Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Джерела фінансування організаційно- технічного розвитку підприємства





Реалізація запланованих організаційних та технічних заходів по­требує тих чи інших витрат, розмір яких визначається по кожному за­ходу окремо. Окрім розміру витрат, в плані організаційно -технічного розвитку підприємства повинно бути зазначено джерело їх фінансу­вання. Основними джерелами фінансування є власні та залучені обо­ротні засоби, а також кредити на технічне переозброєння.

Використання власного капіталудля розвитку виробництва є най­більш надійним способом фінансування, з одного боку, і найповільнішим по темпах розвитку, з іншого. В теперішній час цей спосіб може використовуватись в комплексі з іншими інвестиційними схемами.

Лізинг обладнанняза рахунок власного капіталу. При цьому, по­криття авансового платежу може бути виконано за рахунок кредитних засобів. Ця схема ще не отримала достатнього розповсюдження в Україні, її перевага полягає в необхідності залучення значно менших обсягів інвестиційних ресурсів на початковому етапі реалізації органі­заційно-технічних заходів, з одного боку, з іншого - ця схема приваб­лива в галузях з коротким життєвим циклом матеріально-технічних ресурсів (наприклад: комп'ютерна техніка, машини і механізми і т.д.). В умовах України робота лізингових схем обмежується через недоско­налість лізингового законодавства, відсутності стійкої кредитної істо­рії підприємств та громадян, ефективної заставної системи та ряду інших фак­торів.

Проекти, побудовані на лізингових схемах використання інвести­ційних ресурсів, зазвичай потребують в 5 — 6 разів меншої кількості фінансових ресурсів на початковому етапі та мають незначну вартість у порівнянні з закупівлею обладнання у кредит.

Створення спільного підприємствана основі стратегічного партнер­ства також дозволяє залучити необхідні фінансові засоби. Як правило, у цьому випадку очікуються інвестиції у вигляді обладнання для модер­нізації або створення нового виробництва та у вигляді фінансових за­собів для початку виробництва конкурентоспроможної продукції.

Розвиток виробництва на основі стратегічного партнерства в сві­товій практиці є однією з найбільш ефективних інвестиційних схем.



Модернізація і закупівля нового технологічного обладнанняможе здійснюватись за рахунок кредитів українських банків. Багато підпри­ємств звертаються до такого джерела фінансування при поповненні оборотних засобів, і це виправдано, якщо засоби залучаються не на значний період часу (короткострокове кредитування).

Повільний розвиток загальноприйнятих у світовій практиці джерел фінансування організаційно-технічного розвитку підприємства в Укра­їні обумовлюється безперервністю змін умов ведення господарської діяльності, законодавства, інвестиційної політики по залученню захід­них інвесторів, високими податковими ставками тощо.

Література:

1. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства:Підручник.-К.:Скарби,2002.

2. Покропивний Б. Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ,2000.- 526 с.

3. Совершенствование планирования на промышленном предприятии / Грещак М. Г., Минин Л. В., Белик Н. Г., Гончарук П. Д. - К.: Техника, 1983. - 184 с.

4. Планування і контроль на підприємстві: Навч. посіб./ за ред.. М.О. Данилюка – Львів: „Магнолія” 2006”, 2009.-531с.

 

Тема 14. Бізнес- планування

План

1. Бізнес –план, його призначення та зміст

2. Складання бізнес- плану

 

Бізнес –план, його призначення та зміст

Формування ринкових відносин в Україні сьогодні неможливе без розвитку підприємництва, що являє собою різнобічну економічну (ви­робничу, господарську, посередницьку) діяльність окремих громадян, груп, підприємств, яка спрямована на отримання прибутку.

Для підприємництва найбільш характерними є плани і програми реалізації окремих проектів (угод). Якщо реалізуються декілька угод, пов'язаних або залежних одна від одної, то, плануючи їх у взаємодії, підприємці мають справу з плануванням як безперервним процесом -функцією управління підприємницькою діяльністю. Стосовно значних і тривалих проектів (угод), складання плану або програми дій, які спрямовані на реалізацію, є неодмінною умовою обгрунтування задуму та надійності бажаного результату. У світовій практиці плани реаліза­ції підприємницьких проектів отримали назву бізнес-планів.

