Сутність та роль домогосподарств в економіці,їх доходи та витрати.Закон Енгеля

Дом.госп-во -економічна одиниця у складі однієї або декількох осіб, яка постачає економіці факторивир-ва та використовує зароблені на цьому гроші для поточного споживання товарів та послуг. Характерні риси: спільне місце проживання, спільний бюджет, дом.госп-во спільно веде госп-во,узгоджують економ.рішення.Слід відрізняти поняттядомгосп-во та сім’я-гром.одиниця, яка складється з декількох осіб, які живуть разом,ведуть загальне госп-во та пов’язані між собою подружніми або кровними зобов’язаннями, а також поєдані громадським побутом, дом.госп-во-це 1 людинв або група людей, які живуть разом, ведуть громадське госп-во,поєднані гром.побутом,не обов’язково пов’язані між собою родинними зв’язками. Функції: постачальникифакторів вир-ва, споживання основної маси вироблених товарів та послуг, вир-во товарів та послуг для власного госп-ва, постачання людського капіталу, створення інвестиційного потенціалу завдяки заощадженню власних доходів. Доходи ДГ - це грошові засоби та матеріальні блага, отримані абос творені домашніми госп-вами за певний проміжок часу. Класифікація доходів: за речовою формою: грошові,натуральні(надходження продукціїї у натуральній формі), за процесами перерозподілу: первинні(отримані від власності та факторів вир-ва),доходи розпорядження(первинні доходи,скореговані на суму обов’язкових зборів та платежів), скореговані доходи розпорядження (доходи розпорядження(доходи розпорядження+сальдо трансп.платежів), в залежності від цін: номінальний дохід(визначається у цінах поточного періоду), реальний дохід (визначається у цінах базового року з урахуванням інфляції), за джерелами отримання:доходи від праці,від власності,не пов’язані з оцінкою результатів діяльності. Класифікація витрат: витрати на товари щоденного споживання (на товари з терміном використання до 2-х років),витрати на товари тривалого користування(від 3-х років),витрати на послуги(житл-ком.,трансп.,освіта).З ростом доходів ДГ доля витрат на продукти харчування зменшується, доля витрат на продукти харчування зменшується, доля витрат на комунальні послуги зазанає несуттєвих змін,а доля витрат на задоволення соц. та культурних благ суттєво зростає. Закон Енгеля: частина нац.доходу, витрачена на продукти харчування є найважливішим індикатором добробуту, чим менша ця доля, тим вище добробут сусп-ва.