Завдання

• формування у студентської молоді цілісного уявлення про шляхи розвитку української культури, основні етапи її формування;

• пізнання загальних закономірностей культурної еволюції та їх експлікацій на історичний розвиток української нації;

• аналіз самобутнього характеру української культури, її тісних взаємозв`язків із європейською та світовою культурою.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

• теоретичні основи предмету як окремої галузі наукового знання;

• головні проблеми українознавчих культурологічних досліджень;

• сутність феномену української культури як детермінанти суспільної свідомості

вміти:

• орієнтуватись в головних напрямах досліджень з історії української культури;

• виокремлювати чинники та фактори формування давньої української культури;

• узагальнювати фактологічний матеріал з вивченого предмету;

• здійснювати компаративний аналіз вимірів та епох в історичному розвитку української культури;

• аналізувати український етнонаціональний культурний простір.

1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Феномен та витоки української культури

Тема 1. Актуальні завдання і методологічні проблеми дослідження української національної культури.

• Історія української культури як предмет культурології та українознавства. Історіографія досліджень української культури: етапи та сучасний стан.

• Методологічна проблема типології української культури.

• Періодизація історії української культури.

• Українська ментальність.Поняття ментальності та національного характеру.

Тема 2. Етно- та культурогенез українського народу.

• Проблема етногенезу українців у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

• Антропогенетичні аспекти процесу формування української нації.

• Самобутність соматологічно-психологічного українського етнічного типу.

Тема 3. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.

• Періодизація кам’яного віку на території України.

• Формування культурно-господарських зон у межах України.

• В. Хвойко та відкриття Трипільської культури.

• Духовна культура трипільців. Мистецтво.

Тема 4. Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури. Античні колонії Північного Причорномор’я.

• Кіммерійці: проблема етнічної та культурної належності.

• Скіфи в давній українській культурі.

• Сармати на території Північного Причорномор’я. Сарматська міфологема у світогляді польсько-української шляхти (роксолани).

• Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорномор’я.

Тема 5. Культура східних слов’ян: міфологічний простір та релігійні вірування.

• Проблема походження східнослов’янських племен. Індоєвропейська міфологія в світогляді давніх слов’ян.

• Формування культури літописних племен: поляни, древляни, уличі, тиверці, білі хорвати, дуліби.

• Особливості релігійного культу східнослов’янських племен.

Змістовий модуль 2. Середньовічна українська культура. Український Ренесанс. Українська культура козацької доби.

Тема 6. Культура Київської Русі.

• Перспектива „схід-захід” та її екстраполяція на культуру Київської Русі.

• Специфіка феодальної системи у суспільстві Київської Русі.

• Походження християнства на українських землях.

• Вплив християнства на формування нового типу руської культури.

• Розвиток мистецтва в Київській Русі.

Тема 7. Культура Галицько-Волинського князівства.

• Соціально-історичні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі.

• Характерні риси культурного феномену Галицько-Волинського князівства.

• Галицька архітектурна школа. Сакральна архітектура Львова.

• Європейські тенденції в розвитку культури Галичини та Волині.

Тема 8. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка та періодизація.

• Суспільно-політичні умови формування нового (ренесансного) типу української культури.

• Формування Російського царства та проблема формування української ідентичності.

• Інтерпретація феномену ренесансу в українській культурі.

• Проблема елітарності українського ренесансного гуманізму.

Тема 9. Соціокультурні світи українського Ренесансу.

• Шляхта як провідна суспільна верства на територіях Корони польської та Речі Посполитої.

• Утворення надетнічно-надконфесійної ідеології „народу-шляхти”

• Витоки українського козацтва. Проблема синкретизму козацької культури.

• Братства як соціокультурний феномен.

• Феномен змішаної соціальної мікроструктури України на основі етнічного компоненту.

• Релігійний чинник в еволюції української культури ХV – першої половини ХVІІ ст.

Тема 10. Культурні здобутки українського Ренесансу.

• Діяльність культурно-освітніх осередків.

• Петро Могила та його внесок у розвиток української культури.

• Розвиток освіти на українських землях в ХV – першої половини ХVІІ ст.

• Полемічна література як елемент української ренесансної культури.

