ПИТАННЯ 19. Процес формування показань особи

Показання осіб, яких допитують, становлять особистісні докази, що на відміну від речових доказів багато в чому зумовлені суб'єктивним фактором. Формування показань особи проходить тривалий і складний шлях. Психологічні основи допиту як способу отримання інформації про суб'єктивний уявний образ -це процес формування показань, який складається з трьох стадій: сприйняття, запам'ятовування, відтворення.

Сприйняття людиною події, факту, обставин здійснюється через органи її відчуття і тому сприйняття значною мірою залежить від розвитку й стану центральної нервової системи, рівня соціально-культурного розвитку людини, стану її здоров'я. На правильність і адекватність сприйняття впливають різні фактори: об'єктивні (погода, освітлення, тривалість події) та суб'єктивні (стан організму, емоційний стан, наявність інтересу, спрямованість уваги, темперамент особи, професійний досвід тощо). Запам'ятовування - це фіксування в корі головного мозку сприйнятих лю-

диною предметів і явищ. Механізм запам'ятовування полягає у створенні тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку. Запам'ятовування має вибірковий характер і тому людина запам'ятовує не все, що сприймає, а лише те, що має для неї значення. На цей процес впливають: умови сприйняття, вид пам'яті, наявність установки на запам'ятовування, час з моменту сприйняття, стан здоров'я, вік тощо. Відтворення - це поновлення в свідомості того, що особа сприймала в минулому. Під час допиту відтворення відбувається у вигляді споминів. Повнота і ймовірність будь-яких показань, насамперед, залежать від того, наскільки повно і правильно особа сприймала обставини, про які її допитують. Нормальному сприйняттю можуть заважати механічні перешкоди бачити, чути, відчувати; оптичні чи акустичні явища; погодні умови; стан органів відчуття конкретної людини. Кожна людина має свій власний поріг сприйняття, який визначається її особистим станом. Знання процесів формування показань визначає тактичні прийоми проведення допиту.

ПИТАННЯ 20. Підготовка до проведення допиту

Необхідною умовою отримання ефективних результатів допиту є ретельна підготовка процесуальної особи до його проведення. Така підготовка передбачає:

- вивчення матеріалів справи та визначення можливості отри мання інформації шляхом проведення допитів;

- визначення кола осіб, які підлягають допиту. Необхідна інформація може бути отримана під час проведення інших слідчих дій або оперативно-розшукових заходів;

- визначення послідовності проведення допиту певних осіб. Для цього враховують, яку інформацію необхідно отримати від особи, важливість інформації на даному етапі, зацікавленість особи у результаті розслідування, можливість виклику особи

на допит тощо;

- визначення предмета допиту полягає у встановленні в кон кретній кримінальній ситуації обставин, що можуть бути відомі особі, яку допитують. На підставі визначення предмета форму люють конкретні запитання для допиту;

- вивчення особи, яка підлягає допиту, полягає у вивченні її соціально-психологічної характеристики, рівня інтелекту й ос-

віти, схильностей, способу життя, виховання, характеру тощо, це необхідно для встановлення психологічного контакту з особою й правильної оцінки отриманих показань;

-визначення часу й місця проведення допиту. Таким місцем може бути службовий кабінет процесуальної особи чи інші службові приміщення, місце події, робочий кабінет особи чи місце її проживання. Стосовно потерпілих, то в необхідних випадках таким місцем може бути лікарняний заклад;

- визначення способу виклику на допит: повісткою, яка над силається поштою або через кур'єра, телеграмою або телефо нограмою, безпосереднім викликом за телефоном, через адмі ністрацію за місцем роботи, особистим усним запрошенням процесуальної особи;

- визначення необхідності залучення технічних засобів фіксації допиту та запрошення необхідних спеціалістів й інших учасників допиту (перекладача, захисника, педагога, представ ника особи та ін.);

- складання плану допиту.

ПИТАННЯ 21. Основні тактичні прийоми проведення допиту

Тактика допиту складається з найбільш ефективних прийомів, що сприяють одержанню повних і об'єктивних показань. Під час допиту використовують різноманітні тактичні прийоми, зокрема: відповідна постановка тих чи тих запитань, пред'явлення речових і письмових доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події, роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину, переконання у необхідності надання допомоги розслі Дуванню, звернення до позитивних якостей особи тощо.

Використання тактичних прийомів повинно мати не хаотичний характер, а логічну доцільність їх реалізації, що відповідає певній ситуації допиту. Система тактичних прийомів допиту виокремлює такі, що мають на меті: встановлення психологічного контакту з допитуваним; спонукання до давання правдивих показань; уточнення свідчень і усунення в них суперечностей; актуалізацію забутого в пам'яті допитуваного; викриття неправ-а^и; усунення неточностей у випадку добросовісної помилки.

До найбільш розповсюджених тактичних прийомів необхідно віднести:

-застосування методу переконання шляхом стимулювання позитивних якостей особи, роз'яснення закону, норм моралі, демонстрації доцільності правдивого й об'єктивного висвітлення відомих допитуваному обставин;

- максимальна деталізація показань для розкриття невідпо відностей між окремими їх частинами, а також виявлення й подолання добросовісної помилки або свідомої неправди;

- пред'явлення доказів, що дає змогу нагадати події та викри ти свідому неправду;

- постановка спеціально розроблених і ретельно продума них запитань у заздалегідь визначеному порядку. Існують й інші тактичні прийоми, які використовують у залежності від проце суального стану особи та конкретної слідчої ситуації.