Проблема макроекономічної рівноваги

Макроекономічна рівновага - це таке стану національної економіки, коли використання обмежених виробничих ресурсів для створення товарів і послуг та їх розподіл між різними членами суспільства збалансовані, тобто існує сукупна пропорційність між: - ресурсами та їх використанням; - факторами виробництва та результатами їх використання; - сукупним виробництвом і сукупним споживанням; - сукупною пропозицією та сукупним попитом; - матеріально-речовими та фінансовими потоками. Однак суспільство зацікавлено, щоб відхилення від рівноваги були мінімальними і короткочасними, тому воно дійшло висновку про необхідність регулювання макроекономічної рівноваги у процесі реалізації відповідної економічної політики. Для оцінки такої рівноваги використовують агрегатні показники кінцевих результатів розвитку макроекономіки — ВНП, ВВП і НД.

Отже, макроекономічне рівновага припускає стабільне використання їх інтересів у всіх сферах національної економіки.

Така рівновага - це економічний ідеал: без банкрутств і стихійних лих, без соціально-економічних потрясінь. В економічній теорії макроекономічним ідеалом є побудова моделей загальної рівноваги економічної системи. У реальному житті відбуваються різноманітні порушення вимог такої моделі. Але значення теоретичних моделей макроекономічної рівноваги дозволяє визначити конкретні фактори відхилень реальних процесів від ідеальних, знайти шляхи реалізації оптимального стану економіки..

Ідеальне рівновагу виходить з передумов ідеальної конкуренції та відсутності побічних ефектів, що в принципі не реально, тому що в реальній економіці не існує таких явищ як досконала конкуренція і чистий рин

Рівновага буває ідеальною, реальною, частковою і загальною.

Ідеальна (бажана) рівновага — це такий стан економіки, за якого забезпечується оптимальна реалізація інтересів усіх суб'єктів економіки та узгодженість у їх поведінці. При цьому рівновага теоретично передбачає, що всі суб'єкти знаходять на ринку предмети споживання, фактори виробництва, й весь продукт, вироблений у минулому році, має бути реалізований. Така рівновага можлива за наявності вільної конкуренції та економічної гармонії, за відсутності протилежностей та диспропорцій.

Реальна рівновага встановлюється в економічній системі як наслідок впливу зовнішніх факторів на ринок в умовах недосконалої конкуренції. Така рівновага є відповідністю між обмеженими ресурсами і зростаючими потребами суспільства^ При цьому необхідно вжити заходів, спрямованих на ефективне використання ресурсів, збільшення продуктивності суспільної праці чи обмеження платоспроможного попиту споживачів.

Часткова рівновага у масштабі всього народного господарства означає досягнення кількісної відповідності двох взаємопов'язаних окремих сторін чи ланок економіки, ринку товарів, послуг, факторів виробництва. Наприклад, збалансованість між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією, прибутками й витратами бюджету та ін.

Загальна макроекономічна рівновага - це збалансований розвиток усіх сфер економічної системи, одночасна відповідність на ринку в цілому.