Опис запозиченого варіанту виробу

Відомий механізм петельників швейної машини [Патент EP №2189564, МПК: D05B3/06, D05B71/00, 2010 р.], що містить вертикальний та горизонтальний вали, з’єднані з головним валом кінематичним зв’язком, ланку, закріплену на горизонтальному валі, шатун, ведучу ланку, встановлений в корпусі машини подвійний тримач-коромисло, який з’єднаний з одною головкою шатуна та на якому закріплені два петельники.

При цьому ведуча ланка виконана у вигляді кулачка, який з’єднаний з одним плечем двохплечого коромисла, інше плече якого з’єднане з шатуном, подвійний тримач-коромисло, встановлений в корпусі машини з можливістю тільки коливальних рухів, на петельниках вільно встановлені розширювачі, а кінематичний зв’язок виконаний у вигляді конічної зубчастої передачі з передаточним відношенням 1:1.

Рис.4.2.схема механізму петельників швейної машини 26 (З) кл

На рис.4.2. Прийняті наступні позначення:

Така будова призводить до складності конструкції та знижує технологічність виготовлення обладнання, а виконання кінематичного ланцюга з передаточним відношенням 1:1 дозволяє отримувати стібок тільки з малою шириною зигзагу (3÷4 мм), що звужує технічні можливості машини

5.1.Розрахунок синхрограми механізму швейної машини 3 ниткового зигзагоподібного стібка

При метричному синтезі механізмів машин, що використовують стібки класу 400, зокрема стібки 401, як розрахункову схему використовують знакову модель у вигляді синхрограми машин або синхрограми петлеутлеутворюючих інструментів.

Синхрограма є знаковою моделлю машин, що відображає взаємодії робочих органів у вигляді робочих органів (функцій положення або законів руху), які суміщенні у часі за цикл утворення одного стібка. На схемі наведені закони руху. А саме залежності руху голки S _(φ), руху петельника поперек лінії строчки L _(φ) та руху петельника вздовж лінії строчки Z _(φ).

Діаграми S _(φ), L _(φ), Z _(φ) виконують з використанням відомих прийомів побудови графіків гармонічних тригонометричних функцій.

При побудові більш складних залежностей, наприклад S 0.5S_x [(1-cos φ) + sin² φ ] та L 0.5 L _x [(1- cos φ) - sin² φ ] значення ординат необхідних характерних точок діаграм визначають графічним методом або аналітичним шляхом.

При побудові синхрограми за початок руху S голки та відліку кута повороту φ головного вала, приймають крайнє нижнє положення голки. Рух петельника поперек L _(φ) та вздовж Z _(φ) строчки відраховують відповідно, з крайнього і середнього положень петельника, що збігається з к.н.п голки.

Харктерні точки 1 та 2 визначають положення вістря голки відповідно при виході голки в з матеріалу та вході в матеріал. Фазові кути цих точок визначають періодом φ_т руху голки в матеріалі на величину S_т і періодом φ_t руху голки над матеріалом на величину S_t.

Характерні точки 3′ та 3′′ які збігаютьс я в часі з точкою 3 визначають положення L ₃ та Z ₃ петельник а у момент «захвату» петлі – напуску відповідно при одночасному русі петельника поперек та вздовж лінії строчки.

Характерні точки 4′ та 4′′ які збігаються в часі з точкою 4 визначають положення L ₄ та Z ₄ петельник а у момент «заколу» петлі – напуску відповідно при одночасному русі петельника поперек та вздовж лінії строчки.

Рис.5. Синхрограма(знакова модель) петлеутворюючих механізмів машин трьохниткового ланцюгового стібка

З закону руху петельника випливають рівняння:

L ₃ = 0,5 L_х (1 - cos φ₃),

L ₄ = 0,5 L_х (1 - cos φ₄),

L ₃ = 0,5 · 78,8· (1 - cos 30°) = 19,7 мм,

L ₄ = 0,5 ·78,8· (1 – cos 57°) = 6,7 мм,

L ₄ - L ₃ =Δ,

6,7 – 19,7 = -13,7 мм

Де Δ – довжина носика петельника.

