Контроль практики

Метою контролю практики є виявлення та усунення недоліків в організації проходження практики, а також надання допомоги студентам у виконанні програми практики.

Контроль з боку ЖНАЕУ проводять: керівник практики, викладачі та завідувач кафедри економіки АПК.

Перевірка виконання програми практики проводиться у формі поточного та узагальненого контролю. Поточний контроль проводиться керівниками практики від університету, підприємства на основі зібраних матеріалів, передбачених програмою практики та даних табельного обліку. У разі порушення практикантами трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та інших норм на них наказом керівника підприємства може бути накладено стягнення, про що повідомляється декану факультету аграрного менеджменту та завідувачу кафедри економіки АПК.

Узагальнений контроль проводиться після представлення звіту про практику, щоденника та письмової характеристики.

Підсумком навчальних практик є залік, який проводиться на основі підготовлених звітів. Залік є диференційованим і приймається комісією зі складу викладачів кафедри економіки АПК та керівників практики від університету.

Письмовий звіт з практики разом із щоденником подається у встановлений термін (не пізніше трьох днів до закінчення практики) керівникові практики від підприємства для перевірки, рецензування і допуску до захисту.

Захист звітів приймає комісія, склад якої затверджується завідувачем кафедри економіки АПК. Результати захисту відображаються у відомості і завіряються підписами членів комісії. Рівень засвоєння практичних знань студентів ОКР спеціаліст, магістр оцінюється за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

У випадку неякісного оформлення звітів, несвоєчасного його подання, незадовільної оцінки за результатами захисту кафедрою вирішується питання про повернення звіту на доопрацювання протягом визначеного часу.

Студент, який не виконав програму практики, отримав негативний відгук про її проходження чи незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику повторно в період канікул.

Індивідуальне завдання

У програму переддипломної практики включається індивідуальне завдання. Його метою є надбання студентами ОКР спеціаліст, магістр умінь та навичок самостійного розв’язання економічних, наукових або організаційних завдань. Індивідуальне завдання повинно носити творчий характер і містити елементи наукового дослідження та аналізу. Це також допоможе студентам отримати матеріал для подальшого використання в дипломній роботі.

Мету і структуру індивідуального завдання студент, повинен узгодити з керівником практики від випускаючої кафедри економіки АПК при затвердженні бази практики та теми дипломної роботи.

У процесі виконання індивідуального завдання студент бере участь у розробці актуальних питань теорії і практики ефективного функціонування підприємств, в тому числі стратегічного управління, мотивації та організації роботи персоналу, вивчення основних факторів впливу на показники фінансово-економічного стану підприємств та шляхи їх зростання; здійснює вивчення і розгляд можливостей використання зарубіжного досвіду; повинен продемонструвати уміння знаходити резерви для підвищення ефективності виконуваних робіт і використовуваних ресурсів. В індивідуальному завданні потрібно передбачити не тільки аналіз і оцінку сучасного стану господарської діяльності підприємств, але і розробку пропозицій щодо її удосконалення і підвищення ефективності. Індивідуальне завдання визначає керівник дипломної роботи, виходячи з теми, об’єкта та предмета дослідження. Інформація про виконання індивідуального завдання подається в кінці основної частини звіту про проходження практики.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Час створення підприємства, місце розташування об’єкта практики: віддаль від столиці чи великих міст, основних пунктів реалізації продукції.

Склад і структура земельних ресурсів, показники економічної ефективності використання землі.

Забезпеченість підприємства виробничим та управлінським персоналом, професійна структура і віковий склад. Форми організації праці, показники продуктивності праці.

Склад і структура основних виробничих фондів. Рівень забезпеченості підприємства ОВФ та ефективність їх використання. Оборотні засоби: рівень забезпечення, співвідношення з основними.

Основні та допоміжні види діяльності підприємства. Спеціалізація, асортимент і обсяг продукції, ціни реалізації, прибуток, канали реалізації, їх ефективність.

Наявність об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, кількість, стан та рівень використання. Ефективність функціонування інфраструктури.

Аналіз рівня виконання виробничої програми підприємства (фірми) за обсягом, асортиментом, якістю продукції. Аналіз ритмічності виробництва продукції, її реалізації. Фактори підвищення конкурентоспроможності продукції.

