Бази практики

Виробнича практика проводиться на базах, які відповідають вимогам програми навчання та практики. Можливі різні організації як бази практик по напрямах діяльності:

- підприємства, що займаються впорядкуванням і озелененням територій;

- підприємства, що вирощують і реалізовують посадковий матеріал;

- станції захисту рослин;

- парки культури і відпочинку;

- науково-дослідні і проектні організації (установи) здійснюють ландшафтне будівництво;

- науково-досвідчені лісгоспи;

- науково-виробничі і наукові лабораторії ландшафтного будівництва.

Підприємства є основною базою, на якій проводиться виробнича практика і для яких відділення готує спеціалістів. Це створює взаємну зацікавленість в якісному і ефективному проведенні практики.

Вибору бази передує робота циклової комісії щодо вивчення виробничих і економічних можливостей підприємств, придатність їх для проведення практики студентів за спеціальністю в умовах реалізації сучасних технологій надання озеленювальних послуг в ринкових умовах.

Вимoги дo баз практики студентів:

а) підприємство пoвинно бути зареєстрoване в установленому пoрядку;

б) підприємство пoвинно мати стійке фінансове пoлoження, досвід рoбoти і пoзитивні відгуки пo рoбoті на ринку.

Студенти можуть самостійно з дозволу циклової комісії підбирати для себе базу проходження практики. Для цього між студентом та підприємством укладається договір про проходження практики.

Бази практики і перші керівники несуть відповідальність разом з керівником відділення за організацію, якість і результати практики студентів.

5. Зміст програми виробничої практики

У зв'язку з тим, що студенти підчас практики набувають нових знань, умінь та навички в основному при виконанні конкретних практичних завдань, то найбільш доцільною вважається робота студентів на штатних посадах або, як виняток, в ролі дублерів працівників структурних підрозділів з виконанням конкретних видів професійних робіт.

Тематичний план програми виробничої практики

зі спеціальності 5.09010303 «Зелене будівництво та садово-паркове господарство»

6. Оформлення звіту про практику

По закінченню практики студент складає письмовий звіт і дає його на перевірку керівнику практики від циклової комісії одночасно з щоденником, підписаним керівником практики від підприємства.

Звіт оформляється згідно програми практики, має відображати всі її теми.

Звіт про практику повинен бути стилістичною, грамотно відредагований та оформлений відповідно наведеним нижче вимогам.

Він комплектується у такій послідовності:

Ø Титульний аркуш;

Ø зміст;

Ø вступ (мета, завдання практики, об’єкт дослідження, структура звіту);

Ø основна частина;

Ø висновки (узагальнюють текст звіту, повноту реалізації завдань практики);

Ø список використаних джерел;

Ø додатки.

6.1. Загальні вимоги оформлення тексту

На листі оставляются поля: зліва – 3 см, справа - 1,5 см, знизу і зверху – 2,0 см. При використанні текстового редактора Microsoft Word повинен застосовуватися шрифт Times New Roman 14 розміру з полуторним інтервалом між рядків.

Розділи (розділи) повинні бути пронумеровані арабськими цифрами. Підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу (розділи) і номера підрозділу, розділених крапкою.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу (розділи), підрозділу і пункту, розділених крапками.

Заголовки розділів (розділів) починаються на окремому рядку прописними буквами, наприклад: «ВСТУП», «ОСНОВНА ЧАСТИНА» і так далі. Заголовки підрозділів пишуться рядковими буквами (окрім першої прописної). В кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслення і перенесення в заголовках не допускаються. Кожен розділ слід починати з нового листа (сторінки), а підрозділи продовжують на сторінці.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною: першою сторінкою є титульний лист, другий, - зміст і так далі Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому кутку. На сторінці 1 (титульний лист) номер сторінки не ставлять.

Якщо є малюнки і таблиці, які розташовуються на окремих сторінках, їх необхідно включати в загальну нумерацію. Додатки і бібліографічний список також включаються в наскрізну нумерацію.

Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і короткий чіткий заголовок (за наявності в роботі лише одній, слово «Таблиця» і її номер не ставиться). Нумерація таблиць послідовна і наскрізна. Справа над таблицею (на рівні «червоного рядка») поміщають напис: «Таблиця» з вказівкою порядкового номера і через тире - заголовка таблиці.

При необхідності, таблицю з великою кількістю рядків допускається переносити на інший лист. При перенесенні частини таблиці на інший лист слово «Таблиця» і номер її указують один раз справа над першою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть слово «Продовження». Якщо в роботі декілька таблиць, то після слова «Продовження» указують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1»

Ілюстрації (малюнки, фотографії, графіки, схеми і т. п.) позначають словом «Рис.» і їх слід поміщати у випускній кваліфікаційній роботі тільки в тому випадку, якщо вони доповнюють текстовою матеріал.

Графіки, схеми, діаграми повинні бути чітко виконані на листах білого паперу, представляти графічний матеріал у вигляді фотографій не можна.

Фотографії розміром 9x13 см (не менше) повинні бути достатньо контрастними і не мати ніяких дефектів (зламів, подряпин, чорнильних плям і т. п.).

На всі ілюстрації повинне бути посилання в тексті. У зв'язку з тим, що всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення і ін.) іменуються малюнками, вони послідовно нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Зміст малюнків відображається в під рисуночних підписах, в яких пояснюються всі цифрові і буквені позначення (позиції). Нумерація ілюстрацій повинна бути наскрізною. Далі через дефіс із заголовної букви указується назва малюнка, а в дужках автор і рік видання літературного джерела, звідки узятий малюнок. Малюнок, виконаний з натури, наголошується словом «Оригінальний».

Бібліографічний список починається з офіційно-документальних матеріалів. Нумерація джерел суцільна.

Відомості про вітчизняну літературу розташовуються строго в алфавітному порядку авторів книг, статей в журналах і збірках наукових праць, а якщо автор відсутній, то заголовки книг, збірок і так далі.

Перелік іноземної літератури дається в порядку латинського алфавіту, після посилань на вітчизняних авторів і видання.

6.2. Оформлення графічної частини проекту

ГОСТ 2.301-68 ЕСЬКД встановлює формати листів креслень і інших документів, передбачених стандартами на конструкторську документацію.

Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаною тонкою лінією) оригіналів, оригіналів, дублікатів, копій.

ГОСТ 21.101-97 (СПДС) встановлює єдині форми, розміри і порядок заповнення основних написів на кресленнях і текстових документах, що входять до складу дипломних проектів.

Основні написи розташовують в правому нижньому кутку графічного або текстового документа. На листах формату А4 по ГОСТ 2.301-68 основний напис розташовується уздовж короткої нижньої сторони листа.

Основні написи і рамки виконують суцільним основними і суцільними тонкими лініями по ГОСТ 2.303-68*.

ГОСТ 2.303-68* встановлює зображення і основні призначення ліній на кресленнях. Товщина суцільної основної лінії повинна бути в межах 0,5.1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також формату креслення.

Умовні зображення елементів будівель, споруд і конструкцій встановлює ГОСТ 21.501-93. Елементи озеленення наносять умовними графічними зображеннями по ГОСТ 21.204-93.

6.3. Перелік обов ’ язкового графічного матеріалу