Бізнес-план- це документ, який містить систему ув'язаних у часі й просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприєм­ницького проекту (угоди). Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва і є складовою частиною господарських угод виробничого, торгово-комерційного та фінансово-кредитного характеру.

Бізнес-план є ефективним засобом доведення нової ідеї, розробки чи проекту до осіб, спроможних їх фінансувати. Водночас - це основа для оцінки перспективи розвитку та управління новим бізнесом,

Незалежно від розміру фірми та стадії її функціонування, бізнес-план допоможе:

- бути більш переконливим під час пошуку фінансування;



- приймати важливі ділові рішення;

- детально ознайомитися з фінансовим станом власного бізнесу;

- оцінити можливості власного підприємства на ринку;
передбачити, запобігти або пом'якшити наслідки можливих нега­тивних явиш;

- поставити конкретні завдання, здійснення яких буде свідчити про досягнення прогресу;

- врахувати можливі варіанти розвитку власного бізнесу.
Будь-який бізнес-план розробляється з певною метою.

- отримання банківського кредиту (бізнес-план є ключовою ланкою в процесі позикового фінансування);

- для внутрішніх цілей (чи правильно ви дієте, почавши нову влас­ну справу; переконати себе в тому, що ви прийняли правильне рі­шення і, що вкладені засоби та зусилля виправдаються та принесуть прибуток);

- залучення інвесторів (обов'язкова умова залучення іноземних інвестицій);

- створення спільного підприємства (іноземні компанії, знаючи про економічні труднощі в Україні, з великою обережністю підходять до оцінки потенційного партнера по спільному підприємству, тому бізнес-план допоможе переконати вашого партнера в серйоз­ності ваших намірів);

- укладання великого контракту (в умовах високої конкуренції біз­нес-план служить для переконання потенційних замовників або покупців у своїй перспективності та серйозності намірів);

- продаж власної справи (дасть можливість вам успішно досягти цієї мети і переконати потенційного покупця у вигідності угоди).

Отже, бізнес-план призначений для різних цілей і буде мати успіх за умови вдалого відображення інтересів тих, для кого він призна­чений.

Складання бізнес- плану

Складання бізнес-плану є досить трудомістким процесом і вимагає значних витрат часу та грошей. Тому одним із факторів, що зумовлює ефективність і результативність бізнес-планування, є його організація. Правильна та раціональна організація складання бізнес-плану перед­бачає:

- забезпечення взаємозв'язку та взаємоузгодженості в розробці окремих розділів бізнес-плану;

- чіткий розподіл обов'язків між виконавцями;

- координацію дій окремих виконавців;

- забезпечення складання бізнес-плану у встановлені терміни;

- багатоваріантність планування та вибір оптимального проекту;

- доведення основних положень бізнес плану до всіх зацікавлених сторін.

Розробляючи бізнес-план реалізації певного підприємницького проекту (угоди) для конкретної фірми з урахуванням попередньої діяль­ності та досвіду роботи, необхідно з'ясувати нинішній її статус і визна­чити перспективу розвитку. Для цього, потрібно поставити конкретне завдання щодо оволодіння новим бізнесом, визначити мету, яку фірма повинна досягти та шляхи її досягнення.

До роботи з бізнес-планом повинні залучатись такі спеціалісти, як менеджери, фінансисти, маркетологи, юристи. Це можуть бути як пра­цівники фірми, які володіють достатніми теоретичними значеннями та мають певний практичний досвід у визначеному напрямі діяльності, так і залучені консультанти та експерти. Залучення до складання біз­нес-плану спеціалістів, які не є працівниками фірми, дозволяє, по-перше, реальніше оцінити актуальність самої ідеї і, по-друге, підвищи­ти рівень довіри потенційних інвесторів до об'єктивної оцінки незаці-кавлених осіб. Обов'язковою у цій роботі є також участь керівника фірми та автора ідеї, що лягла в основу проегсту (угоди).

Бізнес-планування включає три етапи:

1) підготовчий період - підбір виконавців, консультантів та експер­тів; постановка завдання і розподіл обов'язків між виконавцями;складання календарного плану (графіка) виконання робіт; збір вихідної інформації;

2) власне складання бізнес-плану;

3) презентація бізнес-плану і доведення основних його положень до потенційних інвесторів.

Очолювати та координувати роботу з створення бізнес-плану може безпосередньо керівник підприємства або уповноважена ним особа, найбільш досвідчена з виконавців.