Аналіз структури витрат за елементами. Визначення впливу відхилень за кожною статтею і розміром витрат на виробництво продукції. Розрахунок резервів зниження собівартості продукції.

Виробництво валової, товарної продукції, обсяги реалізації. Формування, розподіл прибутку. Рівень рентабельності виробництва окремих видів продукції та рівень рентабельності підприємства в цілому.

ПРОГРАМА ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ «СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА»

Нормативна навчальна дисципліна “Стратегія підприємства” орієнтована на вивчення закономірностей розвитку підприємства як динамічної системи. Забезпечення довгострокових конкурентних переваг підприємства в ринкових умовах функціонування потребує розробки стратегій на всіх рівнях управління, формування гнучкої ринковоорієнтованої організаційної структури, що дозволяє вчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища та ефективно використовувати наявний потенціал підприємства.

Метою переддипломної практики з курсу „Стратегія підприємства” – закріплення теоретичних знань про засади, інструменти та методи розроблення стратегій підприємства.

Предметом стратегії підприємства виступає методологія формування стратегій підприємства.

Основними завданнями практики є:

- вивчення методології розроблення стратегій підприємства і вибору стратегічних альтернатив;

- набуття навичок стратегічного мислення та практичного застосування методологічного апарату дисципліни,

- оволодіння методом кейс-аналізу,

- навичками аналітичного обґрунтування розв'язання стратегічних проблем.

Після проходження переддипломної практики студент має знати:

- основні підходи до розробки системи стратегічного управлінню підприємством;

- методи формування ефективної організаційної структури; особливості розробки стратегічного набору підприємств різної структурної побудови;

- напрями формування організаційної культури підприємства.

Спеціалісти повинні вміти:

- аналізувати вплив факторів зовнішнього середовища та внутрішній потенціал підприємства;

- визначати стратегічну зону господарювання та конкурентну позицію на ринку;

- формувати стратегічний вибір підприємства;

- застосовувати методи стратегічного планування та прогнозування для передбачення майбутнього організації.

Стратегія підприємства: сутність, концепції, еволюція

Управління стратегічними змінами в ринково орієнтованих підприємствах. Зміст і завдання стратегічного та оперативного планування. Стратегічне планування як функція стратегічного управління. Етапи процесу формулювання стратегії. Рівні стратегічних рішень: корпоративний, діловий, функціональний. Види загальних стратегій та особливості їх застосування. Структурний розвиток підприємства як засіб подолання кризи управління. Місце функціональних та забезпечуючих стратегій в стратегічному наборі підприємства

Стратегічне бачення в управлінні підприємством

Потенціал підприємства як економічна система. Відмінні риси економічних систем. Характеристики виробничого потенціалу як економічної системи. Концепція синергізму. Типи синергізму. Синергізм продажів (маркетинговий синергізм). Оперативний синергізм. Інвестиційний синергізм. Синергізм менеджменту.

Загальні підходи щодо формування потенціалу підприємства. Формування економічного потенціалу підприємства. Багаторівнева структурна модель формування економічного потенціалу підприємства. Складові виробничого потенціалу. Структура та класифікація ресурсів економічного потенціалу.

Формування виробничого потенціалу. Поняття виробничої функції і виробничої потужності. Зміст виробничої функції. Властивості виробничої функції Кобба-Дугласа.

Визначення місії і цілей підприємства

Філософія існування та генеральна мета підприємства. Місія підприємства. Вплив стейкхолдерів на формулювання місії підприємства. Ступінь вияву в місії інтересів зацікавлених суб’єктів. Взаємозв’язок стратегічного бачення, місії, цілей. Цілі підприємства, їх види і особливості. Класифікація цілей. Механізм вироблення системи цілей підприємства. Централізований підхід до визначення цілей підприємства. Децентралізований підхід до визначення цілей підприємства. “Дерево (ієрархія) цілей підприємства”. Пріоритети, обмеження, стандарти цілей підприємства. Суть стандартів обмеження цілей підприємства.