Використовуючи рівняння, одержуємо:

0.5 L _x (1- cos φ₄) - 0.5 L _x (1- cos φ₃) = Δ,

0.5 ·78,8 (1- cos 57°) - 0.5 ·78,8 (1- cos 30 °) = - 13,7 мм,

Звідки хід петельника поперек строчки

L_х = ,

L_х = = 78,8мм,

За відомим ходом петельника з рівняння визначають початкове положення петельника відносно осі голки.

L ₃ = 0.5 L _x (1- cos φ₃)

L ₃ = 0,5 · 78,8· (1 - cos 30°) = 19,7 мм,

На графіку Z = ƒ (φ) точок 3′′, 4′′ визначають відповідно параметри Z₃ та Z₄ положення носика петельника (відносно початкового положення) у момент захвату петлі – напуску та «заколу». Розрахуючись вздовж лінії строчки петельник з вихідного (початкового) положення Z₀ переміщується на необхідну для досягнення взаємодії з голкою відстань:

Z₃ = 0,5 Z_х sin φ₃,

Z₃ = 0,5 ·4,96 sin 30° =1,24 мм,

Z₄ = 0,5 Z_х sin φ₄,

Z₄ = 0,5 ·4,96 sin 57° =2,13мм,

Значення параметрів Z₃ та Z₄ невідомі, але сума цих переміщень, тобто переміщення петельника вздовж строчки від моменту захвату петлі – напуску (точка 3′′) до завершення «заколу» (точка 4′′), тому

Z ′ = Z₃ - Z₄ d + ƒ,

Де d – діаметр стержня голки;

ƒ – товщина петельника.

З рівнянь випливає:

0.5 Z_х sin φ₃ + 0.5 Z_х sin φ₄ = Z,

0.5 · 4,96 sin 30° + 0.5 ·4,96 sin 57° = 3,37мм,

Звідки хід петельника вздовж строчки:

Z_х = ,

Z_х = = 4,96 мм

На графіку S=ƒ (φ), як на знаковій моделі механізму голки горизонталь яка з’єднує характерні точки 1, 2, відображає рівень матеріалу максимальної товщини. Згідно з графіком хід голки S_х голки в матеріалі та руху S_т голки в матеріалі та руху S_t голки над матеріалом. За період φ₁₂ = φ _t відбувається просування матеріалу на величину стібка. Виходячи з закономірностей роботи механізму просування матеріалу, період φ₁₂ береться звичайно в межах φ₁₂ =(120 ° φ …140 ° φ ), що водночас забезпечує необхідне досить високе положення вістря голки Г відносно притискної лапки ПЛ при верхніх їх положеннях S_t ≥ S_пл.

За величиною кута φ _t визначають кут повороту головного вала (кривошипа) φ_т, що відповідає величині S_т руху вістря голки в матеріалі:

φ_т =(180° - 0,5 φ _t),

φ_т =(180° - 0,5·30)= 165°

Для виконання своєї функції голка повинна мати мати переміщення в матеріалі S_т.

S_т =h+ S₃ +ɑ+b+δ+c+m,

Де – h – довжина вістря голки (h 4…5 мм);

S₃ – переміщенн голки з к.н.п яке необхідно для утворення петлі-напуску S₃ =(5…8) мм;

ɑ, b, δ, c, m – відповідно, перевищення петельника над вушком голки; висота петельника; відстань між петельником та голковою пластиною; товщина голкової пластини; товщина пакету матеріалу.

S_т =2+ 6 +2+5,5+6+3+3=27,5 мм,

За отриманим значенням S_т та відповідним кутом повороту головного валу φ_т розраховують необхідний хід голки S_х.

Згідно з виразом

S_т =0,5 S_х (1 - cos 30φ_т),

S_т =0,5·41,44 (1 - cos 30)=2,78 мм,

Звідки

S_х ,

S_х =41,44 мм

Переміщення вістря голки над матеріалом

S_t = S_х - S_т,

S_t = 41,44 - 2,78=38,66 мм,

1.Держбюлетень України.

