Перенесення проекту в натуру

Перенесення проекту в натуру полягає в позначенні та закріпленні на місцевості меж і поворотних точок проектних ділянок.

Технічно перенесення проекту в натуру – це процес обернений до зйомки місцевості. Тому при зйомці ми на план наносимо контури угідь, а при перенесенні проекту в натуру з плану переносимо на місцевість межі запроектованих ділянок. Від перенесення проекту в натуру в кінцевому результаті залежить точність розташування на місцевості ділянок, паралельність їх сторін, відповідність плану виділених ділянок на місцевості з площами вказаними в експлікаціях.

Існують такі методи перенесення проекту в натуру:

1) метод промірів (за допомогою мірної стрічки та екера) застосовують, коли місцевість рівнинна, відкрита, тобто прокладанню стрічкових ходів не заважають зелені посадки, будинки. Метод промірів полягає в тому, що положення проектної точки на місцевості встановлюється проміром до неї від опорної точки на другу видиму опорну точку;

2) кутомірний спосіб використовують, коли умови місцевості не дозволяють здійснити перенесення проекту в натуру за допомогою мірної стрічки і коли проектні лінії вимагають побудови кутів, а також є наявна густа геодезична опора;

3) графічний спосіб використовують в тому випадку, коли є наявний план мензульної зйомки або матеріали аерофотозйомки і коли проектні лінії не вимагають строгого дотримання (паралельності, перпендикулярності) – це пасовища, сінокоси.

Як і всякий вид землевпорядних робіт перенесення проекту в натуру потребує певної підготовки, щоб в польових умовах не допускати простою техніки, робочої сили на визначення методів перенесення проекту в натуру і всіх промірів не витрачати час.

До підготовчих робіт відносять:

· огляд місцевості, якщо робота виконується людьми, які не знайомі з нею;

· встановлення методів перенесення проекту в натуру;

· підбір геодезичних даних для перенесення проекту в натуру;

· складання робочого креслення.