ПИТАННЯ 32. Сутність пред'явлення для впізнання та його види

Пред'явлення для впізнання - це процесуальна дія, що полягає в пред'явленні слідчим або судом свідкові, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому будь-якого об'єкта для його ототожнення або встановлення однакової групової належності з об'єктом, який вони спостерігали раніше. Таким чином, сутністю пред'явлення для впізнання є ідентифікація конкретного об'єкта за його уявним образом. Це окрема форма ідентифікації, яка суттєво відрізняється від ідентифікації за матеріальними слідами і має елементи психологічної діяльності, Що базуються на здатності людської психіки не лише фіксува-

ти, а й зберігати в пам'яті особливий комплекс ознак, що дають можливість виділяти певні об'єкти з групи подібних.

Процесуальне законодавство встановлює й докладно регламентує такі види впізнання, як впізнання особи (ст. 174 КПК) та впізнання предметів (ст. 175 КПК). Але криміналістична класифікація видів впізнання як процесуальної дії більш широка і включає: впізнання живої особи; впізнання особи за фотознімком; впізнання трупа; впізнання предметів у натурі; впізнання предметів за їх фотографічними зображеннями; впізнання тварин; впізнання будівель, транспортних засобів, ділянок місцевості.

Протокол впізнання є доказом у справі, який підлягає оцінці за сукупністю всіх її матеріалів.

ПИТАННЯ 33. Порядок підготовки та тактичні прийоми проведення впізнання

Пред'явленню для впізнання повинно передувати виконання процесуальних та деяких інших допоміжних дій. Такими діями є: попередній допит особи про обставини, за яких вона спостерігала об'єкт, та ознаки, за якими цей об'єкт можна впізнати; підбір об'єктів для пред'явлення на впізнання; визначення місця і умов пред'явлення для впізнання; визначення необхідних учасників впізнання; визначення необхідного переліку науково-технічних засобів для забезпечення проведення і фіксації слідчої дії.

Об'єкти (осіб, тварин, предмети, фотознімки) пред'являють серед інших об'єктів, що не мають суттєвих відмінностей у зовнішньому вигляді серед однорідних об'єктів. Якщо пред'являють на впізнання живу особу, то їй пропонують самостійно вибрати місце серед інших (не менше двох) осіб.

Трупи, унікальні й антикварні предмети, що не мають аналогів, пред'являють в одному екземплярі. Окрім цього, труп пред'являють лише один і без одягу, одяг пред'являють на впізнання окремо.

За фотознімками можна пред'являти для впізнання осіб або предмети як за їх відсутності на час пред'явлення для впізнання, так і з тактичних міркувань (наприклад, якщо існує загроза психологічного впливу на особу, що впізнає).

У виняткових випадках впізнання можна проводити поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і з дотриманням відповідних процесуальних вимог. Метою такого порядку про-

ведення впізнання законодавець визнає забезпечення безпеки особи, котра впізнає. Такий порядок може бути зумовлений іншими тактичними міркуваннями.