Самопідготовка. Нестандартні підходи в умовах групи продовженого дня

ГРУПА ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Група продовженого дня є однією із форм виховання та навчання дітей, забезпечує створення сприятливих умов для організації навчально-виховного процесу у другій половині дня: відпочинку, позаурочної діяльності, гурткової роботи; забезпечує розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних здібностей, запитів та інтересів дітей.

Пошук форм, видів, методів, засобів активізації самостійної роботи в групі продовженого дня нині є основним методичним завданням вихователів ГПД школи.

На сучасному етапі до школи приходять всебічно розвинені, ерудовані діти. Тому проведення стандартних занять на цьому етапі є недоцільним. Щоб підтримати інтерес до навчання, розвивати пізнавальну активність, спонукати до самостійного свідомого пошуку інформації, виникла ідея впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес самопідготовки в умовах ГПД.

На основі сучасних підходів до визначення поняття «ефективна самостійна робота» вчені виокремлюють такі найхарактерніші її познаки:

● наявність мети, значущої для учня;

● активність дитини в процесі виконання завдання;

● наявність спеціально відведеного часу;

● присутність «непрямого» керівництва самостійною діяльністю.

Особливою організаційною формою роботи школярів у режимі груп продовженого дня є самопідготовка. Це — педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів. Вона органічно поєднана з навчальними заняттями, на яких вирішуються загальноосвітні, розвивальні (корекційні), виховні завдання.

Разом із тим вихователь з глибоким знанням справи та специфічних особливостей цього виду навчальної праці надає конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Вона повинна бути завжди своєчасною, оскільки занадто рання допомога демобілізує учня, розслабляє його волю, а запізніла — призводить до зайвої витрати часу, зменшує інтерес до виконання роботи.

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем створюються групи консультантів із двох-трьох учнів, які добре знають цей матеріал. При цьому роль вихователя залишається організувальною і спрямовувальною.

Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їхнього використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності.

Вихователь повинен поступово знайомити учнів із різними прийомами самоконтролю виконаної роботи:

● зіставте написане з текстом;

● зіставте написане з вивченим правилом;

● перевірте написання за словником;

● перевірте хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи. Най­важливіша роль відводиться змістовому аспекту оцінювання. Вихователь зобов'язаний лаконічно, але достатньо зрозуміло проаналізувати труднощі, зорієнтувати школяра на поліпшення результату.

Водночас словесна оцінка має бути об'єктивною щодо кожного учня, враховуючи його можливості й зусилля, вкладені в досягнутий результат.

Головне — така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу, розширювати можливості виявлення самостійності міркувань, творчої ініціативи, активності.

Однією з форм розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійного супроводу під час організації роботи самопідготовки.

Із науково-педагогічної літератури виявлено, що найбільший вплив на процес засвоєння знань, умінь і навичок здійснюють:

● індивідуально-психологічні особливості учня;

● обсяг інформації;

● вигляд навчальної інформації.

Проведення психолого-педагогічного діагностування з. метою виявлення індивідуальних особливостей учня необхідне кожному вихователю ГПД на початку навчального року. Інформація щодо індивідуальних особливостей кожної дитини допомагає педагогу скоординувати процес організації самопідготовки з метою сприяння розвитку інтелектуальних та академічних здібностей школяра.

Активізуючи різні органи чуття засобами мультимедіа, ми сприяємо найкращому засвоєнню навчального матеріалу. Привабливий вигляд чітко структурованої і дозованої інформації теж сприяє кращому запам'ятовуванню.

Продуктивність пізнання й запам'ятовування залежить від вигляду матеріалу навчальної дисципліни. Систематизований матеріал краще запам'ятовується і довше зберігається в пам'яті.

Різні види пам’яті мають свої закономірності. Для того щоб знання мали довготривалий характер, необхідні повторення й узагальнення. Проте повторення й узагальнення в умовах, коли в групі діти мають різні домашні завдання — процес трудомісткий. Скоротити час, зменшити витрату сил, не обтяжуючи учнів зайвим теоретичним матеріалом, можна за рахунок спеціальних моделей опорних знань, що подаються у вигляді мультимедійної презентації і мають узагальнену завершену інформацію.

