Кросворд

Питання для кросворду:

1) Процес створення конструктором проекту?

2) Спрощене відображення об’єкту та його складових частин,виконане в масштабі?

3) Форма зовнішніх контурів виробу?

4) Процес створення проекту?

5) Нерухома модель - …?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів (3 хв.):

Розповідь вчителя

Ми з вами живемо в інформаційному суспільстві. Для виготовлення будь-якого проекту: виготовлення виробу, надання послуг тощо, необхідна певна інформація. Уміле опрацювання інформації дає змогу проектувальнику більш чітко та ясно визначити проблему (окреслити суть протиріччя, що знаходиться в основі проблеми, з’ясувати вже відомі на даний момент шляхи її розв’язання тощо), швидко віднайти власні способи для розв’язання поставлених завдань і, відповідно, більш ґрунтовно розробляти банк ідей та пропозицій.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (10 хв.):

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:

v визначити основні джерела інформації;

v навчитися здійснювати пошук інформації за допомогою різних джерел.

v Організаційно-підготовчий етап

Розповідь вчителя

Успішність та ефективність навчального проектування за­безпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої діяльності, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів. Зміст проектування скла­дається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою і найефек­тивніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний або завершальний.

На кожному етапі має здійснюватися відповідна система послі­довних дій у виконанні проекту, які називаються стадіями.

Під запис

Перший етап проектування — організаційно-підготовчий, на якому постає важливе завдання — правильно вибрати об’єкт проектування, адже від цього залежить успіх подальшої роботи. На цьому етапі необхідно вибрати і поставити проблему, усвідо­мити значення майбутнього виробу як для самого себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності вико­нання проекту.

Розповідь вчителя

Збирають інформацію стосовно обраної проблеми чи виробу, який будуть проектувати, використовуючи довідники, книги, журнали, каталоги, мережу Інтернет. Результатом роботи на цьому етапі може бути реферат із тієї проблеми, яка досліджується в цьому проекті.

Проектувальники формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють опти­мальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі па­раметри своєї майбутньої конструкції, із погляду умов використан­ня, із власного досвіду та досвіду оточуючих. Аналізують різні варіанти конструкцій із метою виявлення параметрів і граничних вимог до об’єкта проектування.

Отже, цей етап проектування складається з таких стадій: по­шук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності (співпраці) виступають особистий досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової ін­формації — журнали, книги, Інтернет тощо.

Розповідь вчителя

Коли перед дизайнером (конструктором) постає завдання з вивчення досліджуваної проблеми, йому необхідно визначити джерела, до яких він буде звертатись у першу чергу.

Отже, розглянемо інформацію як провідний ресурс проекту, відповідні джерела інформації та засоби і прийоми її пошуку.

Термін «інформація» в середині ХХ століття ввів К. Шеннон відносно до теорії передачі кодів, яка отримала назву «Теорія інформації». У наш час зміст цього терміна отримав більш глибоке природничо-філософське значення. Така трансформація — у сприйнятті людиною — поняття «інформація» стала наслідком необхідності переосмислення технологій трансляції та ретрансляції, сприйняття і перетворення того, що має загальну назву — інформація.

Під запис

Інформацію (від лат. іп/огтаііо — повідомляти) визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та передачі, які використовуються в процесі аналізу певних (економічних, технологічних, політичних тощо) рішень.

Усе інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації:

• документ;

• людина;

• предметно-речове середовище.

Розповідь вчителя

Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел.

Може розкрити велику за обсягом та цікаву інформацію зі сфери знань та власного досвіду використання цих знань на практиці.

Під предметно-речовим середовищем розуміють оточення, що поруч із вами. Предмети та речі інколи можуть розповісти не менше ніж людина.

Під час роботи над проектом важливо знати, де шукати потрібну інформацію. У зв’язку з цим розрізняють такі найбільш поширені шляхи пошуку інформації:

• вивчення бібліотечного каталогу;

• за допомогою пошукових систем в Інтернеті;

• у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій. У них після статті на визначені теми дається список літератури;

• комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту. Сьогодні в нашій країні система науково-технічної інформації включає в себе бібліотеки, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, Книжкову палату України, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, а також деяких наукових установ. Найбільш доступними для дослідників є, звичайно, бібліотечні каталоги. Систематичний каталог як інформаційно-пошукова система дає можливість швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги з тієї галузі науки, яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп’ютера.

Коли дослідник опрацьовує достатньо велику кількість книг із метою пошуку потрібної інформації для проекту, необхідно дотримуватися наступних практичних рекомендацій роботи з книгою:

1. Уважно вивчити титульну сторінку, де вказані основні відомості про книгу: назва, автор, місце та рік видання, найменування видавництва. Це важливо, оскільки після повідомлення консультанту бібліотечного каталогу хоча б однієї з наведених характеристик книги вам допоможуть швидко її віднайти. Це пояснюється тим, що бібліотеки систематизують джерела інформації за декількома ознаками (за назвою, автором, роком видання тощо).

