Техніка обробки інформації

Техніка обробки зібраної інформації залежить від методики досліджень. Частину інформації можна опрацьовувати безпосередньо на об'єкті досліджень, але основну – в камеральних умовах. Сьогодні широко використовують обробку інформації на ЕОМ.
Зупинимося детальніше на методі моделювання, який полягає в тому, що поряд із системою (оригіналом чи еталоном), яку позначають через Y0 = Y0 (V0, Х0, Е0, F0), розглядають її модель (рис. 1.9), якою виступає якась інша система – Y = Y (V, X, E, F), що являє собою образ (подобу) оригіналу S0 у процесі моделюючого відображення (відповідності подоби) f, що прийнято позначати записом:

Формула (доступно при скачуванні повної версії книжки)

де дужки означають, що f – частково визначене відображення, тобто не всі риси складу і структури оригіналу відображаються моделлю.

Рис. 1.9. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Моделююче відображення f варто представити у вигляді композиції (продукта послідовного виконання) двох відображень – спрощеного g і гомоморфного h:

Формула (доступно при скачуванні повної версії книжки)

З іншого боку, модель має точно відбивати оригінал, хоча можливе і спрощення, або, як прийнято в системному аналізі, агрегування. Саме це й здійснює гомоморфне відображення підсистеми Y1 на модуль Y. При цьому можливе подальше спрощення, тобто кількість елементів і зв'язків в моделі У може стати меншою, ніж в Y1, а в Y0 – більшою. Однак у цьому випадку не відбувається викривлення структури, тобто якщо деякі елементи системи Y1 були пов'язані деякими стосунками, то їх образи в моделі У мають бути аналогічними.
Стратегія моделювання полягає в намаганні шляхом спрощення одержати модель, властивості і поведінку якої можна було б ефективніше вивчати, але яка одночасно залишалась би достатньо подібною до оригіналу, щоб результати цього дослідження все ж були використані і для оригіналу. Зворотний перехід від моделі У до оригіналу Y0 називають інтерпретацією моделі.
Залежно від особливостей системи-оригіналу і завдань дослідники використовують різноманітні моделі, які можна класифікувати за наступними ознаками, як показано на рис. 1.9.
За типом реалізації розрізняють реальні і знакові моделі. Якщо перший тип моделей пов'язаний з використанням натурних даних, то другий являє собою умовний опис системи-оригіналу за допомогою певного алфавіту символів і операцій над символами. Найбільше значення для екології мають два різновиди знакових моделей: концептуальна та математична.