Встановлення валідності

Для початку ми визначили очевидну валідність - властивість показника, що додає йому достовірність, яка відчувається інтуїтивно. Наявність очевидної валідності сприяє сприйманню доцільності психологічного тесту і зменшує ймовірність виникнення у тестованого враження, що тест не враховує його індивідуальність Недолік очевидної валідності (незалежно від технічної валідності, або точності тесту) може викликати у тестованих почуття роздратування, незадоволення і ошуканості.

Ми визначали його за допомогою запитання в кінці бланку методики. Наш тест має не високий рівень очевидної валідності. Варіанти досліджуваних на запитання «Що, на вашу думку, вимірює даний тест?»:

1. Особистісні риси, темперамент

2. Труднощі, роботу та відпочинок

3. Психосоматичні аспекти життя людини

4. Життєві цінності, конфлікти, життєві ситуації, як в них себе поводить людина

5. Психічний стан людини в різних життєвих ситуаціях

6. Ступінь психологічної витримки, самооцінка особистості.

7. Поводження людини в стресовій ситуації

8. Досліджує, як людина може подолати певні проблеми, чи може вона з ними впоратися

9. Стан людини у стресових ситуаціях

10. Як ви переживаєте труднощі в житті

11. Життєві проблеми людини і те як людина з ними справляється

12. Долання труднощів

В певні мірі деякі з досліджуваних визначили питання тесту як такі, що визначають «шляхи подолання життєвих проблем» та «поведінку людини в стресових ситуаціях».

Певну очевидну валідність мають шкали діяльності та тіла.

Для встановлення валідності також ми обрали консенсусну – такий тип валідності, що ґрунтується на встановленні зв'язку даних, отриманих від респондентів, з даними, отриманими від зовнішніх експертів, добре знайомих з тими особами, які були респондентами. Даний вид валідності був обраний, оскільки альтернативні типи валідності було важко використати в нашому випадку, до того ж наш психологічний конструкт є доволі унікальним, а тому його важко було б порівняти з іншими методиками.

Спочатку ми за допомогою критерію Колмагорова-Смірнова встановили, що у нас у всіх шкал нормальний розподіл, а тому ми можемо використовувати коефіцієнт Пірсена.

Таким чином, ми отримали наступні показники кореляції:

1) Для першої шкали 0,853 із значимістю 0,01,

2) Для другої шкали 0,774 із значимістю 0,01,

3) Для третьої шкали 0,854 із значимістю 0,01,

4) Для четвертої шкали 0,858 із значимістю 0,01.

Такі результати свідчать про високі і надійні показники кореляційного зв’язку між результатами, а отже і про високі показники валідності нашої методики. (див. Додаток 3)