Розроблення і декомпонування стратегії підприємства

Особливості і основні етапи розроблення стратегії підприємства. SMART-характеристики. Етапи розроблення стратегічних планів. Ресурси підприємства. Філософія підприємства. Формулювання місії. Вироблення стратегічного бачення. Визначення цілей. Конкретизація, постановка поточних завдань. Оцінювання зовнішнього середовища. Аналіз внутрішнього середовища. SWОТ-аналіз. Стратегічний аналіз. Розроблення стратегічних альтернатив. Вибір стратегії. Реалізація стратегії.

Типові підходи до розроблення стратегій підприємства: класичний підхід, еволюційний підхід, процесний підхід, системний підхід. Декомпонування загальних стратегій підприємства. Методологічні вимоги до декомпонування. Особливості декомпонування загальних стратегій підприємства. Вертикальне та горизонтальне декомпонування загальних стратегій. Концепція підприємницьких стратегій. Концепція організаційних стратегій підприємства. Концепція виробничих стратегій. Сучасні підходи до декомпонування стратегії підприємства. Стратегічна карта стратегії підприємства.

Конкурентні переваги і конкурентоспроможність підприємства

Піраміда конкурентних переваг і конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність продукції підприємства. Конкурентоспроможність підприємства. Конкурентоспроможність галузі. Оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Діагностування конкурентоспроможності підприємства. Побудова многокутника конкурентоспроможності. Комплексний аналіз конкурентоспроможності підприємства. Інтегральний показник відносної конкурентоспроможності виробу. Індекс задоволення вимог покупця. Графіки беззбитковості. Коефіцієнт ефективності збуту.

Аналіз конкурентного середовища підприємства

Загальні засади аналізу ситуації і конкуренції в галузі. Стратегічна важливість ключових економічних характеристик галузі. Модель п’яти сил конкуренції. Сили конкуренції між продавцями товару. Сили конкуренції, зумовлені загрозою з боку товарів-замінників. Сили конкуренції, зумовлені загрозою появи нових конкурентів. Економічний потенціал постачальників. Економічний потенціал покупців.

Аналіз інтенсивності конкуренції. Чотирьохскладовий показник концентрації. Індекс Херфіндала. Індексу Херфіндала-Хершмана. Індекс Розенблюта. Коефіцієнт Джині. Концепція стратегічних груп у конкурентному середовищі. Ефект емерджентності (цілісності) компонентів конкурентної переваги.

Стратегічний потенціал підприємства

Складові стратегічного потенціалу. Блоково-модульна структуризація потенціалу підприємства. Ресурсні складові потенціалу підприємства. Синергізм організації виробництва (оперативний си­нергізм). Синергізм продажу. Інвестиційний синергізм. Синергізм менеджменту.

Сітка навичок, профіль здібностей як інструменти управління кадровим потенціалом підприємства. Сітка навичок підприємства. Профіль здібностей підприємства. Оцінка стратегічного потенціалу. Показники і вимірювачі складових стратегічного потенціалу підприємства.

Корпоративні (портфельні) і ділові стратегії підприємства

Зміст і атрибути корпоративних (портфельних) стратегій підприємства. Принципи формування корпоративних стратегій. Стратегія диверсифікації. Необхідність стратегічних відповідностей. Стратегія припинення діяльності і ліквідації. Стратегія зміни курсу і реструктуризації підприємства. Стратегія диференціації ринку. Стратегія фокусування. Стратегія інтеграції. Стратегія вертикальної інтеграції. Стратегія горизонтальної інтеграції. Стратегія дезінтеграції. Стратегія інтеграції віртуального типу. Ділові стратегії (стратегії конкуренції) підприємства. Товарна стратегія підприємства.

Стратегія ціноутворення. Стратегія взаємодії підприємства з ринками виробни­чих ресурсів. Стратегія поведінки підприємства на ринках грошей і цінних паперів. Стратегія зниження трансакційних витрат. Стратегія зниження виробничих витрат. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності фірми. Стратегія інвестиційної діяльності фірми. Стратегія стимулювання персоналу. Стратегія запобігання неспроможності (банкрутству) підприємства.

Диверсифікація діяльності підприємства

Значення стратегії диверсифікації діяльності підприємства. Види диверсифікації діяльності підприємства. Стратегія зв’язаної (концентричної) диверсифікації. Стратегія вертикальної зв'язаної диверсифікації. Стратегія горизонтальної зв'язаної диверсифікації. Стратегія незв'язаної (конгломератної) диверсифіка­ції. Стратегія ліквідації підприємства і вилучення капіталу. Стратегія реструктуризації портфеля бізнесу підприємства. Стратегія відновлення та економії. Управління диверсифікованими підприємствами.

