Інформація у правовідносинах. даних, бібліотечні фонди та інші носії)

даних, бібліотечні фонди та інші носії). Однак з визначення поняття «інформація» випливає, що публічно оголошені відомості також визнаються інформацією у правовому сенсі. Тому документи не є єдиним видом джерел інформації.

М.В. Карчевський співвідносить поняття «інформація» і «носій» таким чином: інформація є нематеріальним об'єктом, який включається в систему суспільних відносин через матеріальний об'єкт — носій інформації.

Загалом Закон України «Про інформацію» визначає джерелами інформації передбачені або встановлені законом носії інформації:

—документи,

— інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію,

— повідомлення засобів масової інформації,

— публічні виступи.

У залежності від виду інформації українське законодавства визначає різні джерела відповідних відомостей. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає основними джерелами екологічної інформації:

— дані моніторингу довкілля,

— кадастрів природних ресурсів,

— реєстри,

— автоматизовані бази даних,

— архіви,

— довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

Закон України «Про державну статистику» визначає такі джерела статистичної інформації, які з метою складання статистичної інформації можуть використовувати органи державної статистики:

— первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням;

— адміністративні дані органів державної влади (за винятком органів державної статистики), органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб;

— дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо;

— статистичну інформацію міжнародних організацій та статистичних служб інших країн тощо;

— оцінки та розрахунки, що здійснюються на основі зазначених вище даних.

При цьому рішення щодо вибору джерела статистичної інформації приймається органами державної статистики самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов'язків, які виникають у зв'язку з цим у респондентів.

Закон України «Про інформаційні агентства» визначає, що продукція інформаційного агентства — це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

При цьому, основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Інформаційні агентства мають право на випуск продукції, яка передбачена їх статутними документами, та іншої інформаційної продукції, не забороненої чинним законодавством України. Зазначену продукцію інформаційних агентств можна вважати джерелами інформації.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Зазначеним законом встановлено, що обов'язковий реквізит електронного документа — це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. А електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.