Класифікація і загальна будова двигунів внутрішнього згорання. Принцип роботи

Двигун внутрішнього згорання –це тепловий двигну, усередині якого відбуваються спалювання палива й перетворення частини теплоти, що виділилася, на механічну роботу. Двигуни внутрішнього згорання бувають: - поршневі, в яких усе робочий процес здійснюється в циліндрах; - без поршневі, газотурбінні, в яких робочий процес послідовно здійснюється у повітряному компресорі, камері згорання та газовій турбіні. На переважній більшості сучасних авто: установлюють поршневі двигуни внутрішнього згорання. За способом сумішоутворенням й запалюванням палива автомобільні поршневі двигуни поділяються на дві групи: 1) із зовнішнім сумішоутворенням і примусовим займанням палива від електричної іскри (карбюраторні й газові); 2) із внутрішнім сумішоутворенням і займанням палива від стикання з повітрям, нагрітим внаслідок його сильного стискання в циліндрі (дизелі). Двигун внутрішнього згорання складається з таких систем: кривошипно-шатунного механізму; механізму газорозподілу; системи охолодження; системи мащенні; системи живлення; системи запалювання (тільки в карбюраторних двигунах). Кривошипно-шатунний мех анізм слугує для перетворення зворотно-поступального руху поршня на обертальний рух колінчастого вала. Механізм газорозподілу забезпечує своєчасне заповнення циліндрів пального сумішшю (або повітрям) і видалення з них відпрацьованих газів. Система охолодження призначається для підтримання оптимального теплового режиму двигуна. Система мащення забезпечує змащування тертьових поверхонь двигуна, подачу до них оливи, часткового охолодження їх, видаляння з них відпрацьованих газів. Система живлення дизеля забезпечує очищення повітря й палива, впорскування палива в циліндр під високим тиском у дрібно розпиленому вигляді та видаляння продуктів згоряння. Система запалювання забезпечує займання пальної суміші в циліндрах карбюраторного двигуна й містить джерело електричної енергії та перетворювач низької напруги системи електрозабезпечення автомобіля на високу напругу свічки запалювання, іскра від якої запалює пальну суміш у циліндрі двигуна в потрібний момент. Поршневий двигун складається з циліндра і картера, який знизу закрито піддоном. Усередині циліндра переміщується поршень з компресійними (ущільнювальними) кільцями, що має форму стакана з днищем у верхній частині. Поршень через поршневий палець та шатун зв’язаний із колінчастим валом, що обертається в корінних підшипниках, розташованих у картері. Робочим циклом називається сукупність процесів, що періодично повторюються в циліндрі двигуна й зумовлюють його неперервну роботу. Процес (або процеси), який відбувається в циліндрі за один хід поршня, називається тактом. Робочі цикли більшості автомобільних двигунів здійснюються за чотири ходи поршня (такти), тому ці двигуни називають чотиритактними.