Кожна модель мас чітко виражену мету і структурологічну схему вивчення того чи іншого курсу. Такий підхід зменшує час на пояснення матеріалу кожному учневі та орієнтований на подальшу самостійну підготовку учнів.

Зміст презентації передбачає мінімум знань і забезпечує узагальнене повторення матеріалу, що вивчався на уроках. Створюючи такі схеми, вихователь ставить перед собою два взаємопов'язані завдання: відбір інформації, пов'язаної зі змістом курсу, і його структурування у логічно завершені блоки навчального матеріалу з метою реалізації принципу наступності і послідовності навчання. Звичайно, обсяг навчальної інформації має обмежений характер, спрямований лише на актуалізацію знань, отриманих на уроці.

Досвід доводить, що мультимедійний супровід є найефективнішим під час проведення підготовчого заняття до самонавчання, а саме під час узагальнення та систематизації вмінь і навичок учнів, допомагає не лише відтворити знання, а й доповнити і поглибити їх.

Заняття перетворюються на яскраве дійство, де на екрані одне завдання змінюється іншим. Саме ця швидка зміна різноманітних видів роботи сприяє гнучкості, мобільності мислення, розвиває увагу, дає можливість залучити до сприйняття інформації всі аналізатори, сприяє відновленню та актуалізації учнями навчального матеріалу.

Проведений аналіз педагогічних умов упро­вадження інформаційно-комунікаційних технологій у роботу ГПД свідчить, що вони мають такі дидактичні можливості:

● урізноманітнення форм подання інформації та типів навчальних завдань;

● широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного, рефлексивного);

● створення навчальних середовищ, що забезпечують занурення учнів у віртуальний світ, у певні соціальні та виробничі ситуації;

● використання ігрових прийомів;

● активізація навчальної діяльності учнів, посилення їхньої ролі як суб’єкта навчально-виховного процесу.

Використання електронних засобів навчання на певному етапі самопідготовки є доцільним, якщо забезпечується:

● вища, ніж під час використання традиційних засобів, ефективність відтворення знань;

● неможливість реалізації певних засобів у вигляді матеріальних об'єктів (оригіналу в природних умовах);

● недостатнє унаочнення та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних, логічно-математичних моделей.

На початковому етапі самопідготовки важливо не тільки поставити перед дітьми пізнавальну мету, а й активізувати мотивацію самостійної діяльності. Під час самопідготовки в дітей повинен виникнути інтерес до роботи, яка буде проводитися.

Наприклад, початок самопідготовки визначає організаційний момент, постановка мети і мотивація навчальної діяльності, що підкріплюється зображеннями на моніторах. Музичний супровід відіграє самостійну інформаційну роль і має навчальне навантаження, за допомогою якого відтворюється певний момент екранного унаочнення і створюється субдомінанта, що підсилює, активізує сприймання і засвоєння учнями необхідної інформації.

Під час самопідготовки відбувається процес відпрацювання внутрішніх теоретичних дій, тому проведення заняття у вигляді інтелектуальної гри дає змогу віртуально занурити учнів у чарівний світ казкових героїв, які з'являються на екрані монітору, пропонуючи учням дидактичні завдання з математики, логіки та інформатики з метою актуалізації опорних знань учнів щодо виконання домашніх завдань.

Після самостійної роботи учнів наступним етапом самопідготовки є самооцінка, взаємоперевірка, оцінювання роботи. Перш ніж перевірити роботу дітей, вихователь організовує самоперевірку, яка привчає учнів контролювати свої дії.

Я практикую самоперевірку за ключами: готую розв'язок завдання по варіантах, яке з’являється на моніторах у вигляді ключів. Учні перевіряють виконане письмове завдання очима, без ручки. Після чого зображення на моніторах зникає і якщо діти виявили помилки, самостійно виправляють їх.

Мультимедійний супровід значно урізноманітнює процес підготовки до самонавчання. Кожне заняття викликає в дітей емоційний підйом, навіть слабовстигаючі учні охоче працюють, а невдалий крок унаслідок прогалин у знаннях спонукає дітей звертатися за допомогою до вчителя.

Ефективно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприяє гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позанавчальної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.

Розглянемо фрагменти самопідготовки у системі роботи ГПД.