Вихідними даними для розробки бізнес-плану є інформація щодо попиту на товар, виробнича інформація (відомості про виробничі опе­рації по виготовленню товару, сировину, матеріали, обладнання, при­міщення, працівників) і фінансова (інформація про можливі джерела залучення коштів для реалізації проекту та умови їх отримання).

Зміст та структура бізнес-плану на сьогодні не регламентовані нор­мативними чи інструктивними документами загального порядку. Про­те основними його структурними елементами повинні бути:

- титульна сторінка, яка містить повну назву документа та фірми, її адресу, телефон, прізвища керівників та інші реквізити;

- зведений розділ (узагальнююче резюме), тобто коротка анотація всього бізнес-плану обсягом не більше 4—5 сторінок друкованого тексту;

- зміст-перелік усіх розділів і підрозділів;

- основні розділи;

- додатки: структура управління фірмою; баланс фірми та інша фінансова інформація за декілька останніх років; рекомендаційні листи та позитивні відгуки на бізнес-план; інша довідкова інфор­мація (копія контрактів, ліцензій, документів, з яких взято вихідні дані тощо); бібліографія.

Загальний обсяг бізнес-плану, як правило, не повинен перевищува­ти 25-30 друкованих сторінок.

Узагальнююче резюме - це зведений розділ бізнес-плану, в якому розкривається його суть, основна Ідея та її переваги. В резюме необ­хідно зазначити, що бізнес-план є єдиним документом, який розгляда­тиметься потенційними інвесторами. У зв'язку з цим, цей розділ пови­нен бути чітким, лаконічним та переконливим.

Якщо резюме служить для того, щоб розкрити суть підприємниць­кого проекту, то всі його аспекти деталізуються в основних розділах. Такими розділами є:

1) суть проекту та характеристика продукції (робіт, послуг);

2) оцінка ринку збуту;

3) аналіз стану справ у галузі та оцінка конкурентоспроможності;

4) план маркетингу;

5) виробничий план;

6) організаційний план;

7) оцінка ризику і страхування;

8) фінансовий план.

Складання бізнес-плану закінчується його документальним офор­мленням та презентацією. Процес оформлення передбачає дотримання певних вимог, особливо важливими з яких є: зрозумілість викладу, систематичність та послідовність у подачі матеріалу.

Бізнес-план пишеться від третьої особи. Текст рукопису слід виді­ляти абзацами, що полегшує читання та засвоєння викладеного матері­алу. Критерієм такого поділу є зміст написаного - кожен абзац вклю­чає самостійну думку, що міститься в одному або декількох реченнях.

У тексті потрібно уникати повторень, не допускати переходів до нової думки, не закінчивши попередньої. Викладати матеріал потрібно короткими реченнями, ухилятись від нагромаджень підрядних речень.

Не варто перевантажувати текст цифрами. Якщо для розкриття су­ті необхідно навести відповідні розрахунки, їх можна представити у вигляді додатків. Для ілюстрації текстового матеріалу бажано викори­стовувати таблиці, схеми, діаграми, фотографії та комп'ютерну гра­фіку.

Після написання, текст уважно редагується спеціалістом-мовником або професійним редактором.

Презентація бізнес-плану може здійснюватись у письмовій та ус­ній формі. У першому випадку бізнес-план розсилається потенційним інвесторам з коротким зверненням-проханням ознайомитися з матеріа­лом, викладеним у цьому документі і у разі позитивного рішення про його інвестування, повідомити проце фірму. При усній презентації на зустріч запрошуються потенційні інвестори і уповноважена на це осо­ба доводить основні положення бізнес-плану до слухачів (бажано при цьому використовувати плакати з цифровим матеріалом, розрахунками, схемами тощо).

Література:

1. Ильин А. И. Планирование на предприятии. В 2-х частях. Часть 1. Стратегическое планирование. - Минск: ООО “Мисанта”, 1998. - 294 с.

2. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. посоие. В 2 ч. – Мн.: ООО “Новое знание”, 2000. – 312 с. - Ч. I гл.2,3,5,7; Ч. II гл.1 – 8.

3. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. – К.: Абсолют-В, Эльга, 1999.- 304с.- Гл. 8, 9, 12.