Функціональні стратегії підприємства

. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності фірми. Стратегія інвестиційної діяльності фірми. Стратегія стимулювання персоналу. Стратегія запобігання неспроможності (банкрутству) підприємства.

Форми ділового співробітництва (партнерства) підприємств. Контрактні міжфірмові відносини. Стійкі відносини щодо надання фінансових і комерційних послуг. Оренда та франчайзинг. Участь у капіталі. Фінансово-промислові групи (ФПГ). Підприємницькі мережі. Тимчасові об'єднання фірм.

Операційні стратегії підприємства

Роль операційних стратегій в управлінні підприємством. Стратегія підвищення якості товару (послуги). Узагальнюючі показники якості товару (послуги): призначення товару (використання у певних цілях); надійність товару (безвідмовність, сталість власти­востей, довговічність, ремонтопридатність); екологічність і безпечність товару; ергономічність товару. Операційна стратегія лідерства за витратами. Стратегія оптимальних витрат. Операційна стратегія диференціації (концентрації). Стратегія розвитку виробничих потужностей. Стратегія ресурсозаощадження. Сфокусовані (нішеві) стратегії підприємства. Стратегія виробничих процесів. Ризики застосування стратегій.

Матричний аналіз корпоративної стратегії підприємства

Матричні методи економічного аналізу. Цілі і основні етапи матричного аналізу. Схема здійснення аналізу. Матриця Бостонської консалтингової групи. Модифікована матриця БКГ. Матриця МсКіnсеу – General Electric. Модель аналізу МсКіncеу. Діловий комплексний аналіз економічної інформації. Метод SРАСЕ (стратегічного оцінювання дій). Інші матричні методи формування та аналізу корпоративних стратегій.

Альтернативність у стратегічному виборі

Стратегічні альтернативи діяльності підприємства. Формування портфеля стратегічних альтернатив. Критерії аналізу портфелю. Можливі стратегії зростання стосовно товарів/ринків (за І. Ансоффом). Матриця А.-А. Томпсона і А.-Дж. Стрікленда. Оцінювання і аналіз альтернативних варіантів стратегій. Модель АDL/LС. Процес стратегічного аналізу і планування. Етапи процесу стратегічного аналізу і планування. Оцінювання і порівняння ефективності альтернативних варіантів стратегій підприємства.Перспективи використання стратегічного управління на підприємствах України.

Атрибути стратегічного підходу в управлінні іноземних підприємств. Світовий досвіди в управлінні державними та приватними підприємствами. Можливості застосовування стратегічного управління західних підприємств на підприємствах України.

ПРОГРАМА ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА»

Наука «Організація виробництва вивчає закономірності раціональної організації сільськогосподарських підприємств різних форм власності, їх об'єднань, ведення в них виробничої і підприємницької діяльності, планування економічного і соціального розвитку підприємств.

Мета переддипломної практики з «Організації виробництва – озброїти майбутніх спеціалістів науковими знаннями з ефективної організації виробництва за умов багатоукладності економіки і розвитку ринкових відносин.

Задачі переддипломної практики. В результаті проходження практики студент повинен знати:

- організаційно-економічні основи сільськогосподарських підприємств;

- способи, методи і систему роздержавлення та приватизації державної та суспільної власності, визначення розмірів паїв, акцій, нарахування дивідендів;

- принципи, методи і систему внутрішньогосподарського планування;

- методику визначення оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств та їх внутрішньогосподарських формувань;

- систему організації земельної території з мінімальним забрудненням навколишнього середовища;

- методи визначення норм виробітку, системи оплати праці в різних господарських умовах;

- організацію внутрішньогосподарських підрозділів на принципах підряду, оренди, кооперації та інших форм.

Вимоги до знань та вмінь, набутих в процесі вивчення дисципліни.

В результаті вивчення курсу студенти повинні вміти раціонально, ефективно і прибутково організувати виробництво сільськогосподарської продукції в умовах ринкових відносин, узагальнювати передовий досвід і впроваджувати його у виробництво, визначати економічну ефективність заходів по вдосконаленню організації праці та виробництва.