2.Орловський, О.П. Манойленко. Проектування обладнання легкої промисловості спеціальності: методичні вказівки до курсового проекту для студентів спеціальності 7.(8.)05050316 «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» освітньо – кваліфікаційний рівень – спеціаліст (магістр) / Упор. Б.В. Орловський, О.П.Манойленко, - К.: КНУТД,2013.

3. ГОСТ 2.118-73 Межгосударствений стандарт единая система конструкторской документации техническое предложение.

4. ГОСТ 2.119-73 ЕСКД. Эскизный проект

5. ГОСТ 2.120-73* ЕСКД. Технический проект

6. ГОСТ 2.703-68. ЕСКД. Правила выполнения кинематических схем

7. Анурьев В.И. – Справочник конструктора – машиностроителя в 3-х томах – М.:Машиностроение.-1979.

8. Бойчик І.М.,Харив П.С.,Холчан Н.Л.Економіка підприємств:

Навчальний посібник.-Львів,1998.

9. Швейные машини. Ф.И. Червяков и Н.В.Сумароков. М., «Машиностроение»,1968

10. В.О. Пищиков, Б.В.Орловський ПРОЕКТУВАННЯ ШВЕЙНИХ МАШИН:

Навчальний посібник для вищих навчальних закладів за спеціальністю «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування». – К.:Видавничо-поліграфічний дім «Формат». – 2007. – 320с.,іл..154.

11. Киркач Н.Ф. Расчет и проектирование деталей машин./Н.Ф. Киркач; Р.А.Баласян. – Х.:Основа,1991. – 276с.

12. України №81771, МПК: D05B57/00; D05B71/00, 2013 р. Механізм петельників швейної машини.

13. ДСТУ ISO 4915:2005. Матеріали текстильні; Типи швів. Класифікація та термінологія (ISO 4915- 1991, IDT) / В. Крисько (пер.і наук.-техн.ред.). — Офіц. вид — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — ІV, 46с. — (Національний стандарт України).

15. Чернин М.И. и др. - Рассчеты деталей машин(справочник). –Минск, 1974.

16. Годик Е.И., Техническое черчение. // Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е., Пономарцев А.М., – 5 е изд., перераб., и допол. – К: Вища школа. Головное из-во, 1983. 440 с.

17. Артоболевский И. И. Теория механизмов и машин: [учеб. для втузов] / И. И. Артоболевский – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. – 640 с. – ISBN 5-02-013810-X.

18. ГОСТ 8908-81 Нормальные углы;

19. ГОСТ 6636-69 Основные нормы взаемозаменяемости. Нормальные линейные размеры.

20. ГОСТ 2.308 – 79 ЕСКД Указание на чертежах допусков формы и расположения поверхностей.

21. Бондар, Катерина Іванівна Довідник швейного обладнання провідних фірм [Текст]: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / К. І. Бондар, Т. Д. Терещенко, В. С. Дубач. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 214 с. - ISBN 978-966-330-107-5

22. Винахідницька діяльність Київського національного університету технологій та дизайну за 2013 р. [Текст]: в 2 т. / [ І. М. Грищенко, В. В. Каплун, Г. Ю. Павленко, Н. Д. Пруднікова, І. В. Скопінцева, О. О. Коваленко ]. - К.: КНУТД, 2014 -. Т. 1. - 2014. - 340 с. -). –

23. Маракушев, Є. О. Швидкісні швейні машини [Текст] / Є. О. Маракушев. - К.: Техніка, 1971. - 146 с. –

24. Горобець, Василь Андрійович. Установка для определения рациональных параметров транспортирования материалов на швейной машине [Текст] / В. А. Горобець, Ю. Ю. Щербань, І. С. Селивончик // Швейная промышленность. - 1992. - N 4. - С. 42-43: рис.. - ISSN 0132-0955

25. Kansai spesial - мировой лидер технологий цепного стежка [Текст] // Швейная промышленность. - 2012. - N 2. - С. 15-16: рис.. - ISSN 0132-0955

Додатки

Графічні матеріали, які винесені на захист КП

Опис заяви на корисну модель