Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання, слід зясувати, що розуміється під демократією, які її витоки; пояснити походження терміну демократія

Вивчаючи перше питання, слід з"ясувати, що розуміється під демократією, які її витоки; пояснити походження терміну "демократія". Варто звернути увагу на багатозначність поняття демократії як способу ведення суспільних справ і як суспільно-політичного ідеалу, що базується на таких цінностях, як свобода, рівність, справедливість тощо. Слід наголосити, що демократія, разом з тим, може виступати як певний тип громадського руху чи форма організації будь-якого суспільного об"єднання, асоціації, що базуються на засадах виборності керівних органів, рівності членів, прийнятті рішень більшістю. І нарешті, демократія розглядається як певний спосіб організації і функціонування державно-владної сфери, де забезпечується народовладдя [1, с.398-399; 2, с.28-30; 5, с.395-396; 6, с. 301; 10, с.21-26].

Порушуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію варто детально розглянути характеристику античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати її основні риси. Необхідно виділити головні відмінності між античною і сучасною демократією, вказати на наслідки (за Р. Далем) розширення масштабів демократії в сучасних умовах [1, с.399-403; 2, с.30-36; 3, с.176-179; 10,с.26-29].

Значну увагу варто зосередити на політичних принципах та інститутах демократії [5, с.396-398; 6, с.306-307].Основними принципами сучасних демократій, які формувались й конкретизувались в історичному розвитку суспільно-політичних відносин, є: принцип народного суверенітету; принцип виборності основних органів влади; принцип більшості; принцип обмеження влади більшості над меншістю; принцип представництва; принцип рівності прав в управлінні державою і суспільством; принцип свободи; принцип плюралізму.

Принципи демократії реалізуються через систему політичних і суспільних інститутів, таких як інститути представницької і прямої (референдуми, плебісцити, вибори) демократії; інститут парламентаризму; установи законодавчої, виконавчої та судової влади; інститути права; політичні партії; суспільно-політичні об"єднання; системи місцевого самоуправління; ЗМІ. Аналізуючи основні інститути демократії, доцільно наголосити, що важливим інститутом демократії, невід"ємним атрибут демократичного суспільства є вибори, адже саме шляхом виборів у суспільстві відбувається відтворення та легітимація владних структур. Максимально виразно політична демократія представлена інститутом парламентаризму, який є комплексним інститутом державного устрою і управління, що базується на представницькій демократії.

Розглядаючи сучасну демократію, варто відзначити, що, залежно від ступеня участі народу в управлінні суспільними справами, демократія може функціонувати у певних організаційних формах: представницькій та безпосередній (прямій), кожна з яких має як сильні, так і слабкі сторони [5, с. 397-398; 6, с.303; 20].

Сучасні концепції демократії (питання 2), так чи інакше, сприймаються як основи теоретичного розуміня демократії як народовладдя. Але існують різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Відповідно, сформувались різні концепції демократії – партисипаторна, елітарна та плюралістична. Усі концепції демократії пов"язані між собою й відображають реальну практику демократії. Розкриваючи сутність концепції, необхідно відзначити сильні і слабкі риси кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р.Далем, яка є різновидом плюралістичної демократії [1, с.403-407; 2, с.36-42; 3, с.194-199; 4, с.398-406; 5, с. 398-406; 6, с.303-305].

Перш ніж розглядати третє питання "Демократія як політичний режим", необхідно пригадати визначення категорії "політичний режим". Потрібно підкреслити, що політичний режим розглядається як спосіб функціонування державної влади, певної системи методів і прийомів її здійснення, що характеризується ставленням органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципами їх взаємовідносин з громадянським суспільством, правовим статусом особистості, можливостями для реалізаціїї людських прав і політичних свобод у суспільстві.

Розглядаючи демократію як політичний режим, важливо наголосити на наступних основних ознаках демократичного режиму: визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади; виборність вищих органів державної влади; вибори – загальні, регулярні, чесні і конкурентні; конкуренція політичних сил не лише при здобутті, а й під час здійснення влади; легалізація політичної опозиції; висловлене через вибори волевиявлення більшості, поєднане з гарантіями прав меншин; правова захищеність особи, гарантії прав і свобод людини. Варто також наголосити, що важливими ознаками демократії є широке громадянство, політична і правова рівність, гарантія особистих прав і свобод, правова захищеність особи та меншин; забезпечення представництва інтересів усіх соціальних груп; легальність організованої опозиції; поділ влад [1, с. 424-425; 2, с. 60-63; 3, с. 179-183; 4, с. 264-267; 5, с. 389-391, 395-398].

Для глибшого розуміння сутності демократичних політичних режимів, варто зосередити увагу на розгляді їх типології. А.Лійпхарт, посилаючись на означення демократії як поліархії, виокремлює два типи демократичних політичних режимів (або моделей демократії): мажоритарну (Вестмінстерську) модель та консенсусну модель[1, с.426-428]. Необхідно розглянути основні риси зазначених моделей; наголосити, що виокремлення цих двох моделей дозволило впорядкувати й систематизувати матеріал про усе розмаїття режимів та визначити чотири змішані типи демократії (мажоритарна модель, мажоритарно-федеральна, консенсусно-унітарна, консенсусна), які у певному співвідношенні поєднують ознаки мажоритарної (Вестмінстерської) та консенсусної моделей демократії.

Реферат "Особливості становлення та розвитку демократії в Україні" вимагає глибокого аналізу процесу становлення демократії в Україні. Необхідно висвітлити специфіку демократичних перетворень у нашій державі, розглянути труднощі та проблеми, проаналізувати фактори, які ускладнюють процес всебічної демократизації, накреслити перспективи формування демократичного суспільства в Україні. При підготовці реферату рекомендованою є література [2, 10, 14], а також матеріали засобів масової інформації та інтернет-видань.

У другому рефераті необхідно висвітлити специфіку функціонування таких інститутів представницької та прямої демократії, як референдум, плебісцит, прямі вибори, народні ініціативи тощо; визначити переваги та недоліки; зробити порівняльний аналіз. При підготовці реферату доцільно використати літературу [10, 14, 20] та матеріали інтернет-видань.