Для майбутніх економістів «Організація виробництва» – одна із головних дисциплін, які формують їх як спеціалістів. Адже вивчення дисципліни дозволяє озброїти студентів теоретичними знаннями і практичними навичками з організації і планування виробничої та підприємницької діяльності за умов ринку.

Планування виробництва в аграрних формуваннях

Завдання і основні принципи планування економічного і соціального розвитку. Методи та нормативна база планування. Система внутрішньогосподарського планування. Перспективне планування розвитку с.-г. підприємств. Річне (поточне) планування економічного і соціального розвитку с.-г. підприємства. Оперативне планування с.-г. підприємств.

Визначення обсягу виробництва продукції рослинництва та потреби в технологічних матеріалах. Складання технологічних карт вирощування основних видів продукції рослинництва і тваринництва.

Спеціалізація і поєднання галузей сільськогосподарських підприємств.

Екологічний зміст та значення спеціалізації сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин.

Показники спеціалізації сільськогосподарських підприємств, та фактори, що на неї впливають.

Оплата праці, та організація матеріального стимулювання в аграрних формуваннях.

Соціально-економічна суті основні принципи оплати праці. Форми і системи оплати праці. Тарифна система оплати праці та її елементи. Поточне авансування та преміювання протягом року і за кінцеві результати виробництва. Організація оплати праці при орендних відносинах.

Оплата праці в окремих галузях с.-г. підприємств.

Встановити норму обслуговування для операторів машинного доїння. Визначення річного фонду оплати праці. Визначення акордних розцінок за 1ц молока в зимовий та літній періоди та за 1 голову приплоду операторам машинного доїння.

Визначення акордної розцінки за 1ц приросту живої маси для оплати праці телятниць, які обслуговують телят з 20-денного до 6-ти місячного віку.

Організація кормовиробництва.

Кормова база підприємства та принципи її організації. Класифікація кормових засобів і джерела їх надходження. Системи годівлі тварин і кормовиробництва. Організація польового кормовиробництва.

Організація лукопасовищного кормовиробництва. Планування кормовиробництва. Кормовий план і баланс. Розрахунок потреби громадського тваринництва в кормах.

Організація галузей тваринництва.

Загальні питання організації галузей тваринництва. Відтворення стада тварин та поліпшення їх племінних якостей. Структура та оборот стада тварин.

Організація скотарства. Організація свинарства. Організація вівчарства. Організація птахівництва.

Планування поголів'я великої рогатої худоби. Планування виробництва та реалізації молока по місяцях і кварталах року.

Організація підсобних виробництв і промислів.

Об'єктивна необхідність і передумови розвитку необхідних виробництв і промислів. Класифікація підсобних виробництв і промислів.

Принципи організації промислової діяльності аграрних формувань і організація праці.

Організація матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Система матеріально-технічного забезпечення підприємства та її завдання.

Організація виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств. Визначення обсягу роботи вантажного автотранспорту. Визначення обсягу польових механізованих робіт та потреби в тракторах та комбайнах.

Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів. Розрахунок потреби та вартості палива і мастильних матеріалів для автотранспорту. Визначення собівартості робіт автотранспортних засобів.

Організація зберігання, переробки та реалізації продукції аграрних формувань.

Організаційно-економічні основи системи «виробництво-переробка», її місце в агробізнесі.

Організація зберігання с.-г. продукції. Розвиток переробного виробництва, його характеристика та класифікація. Види переробки сільськогосподарської продукції.

Прогнозування ринкового середовища та вибору підприємницької діяльності.

Маркетинг у прогнозуванні ринкового середовища. Адаптація сільськогосподарських підприємств до ринку.

Розвиток внутрішньогосподарського економічного механізму підприємства відповідно до ринкових умов.

Економічна ефективність виробництва в підприємницьких структурах.

Обчислення собівартості продукції рослинництва та тваринництва. Економічна ефективність виробництва на підприємстві. Методика вивчення економічної ефективності діяльності підприємницьких структур.

Чинники підвищення ефективності підприємницьких структур.

Вимоги до оформлення звіту про переддипломну практику

Звіт про практику повинен містити такі основні елементи:

· титульну сторінку;

· зміст;

· вступ;

· загальну характеристику підприємства (підприємств району, області);

· розділи основної частини;

· висновки і пропозиції;

· список використаної літератури;

· додатки;

· характеристику;

· щоденник проходження практики;

· паспорт підприємства.