4. Д.Хан планирование и контроль: концепция контролинга /Под ред. А.А. Турчака.- М.: «Финансы и статистика», 1997.

5. Юровский Б. Планирование основних показателей работы предприятия и экономическое обоснование цен на продукцию.-Харьков:Центр»Консулат»,2007.

 


Література

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003.

2. Закон України „Про рекламу” від 03.07.1996.

3. Закон України про оплату праці” від 01.03.1991.

4. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002.

5. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности, утв. приказом Госкомитета промышленной политики Украины от 2 февраля 2001 г. №47 // Библиотека “Фактора”, приложение к газете “Налоги и бухгалтерский учет” “Себестоимость продукции: нормативная база” (по состоянию на 01.07.2001 г.) - №7 (61). 2001 г. –199 с.

6. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 “Расходы”, утв. приказом Минфина Украины от 31.12.99г. №318 // Бухгалтер. - 2001. - № 1-2. - Ст. 96 – 100.

7. Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы: Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 248 с.- Р. “Внутрифирменное планирование”.

8. Бойчик І. М. та ін. Економіка підприємств. Навч. посібник. - Тема 12. - Львів: СПОЛОМ, 1999. - 209 с.

9. Брігхем Євхен. Основи фінансового менеджменту / Пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с. – Ч. II “Основні концепції фінансового менеджменту”

10. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 1994. - Главы 5.3, 5,6.

11. Горемыкин В. А., Богулов Э. Р., Богомолов А. Ю. Планирование на предприятии: Учебник. 2-е изд., стереотипное. - М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, Рилант, 2000.- 328с.

12. Грещак М. Г. та ін. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О. М. Гребешкова, О. С. Коцюба; за ред. М. Г. Грещака. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с. - Ч. 2. Планування діяльності підрозділів підприємства

13. Денисова И. П. Управление издержками и ценообразование: Учебное пособие. - М.: Экспертное бюро – М., 1997. - 64 с. (система “стандарт кост”)

14. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. - 200 с.

15. Ильин А. И. Планирование на предприятии. В 2-х частях. Часть 1. Стратегическое планирование. - Минск: ООО “Мисанта”, 1998. - 294 с.

16. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. посоие. В 2 ч. – Мн.: ООО “Новое знание”, 2000. – 312 с. - Ч. I гл.2,3,5,7; Ч. II гл.1 – 8.

17. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов.- М.: ЮНИТИ, 2001. – 350с.- Р.III т.6 .”Нормирование, планирование и контроль издержек”

18. Котлер Ф. Основы маркетинга : Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Е. М.Пеньковой. – М.: Прогресс, 1990. –736 с.

19. Котлер Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст.. – М.: Прогресс, 1990.

20. Осипова Л. В., Синяева И. М. Основы коммерческой деятельности. Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1997. - 228 с.

21. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства:Підручник.-К.:Скарби,2002.

22. Покропивний Б. Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ,2000.- 526 с.

23. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие – 6-е изд, перераб и доп. – Мн.: Новое знание, 2001. – 704с. – (Экономическое образование) – Ч. IIІ , гл. 25.4. Прогонозирование финансового состояния и платежеспособности субъекта хозяйствования

24. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. – К.: Абсолют-В, Эльга, 1999.- 304с.- Гл. 8, 9, 12.

25. Самочкин В.Н., Пронин Ю.Б., Логачева Е.М. и др. Гибкое развитие предприятия: эффективность и бюджетирование. – М.: Дело, 2000. – 352с.

26. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578с. – р. В 3.3. Варіант нормативного методу затрат (стандарт кост).

27. Совершенствование планирования на промышленном предприятии / Грещак М. Г., Минин Л. В., Белик Н. Г., Гончарук П. Д. - К.: Техника, 1983. - 184 с.

28. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О. И. - М.: ИНФРА- М, 1997. - 416 с.

29. Планування і контроль на підприємстві: Навч. посіб./ за ред.. М.О. Данилюка – Львів: „Магнолія” 2006”, 2009.-531с.

30. Д.Хан планирование и контроль: концепция контролинга /Под ред. А.А. Турчака.- М.: «Финансы и статистика», 1997.

31. Юровский Б. Планирование основних показателей работы предприятия и экономическое обоснование цен на продукцию.-Харьков:Центр»Консулат»,2007.

 








Date: 2015-09-27; view: 135; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.021 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию