ПИТАННЯ 9. Поняття слідів у трасології та їх класифікація

Розробка технічних засобів, прийомів і методів роботи зі слідами, а також наукове обґрунтування їх ефективного застосування неможливі без пізнання закономірностей виникнення слідів як одного з важливих завдань наукових досліджень у галузі трасології. Закономірності виникнення слідів-відбитків пов'язуються з загальною для всіх матеріальних об'єктів властивістю в процесі взаємодії з іншими матеріальними об'єктами відтворювати (відбивати) в своїх особливостях особливості тих об'єктів, які з ними взаємодіяли. Наприклад, у сліді коліс відбиваються особливості малюнка протектора, в сліді розрубу -мікрорельєф поверхні леза сокири. Причиною взаємодії може бути будь-яка енергія - механічна, термічна, хімічна, біологічна. Процеси відображення знаходять свій прояв не лише у відтворенні зовнішніх ознак, а й у відтворенні інших властивостей предметів. Зокрема, в слідах відтворюється напрямок механічної дії, її сила, взаємне розташування об'єктів, а це дає змогу встановити: за об'ємними слідами взуття - вагу людини; за слідом гальмування - швидкість автомобіля тощо. Таке відтворення зумовлене властивістю відображення й має стійкий, повторюваний, закономірний характер.

Особливості слідоутворюючого об'єкта, характер змін слідо-сприймаючого об'єкта та особливості їх взаємодії між собою визначають підстави для класифікації слідів у криміналістиці.

За характером слідоутворюючих об'єктів сліди в трасології поділяють на сліди рук, ніг (взуття), сліди зброї, знарядь та інструментів, механізмів, транспортних засобів, тварин.

За характером впливу слідоутворюючого об'єкта на слідосприймаючий виділяють сліди механічної, термічної, хімічної дії. Найчастіше в практиці розслідування злочинів трапляються сліди механічної дії.

За характером механічної взаємодії об'єктів - статичні, коли в момент контакту об'єкти перебували в стані відносного спокою (наприклад, сліди-відбитки рук, взуття на ґрунті чи підлозі) та динамічні сліди, коли контактна взаємодія супроводжувалася взаємним переміщенням об'єктів (наприклад, сліди розрізу, розрубу, гальмування). Інколи на одному об'єкті можна виявити сліди взаємодії з невизначеною кількістю об'єктів, встановлення кожного з них входить до трасологічних завдань криміналіста.

За механізмом утворення розрізняють сліди нашарування, відшарування, локальні, периферичні, а в залежності від характеру змін слідосприймаючого об'єкта - об'ємні (як наслідок деформації чи руйнування слідосприймаючого об'єкта) та поверхневі. Останні поділяються також на безбарвні та забарвлені.

Безбарвні сліди можуть бути: видимими, тобто помітними під час звичного спостереження; маловидимими, тобто помітними за певних умов, наприклад, на просвіт, з освітленням під кутом тощо; або ж невидимими, тобто такими, які не можна побачити візуально навіть з використанням оптичних засобів та додаткового освітлення.

Дрібні сліди також класифікують за їх розмірами. Ті сліди, для вивчення яких застосовують двох- або семикратне збільшення (звичайні лупи), називають макрослідами, а ті, що потребують значного збільшення (використання мікроскопів), а також спеціальних методів для збільшення зображення і роботи з ними, називають мікрослідами.