• Ренесанс в українській архітектурі.

Тема 11. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури.

• Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя.

• Проблема соціальної стратифікації українського суспільства

• Київ у духовній культурі України. Києво-Могилянська академія.

• Запорізька Січ як соціокультурний феномен.

• Іван Мазепа та розквіт української барокової культури.

Тема 12. Соціокультурний світ України другої половини ХVІІ − ХVІІІ століття: зміна світоглядних парадигм.

• Формування моделі української культури Нового часу.

• Визвольна війна як детермінанта формування нових культурних вартостей.

• Образ української історії в творчості козацької інтелектуальної еліти.

• Січ-символ в українському культурному просторі.

Тема13. Культура українського бароко.

• Світоглядно-естетичні засади українського бароко.

• Інтерпретація бароко як національно-органічного стилю в українській культурі (Дм. Чижевський).

• Перетворення „культури в Україні” на „українську культуру”.

• Нові здобутки українського барокового мистецтва.

Змістовий модуль 3. Формування модерної української культури.

Тема 14. Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України.

• Поняття модерної української культури як культури нового часу (Н.Яковенко, З.Когут, Я.Грицак).

• Суспільно-політичні обставини формування модерної української культури.

• Проблема формування української нації. М.Грох і поняття національно-культурного відродження.

• Проблема трансформації структури українського культурного життя.

• „Культурний ландшафт” як географія культурних центрів, їхній характер та способи взаємозв’язку.

Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки.

• Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини).

• Витоки українського романтизму.

• Початки українського професійного театру.

• Архітектурне мистецтво України.

Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття.

• Народницький період національно-культурного відродження: особливості та етапи розвитку. Кирило-Мефодіївське товариство та формування української національної ідеї.

• Реформа 1861 року та зміна соціокультурної ситуації в Україні.

• Реалізм в українському мистецтві.

• Еволюція українського музичного мистецтва.

• Витоки українського модернізму.

Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині.

• Особливості та періодизація національно-культурного відродження у Галичині.

• Культурно-просвітницька діяльність представників Української греко-католицької церкви.

• Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей.

• Витоки модернізму в українському малярстві та архітектурі.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

6. Самостійна робота студентів

Може складатися з таких видів роботи:

− підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарсь­ких, лабораторних тощо);

− виконання практичних завдань протягом семестру;

− самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згід­но з навчально-тематичним планом;

− переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

− виконання контрольних робіт студентами заочної і дистанційної форм навчання;

− підготовка і виконання завдань, передбачених програмою прак­тичної підготовки, в тому числі курсового проектування, тощо;

− підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, мо­дульних і комплексних контрольних робіт та підсумкової державної атестації (державних іспитів, виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра чи спеціаліста/магістра);

− інші види діяльності, що ініціюються університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування.

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів

Для підготовки студента в рамках самостійної роботи необхідне більш поглиблине вивчення літератури, включаючи додаткову. Можна скористатися при проведенні самостійної роботи наведеним списком літератури, можна вдатися до самостійного пошуку інформаційних джерел. Особлива увага повинна бути приділена репрезентації джерел, з якими працював студент. Переглядаючи літературу, слід виділити основні джерела з подібної тематики. Слід спочатку зупинитись на першоджерелах та монографіях, бажано останніх років видання. Потім слід звернутись до журнальних статей, словників, енциклопедій, Інтернет матеріалів. Необхідною умовою ефективної самостійної роботи студента є стислий конспект у вигляді дослівних тематичних виписок та фіксування принагідних ідей студента. для подальшого цитування слід помічати джерело та сторінку. При написанні есе, рефератів, контрольних дослідницьких робіт потрібно, наводячи різні точки зору, концепції з того чи іншого приводу, вміти продемонструвати свою позицію. В самостійній роботі студента також дуже цінується самостійність підбору матеріалу та самостійність суджень. Позиція повинна науково формулюватися та обгрунтовуватися. Одночасно викладення матеріалу повинно бути творчим, не переобтяженим цитуванням. Самостійна робрта студента відображає його постійні навчальні зусилля, придбані наукові навички, рівень освіти, ерудиції.

7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

нема