Джерела конституційного права

Джерелами сучасного конституційного права України, під якими розуміють чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми, слід визнати:

а) Конституцію України - основне джерело конституційного права;

б) конституційні закони - закони, що вносять зміни й доповнення до Конституції України;

в) звичайні закони - нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи та норми;

г) чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що містять конституційно-правові принципи та норми;

д) акти Конституційного Суду України;

е) акти Всеукраїнського та місцевих референдумів;

є) деякі постанови Верховної Ради України;

ж) певні нормативні акти Президента України;

з) деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;

й) окремі акти представницьких органів місцевого самоврядування (наприклад, регламенти).

Конституція України. Особливе місце в системі джерел конституційного права України займає конституція України.

Загалом, термін «конституція» походить від латинського «соnstitutio», що означає «установлення», «устрій». Конституція – це нормативно-правовий акт, або сукупність таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми народовладдя, систему органів державної влади та місцевого самоврядування, визначають порядок їх формування та діяльності, основні права, свободи та обов'язки громадян та інших соціальних інститутів громадянського суспільства.

Конституція України:

· встановлює і закріплює устрій держави, саме за це її називають основним законом (Вищий Закон);

· була прийнята Верховною Радою України на п'ятій сесії 28 червня 1996 р.;

· є основою правової системи нашої держави.

Головними рисами сучасних конституцій є:

1) конституції, як правило, пов'язані із закріпленням демократичного ладу, хоча історія знає й винятки з цього правила (конституції тоталітарних держав);

2) сучасні демократичні конституції спрямовані передусім на закріплені прав і свобод людини й громадянина;

3) демократичні конституції саме народ визнають основним джерелом влади у суспільстві;

4) державна влада діє на основі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;

5) демократичні конституції найважливішим принципом суспільного життя вважають принцип порозуміння, розумного компромісу між різними соціальними верствами населення та політичними угрупованнями;

6) закріплення принципу ідеологічної багатоманітності, яка звільняє особистість від диктатури пануючої думки;

7) сучасні конституції мають основоположний характер;

8) сучасні конституції є реальними і стабільними.

Юридичними властивостями сучасних конституцій е: