Тема 3. Протосоціологічний період формування соціологічної думки

Цимбал С.М., Степико В.П., Кісла Г.О.

Програма державного іспиту

підготовки ОКР «Спеціаліст»

Тема 1. Соціологія – наука про суспільство.

Якісні зміни в суспільному розвитку та суспільні потреби, як умови виникнення соціологічної науки. Роль фундаментальних відкриттів природничих наук, філософських, економічних, політологічних теорій в підготовці теоретичних передумов виникнення самостійної науки про суспільство. Вплив економічних, соціальних, політичних факторів на становлення соціології як самостійної науки. Місце історико-соціологічних знань в одержанні нових даних про суспільство. Загальна панорама сучасної соціології.Структура соціологічної науки. Рівні дослідження: макро- та мікросоціологія. Методологічні основи соціології, плюралізм позицій.

Тема 2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки

Соціологія: історія становлення та розвитку. Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Історія соціології як навчальна дисципліна. Теоретичні засади історії соціології. Предметна область історії соціології. Місце історії соціології в структурі соціологічного знання. Міждисциплінарні зв’язки історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспільства та культурними традиціями.Головні етапи розвитку соціологічної думки: критерії періодизації соціології. Визначення поняття наукової школи в соціології. Класифікація наукових шкіл та теорій соціології. Cоціологічна теорія, як система логічно взаємозв'язаних понять та принципів. Парадигмальний плюралізм соціологічного знання.Значення історії соціології для розвитку сучасних наук про суспільство.

Тема 3. Протосоціологічний період формування соціологічної думки

Становлення і розвиток протосоціологічного знання. Соціальне знання античності. Міф та епос як найдавніші форми відображення дійсності первісного та раннього класового суспільства. Соціальне знання в культурах Стародавнього Сходу. Протосоціологічне знання стародавнього Китаю, Індії, Вавілону, Єгипту. Зародження елементів наукового знання в межах античної культури Греції та Риму. Соціально-економічна та політична обумовленість емпіричних досліджень в античних суспільствах. Значення праць логографів та істориків (Геродот, Фукідід, Полібій) для розвитку наукового знання.

Проблеми суспільства та людини у творчості Демокріта. Вчення Платона про суспільство. “Ідеальна держава” Платона. Аристотель про принципи ймовірного та достовірного знання. Система класифікації наук Аристотеля. Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя у творчості Аристотеля. Аристотель про походження, сутність і форми держави. Ототожнення суспільства з державою, проведення переписів населення, практичне вивчення результатів економічної діяльності. Соціальне знання епохи Середньовіччя. Теологія та теософії IV-XIII ст.: Аврелій Августин, Фома Аквінський. Обґрунтування виникнення і розвитку суспільства, як результатів Божої волі, відсутність чітких уявлень про суспільство, заборона практичних наукових досліджень. Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція “двох градів”.

Гуманізм кін. XIII - XV ст.: Данте Аліг'єрі, Ф. Петрарка, Л. Бруні, Л. Бокаччо. Боротьба з теологією, обґрунтування людини як найвищої цінності, її участі в управлінні суспільством та соціальних процесах нарівні з Богом. Соціальні утопії XVI - поч. ХVIІ ст.: Т. Мор, Т. Кампанелла. Обґрунтування ідеального суспільства, як суспільства соціальної справедливості, без приватної власності, з чітким розмежуванням прав і обов'язків громадян. Індивідуалістичні концепції XVI - поч. XVII ст.: Н. Макіавеллі, Ж. Боден. Дослідження проблеми місця особистості в соціальному середовищі, вивчення проблем політики та влади, детермінантів їх розвитку. Суспільні погляди Нового часу: друга пол. XVII - поч. XIX ст. Натуралізм XVII - поч. XIX ст.: Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш.-Л. Монтеск'є. Виникнення соціальних явищ як наслідок розвитку явищ природи. Філософія історії кін. XVII - XVIII ст.: Дж. Віко, А. Кондорсе. Філософське осмислення історії крізь призму розвитку соціальних явищ. Основні положення філософії історії Г. Гегеля. Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень у XVII–XIX ст. Виявлення економічних законів суспільства представниками англійської політичної економії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо).