Зовнішнє середовище - це все те, що знаходиться зовні системи, поза її межами, включаючи необхідні умови для існування та розвитку системи

Середовище є сукупністю всіх об’єктів, зміна яких впливає на систему, а також тих об’єктів, що змінюються під впливом системи. Зовнішнє середовище складається з багатьох природних, суспільних, інформаційних, економічних, виробничих та інших факторів, які впливають на систему та й самі певною мірою перебувають під впливом цієї системи.

Система здатна змінювати свій стан під впливом зовнішнього середовища, а також змінювати середовище, впливаючи на нього.

В залежності від впливу на зовнішнє середовище і характер взаємодії з іншими системами, функції систем можна ранжувати наступним чином:

c пасивне існування;

c матеріал для інших систем;

c обслуговування систем більш високого порядку;

c протистояння іншим системам (виживання);

c поглинання інших систем (експансія);

c перетворення інших систем і середовищ (активна роль).

Усяка система може розглядатися, з однієї сторони як підсистема більш високого порядку (надсистеми), а з іншої як надсистема системи більш низького порядку.

Система може взаємодіяти з середовищем через:

• призначення, тобто, якщо призначення системи несумісне з середовищем, то необхідно або модифікувати призначення, або модифікувати систему та пристосувати її до середовища;

• побудову, тобто компоненти системи повинні гармонійно взаємодіяти як між собою, так і з середовищем;

• оцінку, тобто рівень сумісності системи з середовищем, ефективність реалізації її призначення, можливість реалізації додаткових цілей.

При самому спрощеному підході, під середовищем розуміють те, що виступає певним оточенням системи, а при більш ретельному підході, середовищем даної системи буде система, що складається з елементів, які їй не належать. Середовище – це не просто оточення системи, а те з оточення, що життєво важливе для системи [27].