Критерії і закономірності суспільного прогресу

Більшість філософів і істориків вважають прогрес провід­ною тенденцією, головним напрямком розвитку суспільства.

Зміст суспільного прогресу. Суспільний прогрес - це процес удосконалювання сутнісних сил людини, розвиток зді­бностей, задоволення матеріальних і духовних потреб, збага­чення інтересів і прагнень.

Ціль суспільного прогресу - всебічний розвиток сутнісних сил кожної людини.

В цих формулюваннях відображена гуманістична спрямо­ваність прогресу; тобто людина є головною метою і змістом іс­торії.

Розвиток техніки, зростання виробництва, наукові відкрит­тя самі по собі не можуть служити показником прогресу, вони прогресивні лише в тому випадку, якщо поліпшують життя людини, сприяють його розвитку.

Критерії прогресу. По яким же ознакам, критеріям можна визначити рівень розвитку суспільства; яке суспільство більш прогресивне, яке-менш? І чи можна знайти єдиний критерій прогресу? На останнє питання існує дві протилежних відпові­ді-

Одні суспільствознавці вважають, що не можна (або важко) говорити про загальний, єдиний критерій прогресу. В кожній сфері суспільного життя діють специфічні закономірності, які і визначають особливий критерій: економічний, технічний, науковий, соціальний, політичний, моральний, естетичний і інші. Важко по одному й тому ж критерію, вважають вони, ви­значати рівень розвитку, наприклад, техніки і моральності.

Інші вважають, що оскільки існує єдиний історичний про­цес, повинен бути і комплексний критерій його оцінки. Ви­словлюються різні точки зору по проблемі головного крите­рію прогресу: ^ - рівень розвитку продуктивних сил, насамперед техніки і

технології - (технократичні концепції); ^ - тип виробничих відносин (марксизм); -/ - рівень продуктивності суспільної праці (валовий націона­льний продукт (ВНП) на душу населення в рік - використо­вується в міжнародній економічній статистиці); ^ - рівень споживання (рівень життя, якість життя); ^ - спосіб розподілу готового продукту (наскільки реалізовані

при цьому принципи справедливості і рівноправності); -/ - ступінь свободи особи;

^ - кількість і структура використання вільного часу; ^ - ступінь свідомості і використання суспільних законів; ^ - щастя людини як універсальний моральний критерій прогресу (ступінь реалізації сутнісних сил людини).

Перші в цьому списку - технічні і економічні критерії ма­ють перевагу в тому, що вони виражаються в досить точних, конкретних кількісних показниках, а це необхідний елемент у будь-якій процедурі порівняння. Мінус їх у тому, що вони лише побічно торкаються головної фігури прогресу - людини. Такі комплексні, гуманістичні критерії, як воля і щастя, відби­вають суть, зміст людського буття, але важко піддаються іден­тифікації. Кожен із названих критеріїв можна взяти як голо­вну ланку в ланцюзі і потім витягти весь ланцюг.

Спробуйте зробити це, як логічна вправа.

Закономірності прогресу. З ідеї єдності світової історії випливає положення про загальні закономірності прогресу. Назвемо деякі з них:

/. Суспільний прогрес завжди суперечливий, здійснюєть­ся за допомогою боротьби старого і нового (консервативної і революційної сил) і тому має непрямолінійний характер. Історія ніколи не йшла гладко, рівномірно; всередині провідної прогресивної тенденції завжди є елементи регресу, застою.

2. Взаємозв'язок поступовості і циклічності. В суспільстві, оскільки в ньому є такий елемент як історична пам'ять, закон заперечення здійснюється швидше (набагато більшеприкладів того, що "нове - це добре забуте старе").