2. Ретельно ознайомитись із заголовками цієї книги, намагаючись зрозуміти, з яких розділів вона складається, в якій послідовності викладається матеріал; окремо звертати увагу, чи є в наявності матеріал, який представлений графічними зображеннями, схемами, зведеними таблицями — такі відомості, як правило, узагальнюють великий за обсягом матеріал, що викладений у книзі.

3. Уважно прочитати анотацію, передмову чи вступ книги або висновки, що дасть змогу скласти загальне уявлення про зміст, зрозуміти основне призначення книги.

4. Ознайомитися безпосередньо з основним текстом книги, для цього необхідно прочитати декілька сторінок, абзаци, уривки з тих розділів, що за назвою найбільше підходять до теми вашого проекту чи проблеми. Це дасть змогу зрозуміти стиль написання автора, особливості викладу матеріалу, настільки матеріал книги є доступним чи складним тощо.

Демонстрація

Основними джерелами інформації якими ми будемо користуватись є:

v Підручники;

v Посібники;

v Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» та інші.

Розповідь з історії

Достовірних цікавих фактів про історію виникнення підставок для виявити було досить складно. У результаті тривалих досліджень було виявлено два основних напрямки.

За одними припущеннями стверджують, що підставка з’явилася разом із винайденням самовару. У 30-ті роки XVIII століття при Петру І розпочалися масові чаювання. У сім’ї було прийнято, що жінки пили чай з металевої або фарфорової посуди. Чоловіку, як голові сім’ї, треба було пити за етикетом чай із скляних стаканів, але поставали певні проблеми: стакан був гарячим, якщо чай пити відразу, а якщо зачекати, доки склянка стане холодною,чай буде не чай. У результаті люди винайшли підстаканник.

Пізніше підстаканник удосконалили і створили підставку під гаряче, хоча підстаканник можна вважати підставкою під гарячий посуд.

Археологи доводять, що першими тарілками були... шматочки коржів, на які людина клала м'ясо та іншу їжу. Потім з'явились дерев'яні дощечки з заглибленням посередині; ще пізніше — шматки розплесканої глини. За іншим припущенням одночасно з відкриттям кам'яного вугілля та нафти, винайденням паперу, пороху та грошей, в далекому Китаї, за високими стінами, які вдень і вночі охороняла сторожа, вперше почали виготовляти фарфоровий (порцеляновий) посуд.

З давніх часів і до тепер при кожному чаюванні прийнято подавати порцелянову чашку з чаєм? яка стоїть на блюдці. Блюдце є підставкою під гарячий посуд, оскільки ніхто зараз не вживає чай наливаючи його в блюдце.

Показ Готових виробів

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (5 хв.):

1. Що являє собою інформація?

2. До яких джерел інформації належить книга?

3. На які види поділяються джерела інформації?

4. Що включає в себе організаційно підготовчий етап?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА.

Пошук аналогів виробів для проекту.

VІ.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ (5 хв.):

Повідомлення теми, мети і завдань практичної роботи (усно):

Тема: Пошук аналогів виробу

Мета: Навчитись користуватися підручниками, посібниками та додатковою літературою для знаходження та аналізу зразків виробів.

Завдання: На практичній роботі нам потрібно знайти та проаналізувати три зразки аналогів підставки під чашки.

Ознайомитись з вимогами до зразків, записати їх характеристики в зошит.

Для пошуку виробів нам знадобляться підручники та журнали з трудового навчання.

Демонстрація вже готових виробів.

VІ.2.САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ (35 хв.):

А. Самостійна робота учнів.

Кожному учневі дається 35 хвилин для пошуку та аналізу виробу, розробки його ескізу.

Б. Інструктаж вчителя:

1) зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання пошуку зразків;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найхарактерніших особливостях виробу; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;

4-й обхід: перевірка правильності аналізу конструкцій; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії;

2) прийняття і попередня оцінка робіт учнів.

VІ.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ(5 хв.):

1. підведення підсумків заняття, визначення характерних недоліків в практичній роботі.

2. зібрати роботи в учнів і оголосити домашнє завдання.

3. визначаю учнів, що працювали краще;

4. аналізую типові помилки;

5. даю загальну характеристику уроку

6. оголошення оцінок за урок.

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.

VІІІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ (4 хв.):

1) повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;

2) об’єктивна оцінка результатів колективної та групової праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та щоденники учнів;

3) повідомлення теми наступного заняття «Конструкторський етап проектування».