Земельні ресурси України та їх оцінка

Земля – місце проживання населення, яке концентрується в містах, сільських населених пунктах та здійснює громадську і виробничу діяльність на прилеглій території. Головне при­значення землі як базису народонаселення за­лежить від здійснення соціальних функцій в об­меженому діапазоні. Зазвичай збільшується чи­сельність населення, зростає його щільність, удосконалюється розселення при збереженні ролі землі у поліпшенні рівня життя людини.

У складі природного середовища земля – базовий природний ресурс, навколо якого фор­муються водні та повітряні ресурси, рослинний та тваринний світ. У товщі землі нагромадже­но корисні копалини. Це природне призначен­ня землі не руйнується часом, тому що люди­на представляє розумну частину біологічної сфери, змінюючись разом з нею та під її дією.

Земля – джерело споживчих вартостей. При поєднанні її з живою працею формується процес виробництва, створюється предмет праці, продукти та товари. Форми взаємодії праці та землі поліпшуються, хоча принциповий напрям функціонування землі у виробництві фактично залишається незмінним.

Останніми роками у зв'язку з прийняттям нового земельного законодавства у незалежній Україні земля стала об'єктом ринкових відно­син – підлягає купівлі та продажу. Введено земельні платежі (податок, орендна плата тощо). Вони відображають економічну суть землі як товару та нерухомості. Ця функція землі радикально змінювалась від заборон державою угод з землею до державного зао­хочення земельного обігу.

У сільськогосподарському виробництві земля виступає і як предмет праці, і як засіб виробництва. Діючи на землю, як на предмет праці, людина добивається підвищення родючості ґрунту, створюючи таким чином належні умови для збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів з найменшими затратами праці і коштів.

Найважливішою особливістю землі вважається те, що вона не є продуктом людської праці, як інші засоби виробництва. Земля виникла за багато мільйонів років до появи людини і є даром природи для неї. У процесі історичного розвитку муску­льна енергія людини була замінена мускульною енергією тва­рини, остання механічною і електричною енергією двигунів, на зміну яким прийшла енергія атомна. Земля залишається не­змінним засобом виробництва. Слід зазначити й ще одну особ­ливість - територіальна обмеженість її - земельні фонди не мо­жуть бути збільшені або створені знову. Людина здатна лише підвищувати ефективність використання землі.

Земля має ґрунти різної родючості, різного розташування, її не можна переміщувати, як інші засоби виробництва. За умов правильного використання земля не зношується. А навпаки, поліпшує свої властивості, родючість, адже ґрунт - це складна система живих і неживих компонентів, поєднаних в єдине ціле і здатних до саморегуляції, самовідновлення внаслідок біогеоценозу. Ґрунт утворився внаслідок життєдіяльності рослин. З виникненням рослинного світу таких ґрунтів, якими вони є, не було, а були геологічні субстрати.

Таблиця 1