Висновки. Країни Північної Африки є найбільш розвинутими серед африканських країн

Країни Північної Африки є найбільш розвинутими серед африканських країн. Але існує ряд проблем, що стримують подальший розвиток країн Африки: демографічний вибух, відплив кваліфікованої робочої сили в інші регіони світу, ринки мінеральної сировини перебувають в стані депресії через коливання цін, загроза дестабілізації стану, в окремих регіонах і на континенті в цілому, внаслідок міждержавних конфліктів, Надто марнотратний і корумпований державний сектор, нерозвинута економічна інфраструктура, технологічна залежність від розвинутих країн, скорочення обсягів іноземних інвестицій, проблемність виходу на зовнішні ринки, наростаючий зовнішній борг, звуження самостійності в економічній політиці через необхідність суворо дотримуватися рекомендацій МВФ.

Країни Північної Африки, а також всієї Африки загалом дотримуються таких загальних принципів економічної політики: лібералізація господарської діяльності, відмова від активного державного втручання з економіку, стабілізація фінансової системи, всебічний розвиток ринкового господарювання, стимулювання експортного виробництва, удосконалення апарату управління, підвищення ефективності виробництва.

Дотримання цих принципів призвело до ряду наслідків, зокрема:

Позитивні:

• інвестиційне пожвавлення, основні напрямки інвестування гірничо і нафтодобувна промисловість;

• зняття розвинутими країнами обмежень на імпорт деяких товарів африканської обробної промисловості, у результаті - зростання в 1,5 разу експорту регіону;

• закладення основ приватно-підприємшщької діяльності, посилення приватного сектора у провідних галузях господарства;

• активна політика міжнародних фінансових інститутів щодо списання і реструктуризації зовнішнього боргу країн;

Негативні:

• маргінатізація соціально-економічної ситуації в регіоні (чисельність найменш розвинутих країн в Африці зросла за 10 років з 21 до 32);

• асиметрія участі країн регіону у світових інтеграційних процесах глибоке проникнення у світові фінансові потоки при маргіналізації позицій у міжнародному поділі праці (МПП).

Перед Африканськими країнами гостро постала необхідність дотримання таких основних напрямків та завдань: приватизація державних підприємств та банків, подальша лібералізація господарської діяльності, стабілізація фінансової сфери, приріст загальноекономічних показників, скорочення ареалу бідності, покращання продовольчого раціону населення, доступу до безпечної для здоров'я питної води, послаблення загрози найбільш небезпечних захворювань, у тому числі Сніду, припинення деградації сільського господарства, диверсифікація експорту з врахуванням зміни попиту світового ринку, інтеграція на субрегіональному і регіональному рівнях, розвиток екотуризму міжнародного масштабу тощо.