача при цьому сприймається учнями як одна з можливих точок зору, яку треба спів ставити з власною та думками інших учнів.

Необхідність такого спілкування випливає з природи пошукової, дослідницької діяльності, за якої пошук істини поодинці неможливий, необхідний колективний пошук, який супроводжується постійним обміном думками.

Завдання розвивального навчання – навчити учнів самостійно міркувати, умінням сперечатися, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативним в набутті знань, і для підтвердження своєї правоти, своєї думки викладач повинен націлювати учнів на те, щоб вони могли шукати істину з допомогою комп’ютерної техніки.

Сучасна технологія розглядає навчальний процес як активну взаємодію викладача з однієї сторони і учня з другої, в процесі якого в них формується визначена система знань, умінь, навиків.

Розвивальне навчання характеризується тим, що учень ставиться в позицію суб’єкта, який розуміє мету навчального предмета, системи уроків, конкретного уроку.

Засвоєння знань передбачає наявність декілька етапів («хвиль»).

Знадобляться кілька «підходів» учнів до одного і того змісту, щоб дати їм можливість «розжувати» його. Такі підходи повинні бути різноманітними, неповторними з початковим етапом прийняття. Прикладом при викладанні предмету: «Будова й експлуатація вантажного автомобіля» - це засвоєння теорії, потім виконання практичних робіт. Кожен спосіб опрацювання учнями матеріалу формує в них розуміння змісту. Інколи сам спосіб є важливішим, ніж зміст інформації.

Тільки таким чином, ми зможемо забезпечити розумовий розвиток учня. Коли навчання пасивне, учень «перебуває» у навчанні без питань, без інтересу, без зацікавленості в його результатах. Коли навчання активне, учень постійно перебуває стані пошуку, він хоче отримати відповідь на запитання, потребує інформації, щоб розв’язати проблему, або розмірковує разом з іншими над способом виконання завдання.

Навчити – вчитись – це означає у першу чергу навчити людину мислити.

Система розвивального навчання потребує від викладача контролю за навчальним процесом на основі постійного оцінювання реальних дій учня. З’ясування причин помилок учня, повернення до розуміння й осмислення нею способу дії становить умову формування самооцінки – найважливішої якості особистості, що забезпечує самостійність у навчальній діяльності.

В системі розвивального навчання розроблено такі види контролю:

1. Тестові діагностичні завдання, спрямовані на виявлення засвоєння окремих тем з використанням комп’ютерних програм.

2. Перевірені завдання, проведені після вивчення великих тем. Їхня мета перевірити «залишок» засвоєння учнями певних знань, умінь і навичок, а також намітити їхню корекцію в межах нової теми.

3. Комп’ютерні програми з перевірочними роботами, мета яких – вироблення в учнів здатності до самоконтролю й самооцінки в навчальній діяльності. Їх проводять після вивчення розділу теми і передбачають оцінку їхніх результатів самими учнями. Після самостійної роботи здійснюється її колективний розбір, під час якого учні можуть перевірити правильність рішення та об’єктивність своєї оцінки.

Результати оцінювання використовуються як моніторинг засвоєння знань учнями, а це дає можливість приділяти більше уваги слабшим учням та працювати з обдарованими дітьми.

Відомо, що гра стимулює пізнавальний інтерес. У процесі гри учні вчаться логічно висловлювати свої думки, бути спостережливими. В своїй роботі по можливості – практикуємо застосовувати дидактичні ігри з використанням мультимедійних засобів навчання.

Для цього застосовуються такі ігри як: вікторини, лото, кросворди.