Символи

ü Р (від латинського парентес – батьки) – батьки;

ü ♀ (дзеркало богині краси Венери) – мати (у схемі записується першою);

ü ♂ (щит і спис бога війни Марса) – батько (у схемі записується другим);

ü G – гамети (статеві клітини з певним набором генів) (А – несе домінантну, а – рецесивну ознаку);

ü F₁ (від латинського філії – ді­ти) – діти, гібриди відповідних поколінь (F₁– першого покоління, F₂ – другого покоління і т. д);

ü х (знак множення) – процес схрещування;

ü Решітка Пеннета (названа на честь англійського генетика Реджиналда Крандалла Пеннета, який вперше запропонував записувати так хід схрещування). Правила запису: по горизонталі записують гамети батьківські, по вертикалі – материнські, в місцях перетину горизонтальної та вертикальної ліній зазначають генотип нащадків.

2. Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи

2.1. Гібридологічний метод дослідження

Саме Г. Менделю вдалося перевести цей метод у розряд наукових завдяки тому, що він:

· проводив попередні дослідження для ознайомлення з експериментальним об’єктом;

· суворо планував усі експерименти;

· суворо дотримувався усіх методик;

· точно реєстрував всі експерименти і записував всі отримані дані;

· отримував достатню кількість даних для забезпечення їх достовірності;

· для схрещування відбирав батьківські форми, які відрізнялися між собою добре помітними ознаками та відрізнялися за однією або невеликою кількістю пар контрастних ознак;

батьківські форми попередньо перевіряв на сталість (константність) у них певних ознак.

2.2. Об’єкт дослідження Г. Менделя

Горох посівний, йогосистематичне положення:

Царство Рослини

Відділ Квіткові (Покритонасінні)

Клас Дводольні

Порядок Бобоцвіті

Родина Бобові

Рід Горох

Вид Горох посівний

Горох посівний є зручним генетичним об’єктом тому, що:

1) має велику кількість (22) сортів, які відрізняють великою кількістю ознак, серед яких Мендель вибрав 7: · форма зрілого насіння (кругле чи зморшкувате); · колір сім’ядолей зрілого насіння (жовні чи зелені); · колір шкірочки насіння (забарвлена чи біла); · форма зрілих бобів (гладенькі чи перехватами); · колір незрілих бобів (жовтий чи зелений); · розміщення квітів на рослині (пазушні чи верхівкові); · висота рослин (високі чи низькі). 2) життєвий цикл короткий; 3) є самозапильною рослиною,тому нащадки єчистими лініями –генетично однорідними нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або самозапліднення; 4) може запилюватися перехресно, що дає можливість одержувати гібриди.

Етапи гібридологічного аналізу

1. Підбір батьківських пар, які розрізняються за альтернативними ознаками, тобто контрастним (червоний – білий; жовтий – зелений тощо).

2. Перевірка вихідних форм протягом 2-3 поколінь на чистоту – гомозиготність.

3. Схрещування (моногібридне, ди- і полігібридне). При схрещуванні гомозиготних батьків отримують перше покоління. Отримані гібриди першого покоління розмножують або самозапиленням, або «сестринськими» схрещуваннями і отримують друге покоління.

4. У кожному поколінні проводиться суворий кількісний облік нащадків за ознаками, які вивчаються, і робляться висновки про характер розщеплення.

2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)

Перший (закон домінування; закон одноманітності гібридів першого покоління): При схрещуванні гомозиготних батьківських форм з різними генотипами, нащадки виявляються однаковими і мають у фенотипі домінанту ознаку.

Другий (закон розщеплення): При схрещуванні гібридів першого покоління між собою у другому поколінні відбувається *розщеплення у співвідношенні 3: 1 на користь домінантної ознаки:

*Розщеплення – прояв обох станів ознаки (домінантного і рецесивного) у другому поколінні гібридів, зумовлений розходження алель них генів, які їх визначають.

Цитологічні основи закономірностей успадкування при моногібридному схрещуванні

Гени розташовані в хромосомах, тому у зиготі є завжди дві алелі одного гена, отже генотип необхідно записувати двома літерами – АА, аа чи Аа.

У результаті мейозу гомологічні хромосоми (а з ними алельні гени) роз­ходяться у різні гамети. Тому:

ü гомозиготна особина утворює один тип гамет – а чи А.

ü гетерозиготна особина утворює два тип гамет – А та а.

При схрещуванні двох гетерозигот (Аа) можливі чотири можливих поєднання гамет (імовірність злиття різних гамет однакова) АА, Аа, Аа, аа.

За фенотипом особини АА і Аа не відрізняють­ся, тому розщеплення відбудеться у співвідношенні 3:1.

За генотипом співвідношення залишиться 1АА: 2Аа: 1аа.

Третій (закон незалежного розподілу або незалежного комбінування генів): При ди- або полігібридному схрещуванні у гібридів кожна пара ознак успадковується незалежно від інших і дає з ними різні сполучення, утворюючи чотири фенотипічні групи, у співвідношенні 9:3:3:1:

F₂

*Розщеплення в F₂:

9 – жовте гладеньке (світло сірі клітинки);

3 – жовте зморшкувате (білі клітинки);

3 – зелене гладеньке (темно сірі клітинки);

1 – зелене зморшкувате (чорні клітинки).

*Розщеплення в F₂ на чотири фенотипи обумовлене рекомбінацією (від лат ре – повтор, поновлення, комбінатіо – поєднання) – перерозподіл спадкового матеріалу батьків у генотипі нащадків (нові поєднання алелей різних генів у гаметах гібридів, які відрізняються від їхнього поєднання у гаметах батьків).

Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у F₂

при різній кількості пар ознак і повному домінуванні

(за третім законом Менделя)

3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.