Білет 8

Документи складені на п-стві передають до бухгалтерії у визначені гол.бухгалтером строки.Приняті документи підлягають бух.опрацюванню,мета якого підготувати документи до наступних записів в облікві регістри.Бух опрацювання документів підлягає їх перевірці,розцінці,групуванні,контируванні.

Документи підлягають перевіркам: для змісту,за формою,арифметичні.

За змістом-полягає у встановленій відповідності госп.операціях діячому законодавству,кошторисом і їх доцільності.

За формою-має встановити повноту і правильність,заповнення реквізитів,обов’язкових для даного документу,дійсність підписів службових осіб.

Арифметична-полягає у перевірці всіх арифметичних підрахунків,що міститься у документі.

Після проведення перевірки документів,працівників бухгалтерії переходять до їх опрацювання документів. Якщо під час перевірки було виявлено незаконність здійснених операцій,підробку підписів чи підчистку цих або інших порушень,то такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру,після цього документи підлягають подальшому опрацюванню,розцінці,групуванню,контируванню.

У процесі опрацювання документів можуть виникнути помилки-від простих описів до неправильної кореспонденції між рахунками.Для забезпечення достовірності показників обліку необхідно до складання звітності перевірити правильність облікових записів,виявити та виправити помилки.Помилки виправляються різними способами:коректурним,червоне сторно,спосіб додаткових записів.

Коректурний-полягає в тому,що неправильний запис,закреслють одною рискою,щоб можна було прочитати закреслене, а зверху чи поряд пишуть правильну суму і підтверджують підписом особи, що зробила виправлення,зазначити дату.

Червоне сторно-полягає в тому,що неправильний бух запис роблять повторно в тій самій сумі і кореспонденції рахунків,що й помилковий запис,але червоним чорнилом,що означає від*ємні числа.При підбитті загальних підсумків ці суми віднімаються.

Додаткових проводок-застосовують у тому разі,коли кореспонденція правельна,але операцію записано меншій сумі ніж потрібно.

2.Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах.

Відповідно до П(С)БО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:

 збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),

 зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

До фінансових інвестицій відносяться:

 акції;

 облігації;

 депозитні сертифікати

 казначейські зобов’язання;

 інші цінні папери.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.
Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти, так і залучені кошти
Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом, або господарським способом
Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками:

151 «Капітальне будівництво»;
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;
153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;
155 «Формування основного стада».
По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати, по кредиту — списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.