Нормування якості грунту

Нормативи ГДКгр розроблені для речовин, які можуть мігрувати в атмосферне повітря або грунтові води, знижувати врожайність або погіршувати якість сільськогосподарської продукції, а також продуктів харчування рослинного походження.

Нормування забруднюючих речовин в ґрунті здійснюється за трьома напрямками:

• нормування вмісту шкідливих хімічних речовин в орному шарі грунту;

• нормування накопичення токсичних речовин на території підприємства;

• нормування забруднення грунту в житлових районах, переважно в місцях збереження побутових відходів.

Значення ГДК деяких хімічних речовин в грунтах наведено в табл.2.3.8.

Таблиця 2.3.8

Значення ГДК хімічних речовин в грунті

Номенклатура ГДК хімічних речовин в ґрунті складає декілька видів найменувань. За ступенем шкідливості хімічні речовини за умови їх систематичного проникнення у ґрунт розташовуються в такій послідовності: пестициди та їх метаболіти, важкі метали, мікроелементи, нафтопродукти, сірчисті сполуки, речовини органічного синтезу тощо. В грунтах нормується в основному вміст пестицидів, тобто отрутохімікатів, які використовуються для боротьби із шкідниками, хворобами, бур'янами, паразитами, гризунами – інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, акарицидів тощо. Деякі нормативи вмісту пестицидів наведені в таблиці 2.3.9.

Таблиця 2.3.9

Нормативи вмісту пестицидів в грунті та допустимих залишкових кількостях в продуктах харчування

Пестициди – це хімічні сполуки (речовини), які використовуються як засоби захисту рослин і тварин від шкідливих організмів. Залежно від ступеня небезпечності для людей і тварин пестициди поділяють на:

> високотоксичні – 50–200мг*кг^–1;

> середньо токсичні – 200–1000мг*кг^–1;

> малотоксичні – понад 1000мг*кг^–1.

Цілком придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у грунтах і рослинах. Рівень забрудненості грунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації. У таблиці 2.3.10 наведено нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів.

Таблиця 2.3.10

Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів

Оскільки грунти досить часто є забрудненими одночасно декількома елементами, то для них розраховують сумарний показник забрудненості, який відображає комплексний ефект впливу всієї групи елементів:

де: Z_С – сумарний показник забрудненості грунтів; К_ci – коефіцієнт концентрації і–того хімічного елементу в пробі грунту; n – кількість врахованих хімічних елементів.

Коефіцієнт концентрації визначається за формулами:

або

де: С – реальний вміст визначеного хімічного елементу в фунті, мг*кг^–1; С_ф – фоновий вміст визначеного хімічного елементу в ґрунті, мг*кг^–1; ГДК –гранично допустима концентрація забрудненої речовини, мг*кг^–1.

Сумарний показник забрудненості може бути визначений як для всіх елементів однієї проби, так і для ділянки території за геохімічною вибіркою.

Оцінка небезпечності забруднення грунтів комплексом хімічних елементів за показником Z_С виконується за оціночною шкалою, градація якої розроблена на підставі вивчення стану здоров'я населення, яке мешкає на територіях з різними рівнями забрудненості грунтів (табл. 2.3.11).

Таблиця 2.3.11

Орієнтовна оціночна шкала небезпечності забруднення грунтів за сумарним показником Z_С

Приклад. Грунт в населеному пункті одночасно забруднений кількома хімічними інгредієнтами, їх концентрація, мг*кг^–1 становить:

• нітрати – 390; суперфосфат – 290;

• фториди – 67; миш'як –18.

Необхідно визначити сумарний показник забруднення грунтів. ГДК цих інгредієнтів наведено в табл. 2.3.8.

Розв'язок. Розраховується сумарний показник забруднення грунтів хімічними інгредієнтами (не органні сполуки):

Висновок. Оцінка небезпеки забруднення грунту в населеному пункті (згідно табл. 2.3.11) допустима.

Оціночні показники санітарного стану ґрунту населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Санітарна оцінка стану Грунтів здійснюється за спеціальними показниками, що розглянуті в параграфі 2.2.3: санітарне число, титр кишкової палички та титр одного з анаеробів, число яєць гельмінтів в 1кг ґрунту, наявністю личинок та лялечок мух в 0,25 м² поверхні грунту (табл. 2.3.12).

Ця номенклатура показників повинна застосовуватися при розробці нормативно–технічної документації з охорони грунтів від забруднень, а також при контролі стану грунтів. Контроль стану єдиного державного земельного фонду здійснюється за спеціальними методиками санітарними лікарями, санітарно–епідеміологічними станціями, а контроль хімічних забруднень – агрохімічними лабораторіями, СЕС та організаціями охорони природи.

Таблиця 2.3.12

Оціночні показники санітарного стану ґрунту населених пунктів та сільськогосподарських угідь

Запитання для самоконтролю

1. Дати поняття нормування якості.

2. В чому сутність нормування якості води?

3. Назвати основні нормативні показники якості води

4. Номенклатура показників якості води.

5. Види нормативів якості води.

6. Які документи регламентують вимоги до якості води

7. Назвати основні нормативні показники якості повітря.

8. Охарактеризувати 1,2,3, і 4–й класи небезпечності нормованих речовин.

9. Охарактеризувати комбінованої дії хімічних речовин промислових викидів.

10. Напрямками нормування забруднюючих речовин в грунті

11. Послідовність розташування за ступенем шкідливості хімічних речовин ґрунту

12. Номенклатура показників, що застосовується при розробці нормативно–технічної документації з охорони грунтів.