Зміст включає у себе найменування всіх розділів із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщується початок матеріалу кожного розділу. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті.

У вступі вказується місце проходження практики, термін практики, мета та завдання проходження практики, її характерні особливості. Наводиться коротка характеристика підприємства (підприємств району, області).

Основні розділи присвячуються викладу матеріалу практики. Структура основних розділів повинна співпадати з програмою практики, яка включає такі дисципліни:

1) «Стратегія підприємства»;

2) «Організація виробництва»;

3) індивідуальне завдання.

В основних розділах звіту повинні бути чітко та в повній мірі розкриті питання, які виносяться на практику.

Схеми, графіки, діаграми, які наводяться в звіті, називаються рисунками. Вони розміщуються відразу ж після посилань на них в тексті і супроводжуються надписом, який розміщується в одному рядку з його номером.

Великий обсяг цифрового матеріалу слід подавати у вигляді таблиць. При переносі таблиці в правому кутку наступної сторінки слід написати «Продовження таблиці ____». Слово «Таблиця» та її номер пишуться над правим верхнім кутком таблиці, а під ними – заголовок, який повинна мати таблиця.

Формули у звіті слід нумерувати арабськими цифрами. Номер формули потрібно брати у дужки і розташовувати на полях справа від формули. На цитати потрібно давати посилання. При цьому необхідно вказувати прізвище та ініціали автора, назву, місто видавництва та рік видання, а також сторінки чи загальну кількість сторінок.

Допоміжний матеріал (інструкції, методичні вказівки, бланки документів, ілюстрації тощо) слід виносити в додатки. У додатках не допускається наявність незаповнених бланків відповідної документації. Документи повинні бути оформлені з дотриманням усіх вимог. Документи, що є лише простими копіями, підписуються у верхньому правому кутку “копія”, а документи, у складанні яких студент брав безпосередню участь, оформляються належним чином.

Висновки та пропозиції повинні містити основні підсумки проходження практики, висновки щодо наслідків проведеної роботи, рекомендації підприємству щодо покращання управління та зростання ефективності.

Перелік використаних літературних джерел повинен містити літературу, використану під час написання звіту. Закони України зазначаються обов’язково із датою введення в дію і літературним джерелом, звідки вони взяті.

Додатки. За необхідності у додатки слід включати додатковий матеріал, необхідний для доповнення та більш повного сприйняття матеріалу звіту з проходження практики: різні таблиці, схеми, програми задач, розв’язуваних на ПЕОМ, різні ілюстрації допоміжного характеру тощо. Обов’язково у додатках мають бути представлені первинні документи, які характеризують діяльність підприємств за звітний період. Перелік цих документів зазначений у завданнях до кожного розділу звіту. Звітним періодом при проходженні практики вважаються 3 останні роки діяльності підприємства (підприємств району, області).

Характеристика повинна бути складена керівником практики від підприємства, містити всі необхідні реквізити. Характеристика підписується керівником практики від підприємства та завіряється печаткою підприємства.

Щоденник з проходження практики має встановлену форму, в якій заповнюється кожен день проходження практики (окрім вихідних та святкових днів), підрозділ підприємства, зміст виконаної роботи та підпис посадової особи – керівника підрозділу. Щоденник підписується керівником практики від підприємства та завіряється печаткою підприємства. В додатку З наведено зразок паспорту підприємства.

Характеристика та щоденник з проходження практики оформляються окремо від звіту, в загальну нумерацію сторінок звіту не входять. Ці документи підшиваються до звіту.

Загальний обсяг звіту повинен складати 30-40 сторінок друкованого тексту. Звіт друкується на комп’ютері з однієї сторони аркушу білого паперу формату А4 (210х297 мм), дотримуючись таких вимог:

Текст основної частини звіту поділяють на розділи та підрозділи.

Розділи обов’язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин звіту ЗМІСТ, ВСТУП, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2-3 інтервали.

Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту.

Кожну структурну частину звіту необхідно починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок подають арабськими літерами у правому верхньому чи нижньому куті без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. Наступні сторінки нумерують починаючи з другої.